Стан, методологічні і джерелознавчі проблеми наукового дослідження релігійно-філософської спадщини В. Екземплярського. Місце мислителя у розвиткові київської духовно-академічної традиції та релігійно-філософському відродженні початку ХХ століття.

Теоретичне розкриття феномену смерті з філософської та релігійної точки зору. Порівняльний аналіз найбільш поширених і авторитетних релігійно-філософських вчень про смерть і життя. Оформлення і систематизація уявлень людей про посмертне існування.

Розуміння різними світоглядними традиціями та сучасною соціально-філософською наукою сутності релігії, її взаємозв’язків з армією. Тенденції розвитку релігійності населення в період розбудови української держави, місце релігії в житті нашого суспільства.

Предмет, категорії та історія розвитку релігієзнавства як галузі філософського знання. Роль науки як засобу пізнання. Основні історичні етапи розвитку вільнодумства, його гносеологічні джерела та соціальні потреби. Закономірності розвитку вільнодумства.

Соціально-філософський аналіз проблеми взаємовідносин між релігією та військовою службою з метою оптимізації практичної поведінки віруючої особи під час вчинення нею збройного насильства. Механізми примирення війни і військової служби з ученням про Бога.

Дослідження поняття релігії як рівнопокладеної цінності з іншими типами самоусвідомлення людини. Характеристика відходу від обмежень "сектанства" і "націоналізму" в релігії до розширення меж розуміння духовності як універсальної релігійної цінності.

Смысл концепции смены парадигм Т. Куна. Роль перцептивных изменений при переходе от одной парадигмы человеческого знания к другой. Систематизация взглядов представителей аналитической философии о связи между нашими ощущениями и суждениями о реальности.

Прямое сопоставление науки и философии. Характеристика типов соотношения концепции рациональности в философии и естественных науках. Автономия философии и эпистемо-онтологическая иерархия. Рациональность и витгенштейновский релятивизм Томаса Куна.

Краткий сравнительный анализ релятивизма софистов и этического рационализма Сократа, обобщение взглядов на познание внешнего мира через призму духовности. Исследование содержания и обоснование значения этического рационализма и релятивизма софистов.

Изучение начала решения "новой" стратегии бытия. Создание новой технологии текста Ж.-Ф. Лиотаром. Исследование его работы "Феноменология". Логоцентризм как символ всей западной культуры. Особенность отвержения метарассказов и метаповествований философом.

Розгляд різноманітних конотацій між поняттями віртуальності, реальності та фактичності. Розкриття моральних аспектів віртуальності як у трансцендентному, так і в іманентному сенсі. Висвітлення підґрунтя для нерозрізнюваності "реального" та "віртуального".

Детство и юность, образование Рене Декарта. Роль его открытий в развитии различных отраслей науки. Понятие рационализма в философии. Аналитический (рационалистический) метод научного познания в философии ученого. Пробабилизм — точка зрения вероятности.

Биография основателя Новоевропейской философии Рене Декарта. Основные труды философа и их влияние на европейскую мысль. Основная цель философии Декарта. Дуализм философии Декарта, учение о субстанциях. Разработка Декартом рационалистического метода.

Ознакомление с биографической и профессионально-творческой характеристиками жизненного пути Рене Декарта. Вклад французского мыслителя в развитие науки XVII века. Размышления философа о методах познания истины и настоящей сущности человеческой души.

Вплив на розвиток сучасної науки та культури одного з найвизначніших представників християнської культури епохи пізнього Ренесансу Рене Декарта. Характеристика творчого шляху мислителя та вченого. Головні правила методу Декарта. Основні правила моралі.

Изменения структуры человеческой деятельности, ее алгоритмизация и математизация в условиях мануфактурного производства и перехода от средневековья к Новому времени. Интуиция и дедукция как основные средства познания картезианского рационализма.

Біографія Декарта, його походження із стародавного французького роду із Турені. Освіта вченого, початок його військової кар’єри. Участь у військових діях в Німеччині (тридцятилітній війні). Огляд творчості мислителя, головні правила методу Декарта.

Исследование биографии и многогранной творческой деятельности Рене Декарта, его основополагающей роли в становлении, формировании и утверждении науки как составляющей жизни современного общества. Роль Декарта как основоположника научного рационализма.

Исследование особенностей первых работ Рене Декарта. Ознакомление с доводами, доказывающими существования бога и бессмертие души, или основания метафизики. Изучение основных правил метода. Рассмотрение и анализ правил морали, извлеченных из метода.

Історико-філософське наукове обґрунтування характерних епістемологічних сторін ренесансної натурфілософії. Спроба систематизації окультних практик епохи Відродження, встановлення головної лінії зламу тисячолітньої розумової традиції в цій галузі знання.

Ренесансні погляди на проблему природи людини у творі К. Саковича "Арістотелеві проблеми...". Перехід релігійного сприйняття світу до філософського, від Середньовіччя до Відродження. Світогляд, який визнавав пріоритетними земні уподобання людини.

Розгляд ренесансних поглядів на проблему природи людини у творі К. Саковича. Особливості переходу релігійного сприйняття світу до філософського, від Середньовіччя до Відродження. Значення доброчинної діяльності людини, підтримка Саковичем меценатів.

Формування і розвиток філософської думки в Україні. Ренесансний гуманізм XVI - першої половини XVII століть. Реалізація ідеології і практики Ренесансу. Ранній і громадянський гуманізм в духовній культурі України. Проблеми співвідношення Бога і світу.

Визначення сутності українського гуманізму та форми його прояву в контексті ренесансного світогляду українського суспільства. Окреслення ролі в українській гуманістичній традиції архетипів творчості вітчизняних гуманістів від Іларіона і до П. Орлика.

Характеристика периода Реформации и Ренессанса. Зарождение протестантизма, реформаторское движение в лице Мартина Лютера и вторая волна Реформации Жана Кальвина. Религиозные мистические учения Томаса Мюнцера и Якоба Бёме. Начало периода контрреформации.

Период развития ренессансно-гуманистической и реформационной мысли Великого княжества Литовского. Учение Сымона Будного. Идеи Франциска Скорины и Николая Гусовского, а также идеи национально-культурного самоопределения, свободы личности и государства.

Характеристика основных идей ренессансного неоплатонизма в творчестве Н. Кузанского. Анализ философской системы позднего византийского неоплатоника Г.Г. Плифона. Изучение философского наследия Платона в деятельности М. Фичино и П. дела Мирандола.

Рассмотрение феномена репрезентации, широко представленного в визуальных исследованиях. Подходы к пониманию репрезентации, экспликация прямых и обратных механизмов обоюдного влияния визуального и социального. Определение особенностей репрезентации.

Понятие репрезентации и ее роль в когнитивной науке с момента появления в середине прошлого века. Операциональная ценность репрезентации для когнитивных наук, невозможность существования как универсального ключа для когнитивных или философских проблем.

Исследование взаимоотношений между субъективистской репрезентацией сознания и объективистской онтологией естественных наук. Анализ позиции С. Шумейкера. Изучение проблемы разделения интенциональных и феноменальных аспектов сознательного опыта человека.