Характеристика дискуссии, полемики, эклектики и софистики как разновидностей спора. Суть софизмов в разговоре, история их возникновения. Цели и отличительные особенности дискуссии и полемики. Эклектика и ее философское значение. Принципы ведения спора.

Славянофильство и западничество как два противоположных течения общественно-политической мысли России рубежа 30-40-х гг. XIX века. Роль Чаадаева в становлении русской самобытной философии. Обоснование славянофилами национального пути развития России.

Основные положения христианской религии. Учение номиналистов об объективном существовании предметов и явлений природы. Аристотелевский умеренный реализм. Конфликт реалистов и номиналистов. Развитие гносеологии, естественнонаучного и философского знания.

Философия как "служанка теологии". 5 доказательств бытия Бога Фомы Аквинского. Представление о совершенстве мира, созданного Богом. Понятия случайного и необходимого. Понятие движения, причины, целесообразности. Обоснование христианской философии.

Объяснение идейного замысла произведения "Фауст" И.В. Гете в "Прологе на небесах". Построение сцены "Пролога..." по образцу шекспировских хроник с многочисленными эпизодическими персонажами, с множеством лаконичных сцен. Договор Фауста и Мефистофеля.

Поиск решения вопроса об универсалиях. Средневековые философы, разделявшие точку зрения Платона. Идеалистическое философское воззрение. Аристотелевская точка зрения, примиряющая мир материальный с идеальным, охватывающая собой возможные сферы сущего.

Проблема первичности универсалий и доказательство существования бога как главные темы философии ранней схоластики. Спор приверженцев номинализма и реализма в средневековой философии, постепенное отделение философии от теологии, развитие естествознания.

Общее ознакомление с терминологической базой, используемой в философии средневекового периода. Исследование дискуссии между номиналистами, реалистами и концептуалистами. Причины конфликта в философских суждениях об атрибутах бестелесных субстанций.

В контексте "философии спорта" делается попытка обозначить физическую культуру и спорт как её эталонный вид в контексте вербальной символизации "телесного образа мира". Научно-дифференцированное мировосприятие мира и культурно-мировоззренческое.

Исследование физической культуры в качестве институализируемой общественной теории человека в условиях современного общества. Характеристика возможности гуманизации спорта как социальной практики в качестве фактора оптимизации его человекоразмерности.

Огляд тілесності спортсмена у порівнянні з тілами-афектами на прикладі "карнавального" тіла у концепції М. Бахтіна та "танцюючого тіла" у творах Ф. Ніцше. Аналіз тілесності людини, яка присвятила своє життя самореалізації в сфері спортивної агоністики.

Характеристика сутності таких фундаментальних цінностей як Благо, Добро, Краса, Справедливість під кутом зору спортивної діяльності в філософських поглядах стародавніх греків. Визначення взаємодія процесів гуманізації спорту та трансформації його понять.

Представление философско-культурологического анализа экологического содержания феномена спортивно-боевых единоборств. Рассмотрение концепции психофизического совершенствования человека, соответствия гармонии природного мира и универсума в целом.

Современное понимание природы, имеющее своим источником новое естествознание, возникшее в Европе в XVII в. Трудности, с которыми столкнулись теории духа, созданные в Новое время. Стоическое понимание природы, его заимствование новоевропейской философией.

Анализ Аль-Фараби аристотелевских рассуждений по философским категориям, которые имеют прямое и опосредованное отношение к главной метафизической проблеме – "сущего как такового". Критика Аристотелем учения Платона об "идеях" как о самобытных сущностях.

Разрешение дискуссии в рамках виттгенштайновского прагматизма между Т. Уильямсоном и Ч. Трэвисом касательно справедливости принципа бивалентности. Явление концептуальной и онтологической недоопределенности мира, имеющее отношение к открытой текстуре.

Сутність і місце права в життєдіяльності суспільства. Висновок, що ціннісні орієнтири - інструментарій правової сфери, що ефективно структуризує та ієрархізує поліаспектний суспільний масив. Ігнорування фактора справедливості, його ціннісного значення.

Дослідження сутності поняття справедливості як елементу ідеї права. Розгляд морально-етичних цінностей у правовій системі та житті суспільства. Визначення тенденції розвитку категорії справедливості в Україні в різні періоди становлення правової думки.

Людина і держава як базові концепти політичних ідеологій та теорій. Концептуалізація відносин "людина - держава" у теорії сучасного ліберального мислителя Дж. Ролза. Визначення ціннісного виміру відносин, виходячи з розуміння справедливості як чесності.

Аналіз категорії справедливості як такої, що має реальний конструктивний та системоутворюючий потенціал у соціально-філософській концепції Володимира Соловйова та яку він розуміє як міру співвідношення моралі і права, діяння та відплати за нього.

Аналіз підходів до розуміння справедливості як моральної, соціальної та юридичної категорії. Відображення морально-правового характеру справедливості у принципах або нормах права. Формулювання понять соціальної та правової справедливості у законодавстві.

Несумісність поглядів на справедливість. Трансчасова актуальність і навіть сакральної справедливості для суспільної свідомості різних соціокультурних ойкумен. Спорідненість природи суспільства і справедливості. Періоди криз і докорінних трансформацій.

Справедливість, як одна із найважливіших філософсько-правових категорій, смислове значення якої тісно пов’язано з демократією, рівністю, свободою, системою правових норм і державним устроєм. Історія розвитку ідеї справедливості як філософської категорії.

Розгляд положень теорії справедливості, розробленої Дж. Ролзом. Аналіз положень цієї теорії, зіставлення її з поглядами Г.Л.А. Харта та П. Рікера. Філософське осмислення ролі держави, її функцій у зіставленні з поняттями, як "соціум" та "індивідуум".

Биоэтическая реконструкция разрушенной категориальной взаимосвязи понятий "справедливость" и "милосердие", ее созвучие девизу медицины "благо больного - высший закон". Реализация в здравоохранении принципа милосердия как равенства в праве на милосердие.

Историко-философский анализ справедливости в контексте морали и права. Оценочная функция справедливости. Анализ соотношения понятий правосознание и справедливость. Статус правосознания в правовой культуре. Факторы формирования российского правосознания.

Справедливость, как философский концепт Средневековья. Справедливость в свете нарративных источников. Признаки справедливого общества. Стратегии борьбы за справедливость и воплощение идеи справедливого общества. Установления справедливости и хронистика.

Этико-правовой и социально-гражданский статус понятия "справедливость". Рассмотрение проблемы воздаяния человеку по заслугам в философской науке. Генезис идеи прав человека в современной философии права. Правовая универсализация концепций справедливости.

Справедливость как один из принципов, регулирующих взаимоотношения между людьми по поводу распределения социальных ценностей. Ее виды: уравнивающая и распределительная. Философские аспекты данного понятия. Сущности отношений равенства в обществе.

Возможности тематизаций социальности новейшего образца путем сближения дискурсивного инструментария экономики и современной социальной теории. Обсуждаются перспективы трактовки моды как культурной формы, устанавливающей общественную справедливость.