Трансформации концептов духа и тела как основных бинарных оппозиций западноевропейской философии и культуры. Введение постструктуралистами принципа телесности. Исследование проблем повествования как взаимоотношения между "историей", нарративом и жизнью.

Философская концепция женщины как важнейшее логическое основание современного феминистского дискурса. Самобытность, оригинальность и неповторимость человека - личностные свойства, которые в значительной степени обусловлены гендерной дифференциацией.

Направления и значение исследования феномена материнства в связи с социальными вызовами начала XXI в., приведшие к формированию новых институциональных тенденций. Использование психоанализа, семиотики и лингвистики для изучения материнства Ю. Кристевой.

Анализ феномена репрезентации материнства в работах представительницы постструктурализма Ю. Кристевой, ее научной позиции относительно "мужских" теорий сексуальности, а также концептов идентичности, которые помещают фемининное вне процесса создания "Я".

Эволюция понимания сакрального в современной западной исследовательской традиции. Характерные черты сакрального прецедента. Миф и сакральное как способы рационализации постсекулярного мира и как трансгрессия за рамки обыденного опыта и представлений.

Историческая эволюция неогегельянской мысли от философии Кожева и Ипполита до Лакана и Жижека. Различие антропологической объективации социального отчуждения и субъективного начала, формирующегося в ходе исторического движения самосознания.

Закономірності еволюційних змін культури. Зв'язок між різними напрямами мистецтва, філософії, психології і дійсністю, між темпоральними уявленнями свідомості і реальними культурно-історичними процесами. Дослідження постмодернізму і масової культури.

Розробка концепції освітньої культурної епістемології. Опис тенденцій і способів інтеграції діяльнісного і теоретичного аспектів освіти, зняття конфронтації між поліморфізмом знань і необхідністю конструктивно-реалістичного обмеження обсягів знання.

Траєкторія ідеї покоління в культурному ландшафті. Поколінневий дискурс в соціально-гуманітарній царині. Вплив темпоральних уявлень, властивих конкретним культурам, на конфігурацію ідеї, випрацювану в них. Перспективи подальших досліджень проблеми.

Місце протестантської ортодоксії у процесах духовно-практичного перетворення світу у соціокультурних реаліях європейського суспільства на зламі ХVІІ-ХVІІІ століття. сутність наслідування чи відхилення Шпенером ортодоксальної протестантської теології.

Аналіз місця протестантської ортодоксії у процесах духовно-практичного перетворення світу у соціокультурних реаліях європейського суспільства на зламі ХVІІ-ХVІІІ століття. Наслідування чи відхилення Ф.Я. Шпенером ортодоксальної протестантської теології.

Исследование феномена идеологии в аспекте ее репрессивного характера. Иллюстрация репрессивных сторон феномена идеологии на основании прочтения и анализа произведений Г. Маркузе. Одномерность общества, мышления и человека в технологическом обществе.

В работе ставится проблема концептуализации феномена репродуктивного насилия. Формулируются задачи, решение которых позволит управлять этим фактором социального воспроизводства через проведение соответствующей демографической и семейной политики.

Дослідження ніцшеанського феномену ресентименту в його антропологічному ракурсі. Оцінка сутності людської природи, яка постає передусім як дуальна та суперечлива істота. Встановлення значення ресентименту для самовідчуття сильної та слабкої людини.

Политическая модель, в которой свобода заключается в участии в общем благе и судьбе. Сохранение личной свободы каждого человека - главная и общая цель политики. Сочетание двух философских наследий концепции республики: "кантовского" и "гегелевского".

Ретрит как трендовое направление, нацеленное на восстановление жизненных сил человека, полностью выкладывающегося на работе и семье. Осмысление дхармы - процесс, который существует в основе концептуального познания в философской системе Л. Мариноффа.

Розгляд семантики та історико-філософської еволюції поняття "світобачення" в працях філософів різних епох. Підходи до розуміння поняття та його структурних складників різними філософськими школами. Вивчення специфіки основних категорій світобачення.

Дослідження проблеми саморозвитку особистості в її філософсько-історичному аспекті. Характеристика основних історичних етапів і праць видатних представників різних епох. Тенденції дослідження проблеми саморозвитку особистості на кожному конкретному етапі.

Анализ атрибутивных и альтернативных свойств человека, имеющих значение для медицины и философии. Место проблем здравоохранения среди глобальных проблем современности. Борьба с болезнями, эпидемиями, пандемиями как основа сохранения здоровья человека.

Проблема духовности, нравственности человека, его ценностных ориентиров как одна из вечных проблем, порожденных самим ходом исторического развития цивилизации. История становления теории ценностей. Учение о ценностях как центральное учение философии.

Світоглядно-філософські джерела формування поглядів. Основні події культурного та соціально-політичного життя суспільства. Композиція, структура, стилістика викладу фрагмента. Ідейно-смислова характеристика фрагмента. Ідеологеми досліджуваного фрагмента.

Аналіз співвідношення діалектики і культури з двох боків: як з боку діалектики так і з боку культури, тобто рефлексивно. Сукупна матеріальна і духовна культура. Форми мислення, які несуть в собі визначеності самого мислення і буття, всезагальний характер.

Специфічний рух думки, розумового зусилля як фундаментальна основа безпосередньо самого акту філософування. Особливості методологічного обґрунтування в проведенні будь-якого дослідження незалежно від того, якому предмету чи проблемі воно приділяється.

Философская рефлексия как принцип самостоятельных управленческих решений. Предметная рефлексия в управлении процессом целеполагания. Операциональная рефлексия в управлении процессом решения проблем. Критические ситуации и внешнее рефлексивное управление.

Понимание как процедура, присущая всем формам познания. Философско-методологическое описание и логико-гносеологический анализ рефлексивных механизмов социокультурной динамики понимания в онтологии познания. Гипостазирование и рефлексивная объективация.

Феминизм как феномен социальной философии. Положение женщин в современном обществе и феминного в культуре. Гражданская позиция и феминизм в судьбе и работах Андреа Дворкин. Изощренность и утонченность патриархальных норм унижения женщин на рубеже веков.

Феминизм как феномен современной социальной философии. Анализ гражданской позиции в судьбе Андреа Дворкин. Формы дискриминации в условиях заката рациональной парадигмы мышления и деконструкции патриархальных социальных институтов. Порнография "в законе".

Обоснование необходимости рефлексии как фактора личностной зрелости. Доводы о необходимости развития воображения у человека. Эмоционально-чувственная сторона жизни человека. Нравственное совершенствование, улучшение качеств социального бытия человека.

Семантические позиции онтологических модусов "бытие в себе", "бытие для себя", "бытие для другого", обусловленные культурой. Интерпретация смыслов вербальных и невербальных компонентов культуры, релевантная для воплощения бытия с позиций "семантического".

Анализ и обобщение ключевых теоретических воззрений М.А. Балугьянского о государстве, праве, экономике и обществе. Вывод о корреляции его взглядов с идеями Зонненфельса. Его приверженность капиталистической модели развития, собственные наработки ученого.