Розкриття нелінійної моделі особистості в контексті сучасної філософії освіти. Аналіз нової (синергетичної) моделі особистості – інноваційної людини, метою життя якої стає самоосвіта, самовизначення, що спонукають її до реалізації потенційних можливостей.

Дослідження поглядів Джона Дьюї на американський прагматизм та його зв’язок із німецькою класичною філософією. Історичні передумови формування поглядів вченого на основні поняття його досліджень вчення. Проблема синтезу раціоналізму і прагматизму.

Вивчення витоків сучасних філософських уявлень щодо поняття системи у філософських теоріях І. Канта та Ф. Шеллінга. Німецька класична філософія, як джерело усієї сучасної філософської думки. Пояснення трансцендентальної (абсолютної) необхідності системи.

Етапи формування інституту прав людини. Досліджена спадщина Стародавньої Греції і Риму, яка є першоосновою вивчення уявлень про справедливість, суспільну рівність та свободу людини, на основі аналізу основоположних ідей найвідоміших мислителів Античності.

Розкриття значення поняття "демократія" з огляду на новітні тенденції глобалізаційних перетворень, що уніфікують ціннісно-ідейний образ світового простору. Еволюція явища демократії від витоків започаткування до нинішнього етапу політичного розвитку.

Етапи становлення, розвитку та розпаду цивілізацій. Сутність і форми прояву феномена інформаційного суспільства як початкового етапу розвитку інформаційної цивілізації. Особливості й перспективи становлення інформаційного типу суспільства в Україні.

Роль технічної раціональності в науковій революції доби Нового часу. Уточнення поняття її форми і передумов становлення. Історичне вираження раціонального в сукупності методів, ідеальних об'єктів і понять, які використовуються в технічному знанні.

Досліджено витоки філософської проблематики у творчій спадщині Лева Шестова. Поняття "свобода", "віра", "знання", "гріх", "зло" – розглядаються в контексті загальної проблеми теодицеї крізь призму екзистенційно-персоналістської філософської парадигми.

"Критика практического разума" традиционно считается одним из основных произведений Канта по практической философии, структурные и стилистические аналогии которого с "Критикой чистого разума" подкрепляют убеждение в его фундаментальном значении.

Особенности развития средневековой философии, базирующейся на теоцентрической основе. Ее зависимость от религии. Основные идеи периодов апологетики, патристики и схоластики. Философские проблемы, трактуемые на основе Святого писания и независимые от него.

Осмислення стану філософської думки в реаліях сьогодення. Ознайомлення із загальною характеристикою змін, що відбулись у цій області в минулому і відбуваються тепер. Визначення причин, які їх викликали. Аналіз престижу філософії в сучасному суспільстві.

Рассмотрение проблем, связанных с изменением статуса науки в мире. Техногенная цивилизация - доминирующий в настоящее время в мире тип развития, характерными особенностями которого являются инновационность, активное производство и внедрение новых знаний.

Трактовка дигитального образа в сопоставлении с развитием оптических медиа: от аналоговых к цифровым, - в контексте философии медиа и визуальных исследований. Парадокс предшествования цифрового объекта в темпоральном измерении виртуального актуальному.

Влияние инстинкта и интуиции на человека. Разум как способ познания, гармонизирующая и контролирующая сила. Понятие иллюзорности всякого различия и множественности. Философия нереальности времени и иллюзорности мира чувств. Различие мира добра и зла.

Раскрытие понятия "естествознание". Определение места науки и научных знаний в обществе. Выделение причинно-следственной взаимосвязи и взаимозависимости естествознания и общества. Рассмотрение основных примеров практической реализации философских идей.

Становлення філософських поглядів давньогрецьких колоній Північної Понтиди. Поєднання культури і духовності народів Давньої Греції та Скіфії. Різнобічність й оригінальність філософських ідей Анахарсіса Скіфського, Біона Борісфеніта та Сфера Боспорянина.

Этнос как сложная многопризнаковая семиотическая система ассоциативно-иерархического многоуровневого типа. Гастрономические стереотипы как одни из основных показателей этноцентрической направленности человека на восприятие своей и чужой культуры.

Обов’язки колективної творчості (організації досвіду) після жовтня 1917 року. Роль засобів виробництва (матеріалу й техніки) у сфері культури. Істотні спроби марксистського підходу до мистецтва. Бачення світу як філософської субструктури художнього твору.

Исследование стилей мышления в контексте соотношения цели и средств. Установление взаимопонимания между различными социальными общностями. Нормы и принципы познавательной деятельности. Структура межгруппового и межличностного общения на Западе и в России.

Анализ основных положений теории познания как теории репрезентации, ее соответствие метафизическому стилю научного познания. Исследование и оценка стандартов естественности и рациональности метафизического и диалектического стиля научного познания.

Досліджується стилістичне втілення новітніх урбаністичних стратегій як матеріалізація низки теоретичних ідей гуманітарних знань і практичних вимог сучасних мегаполісів. Мета – аналіз нових тенденцій сучасної архітектури як втілення естетичного дискурсу.

Обґрунтування регулятивної ролі стилю наукового мислення в науці. Окреслення методологічного апарату його дослідження. Уточнення впливу соціокультурних та соціально-психологічних чинників на стиль наукового мислення в умовах постнекласичної науки.

Характеристика концептуальных и мировоззренческих оснований научного и исторического знания. Введение культурологического и социологического анализа познавательной деятельности. Взаимодействие внутренней и внешней детерминации процесса стилеобразования.

В статье анализируются концептуальные и мировоззренческие основания научного знания в целом и исторического познания, в частности. Основное внимание уделяется особенностям реализации стиля научного мышления в указанных исторических исследованиях.

Проявление идеализма в конкретных теоретических рассуждениях. Отличительные черты диалектического материализма от идеализма. Рассмотрение некоторых разновидностей стихийного идеализма, их характеристика. Особенности частных случаев стихийного идеализма.

Стоическо–философская школа эллинизма. Целостная система знаний о слове в широком смысле. Александрийская грамматическая школа. Сложная морфология греческого языка. Сохранившиеся трактаты: грамматика Дионисия Фракийского и синтаксис Аполлония Дискола.

Философское осмысление величия в человеческой культуре. Трактовка понятия нации как "этнической нации" и как "нации-государства". Понимание величия нации, ее составляющие. Проблема отождествления индивида с нацией. Актуальность национального вопроса.

Стоическая теория ценностей, согласно которой настоящим благом и злом, полностью определяющим человеческое счастье и несчастье, являются исключительно добродетель и порок и все, что к ним причастно. Комментированный перевод перипатетического текста.

Противоборство между стоицизмом и эпикуреизмом. Основы кинической этики, учения Полемона. Рассмотрение понятий человек, общество. Роль стоицизма в разработке логики. Учение стоиков о причинности событий. Учение о воспитании естественных аффектов.

Изучение системы классификации стоиков. Особенности исследования гносеологических и лингвистических проблем стоической логикой. Характеристика главной идеи стоической этики. Особенности разрешения проблемы метафизики Аристотеля и его теории познания.