Проблемы и следствие межцивилизационных взаимодействий. Место России в мировых цивилизационных процессах. Проанализирован исторический путь России как смены модернизационных периодов. Цивилизационная концепция общественного развития Н.Я. Данилевского.

Сущность философии образования как методологической основы исследования процессов интеграции образования и науки. Содержание интегративного взаимодействия современных отечественных систем образования и науки. Процессы гуманизации в данной сфере.

Специфика понятия "категории культуры"/"культурные универсалии" в понимании антропологов и культурологов при изучении истории. Отражение деятельности, обусловленной биологической природой человека, в универсалиях культуры антропологических исследований.

Анализ основных способов и подходов к описанию контркультуры. Исследование отдельных проявлений контркультуры и определение базовых взаимоотношений между ними. Выявление общих специфических черт контркультурных явлений. Направленность контркультуры.

Проведение исследования надэтнической идентичности жителей Южной Сибири в условиях усиления трендов традиционализма и глобализации. Характеристика внутренней структуры и типов тождества. Основные мотивы и следствия психологического дистанцирования.

Анализ управления ориентацией субъекта в семантическом поле современной е-культуры. Исследование механизмов влияния информационной среды на сознание и подсознание человека. Выявление скрытого ресурса управления массовым сознанием в информационном поле.

Фактическая жизнь как некий искомый модус непосредственного доступа к значению. Общая характеристика специфики феноменологической интерпретации понятия "значение" в ранних работах М. Хайдеггера. Сущность понятия "феноменологическая герменевтика".

Зарождение и развитие философии, её сущность, основные разделы и источники. Функции философии и её роль в жизни общества. Основные характеристики мировоззрения. Обоснование идеологий классов и социальных групп. Отличия философии, науки и религии.

Дофилософское мировоззрение как форма сознания. Культура разумного мышления Аристотеля. Этапы взаимоотношений философии с наукой. Метафизика - исследования первоначальной природы реальности, мира и бытия как такового. Учения средневековых схоластов.

Специфика философского знания, его принципиальное отличие от мифологического и религиозного мировоззрения. Философский анализ деятельности Аристотеля, З. Фрейда и Монтень Мишеля. Взаимосвязь философии и искусства в исследованиях Ю. Лотман и Ф. Ницше.

Источники, основная специфика и особенности философского знания. Характеристика художественного знания. Мышление при помощи догматов, которые признаются неопровержимыми и вера в сверхъестественное в религиозном знании. Особенности научного знания.

Мартин Хайдеггер — немецкий философ, создатель учения о Бытии как об основополагающей и неопределимой, но всем причастной стихии мироздания. Соотношение искусства и религии. Фундаментальное настроение философствования. Характер метафизического мышления.

Идеи неоплатонизма в византийском богословии и языке теологической герменевтики, подчиненной задачам созерцания вещей в контексте средневековой парадигмы знания - основа философского учения Эриугены. Анализ основных недостатков имматериализма Беркли.

Анализ японской интеллектуальной традиции до привнесения в нее европейской философской терминологии и сопровождающих ее дисциплин, выявление в ней философских оснований. Принцип взаимоотношений человека со священным, сложившийся в синтоистской культуре.

Основные направления философской мысли Средневековья. Определяющие черты и принципы патристики и схоластики. Философские рассуждения как метод христианского мировоззрения. Размышления Блаженного Августина. Доказательства бытия Бога Фомы Аквинского.

Анализ заключительного этапа эволюции политических взглядов Л.Н. Толстого. Особенности формирования взглядов мыслителя на личность, общество и государство после так называемого "идейного перелома". Народническая ориентация философии Л Н. Толстого.

Современная Россия как общество недоверия. Плоды Просвещения: медиация как маркетизация гуманизма. Революция менеджеров по-российски. Возрастание в современном мире значения служб безопасности. Нарастание национализма, формирование гражданских наций.

Наука — особенный рациональный способ исследования окружающего мира, который основан на эмпирической проверке или математическом доказательстве. Обнаружение объективных законов действительности как одна из основных задач системы научного познания.

Характеристика основных исторических этапов развития философско–мировозренческой концепции К.Э. Циолковского. Русский космизм - особый духовно-теоретический феномен, возникший в России в конце XIX века. Особенности учения о ноосфере В.И. Вернадского.

Влияние специфических особенностей условий, в которых существуют открытые динамические системы, относящиеся к типу "Общество". Экстраполяция универсальных системных функций открытой динамической системы на формы социально-политической организации.

Проведення лінії демаркації між поняттями "річ" та "реальність" у філософських ідеях XIX століття. Потреба в уточненні змісту поняття реальності та її здійснення філософом Гегелем, який уперше спробував дати історико-генетичне визначення цього поняття.

Філософське дослідження проблем соціокультурних і культурно-антропологічних джерел метафізичного знання й вибору соціумом своєї онтології історії. Застосування концепції архетипів і синхронності К.Г. Юнга відповідно до російської соціокультурної системи.

Дослідження особливостей підходу комунікативної філософії до проблеми цінностей як мотивуючої складової комунікації. Порівняльний аналіз концепцій цінностей у трансцендентальній прагматиці Карла-Отто Апеля та теорії комунікативної дії Юргена Габермаса.

Розгляд проблеми історичного детермінізму в ракурсі обговорення філософських проблем історичної науки. Коло проблем, з якими стикається принцип детермінізму в сучасних дослідженнях, визначення його можливих альтернатив. Детермінуючі фактори розвитку.

Два підходи до вивчення історичної свідомості. Історичний процес та його продукти. Характеристика шляхів формування людської свідомості. Зміст культурно-історичного процесу. Поняття про медіатори духовного спілкування. Соціологічна концепція Е. Дюркгейма.

Розгляд структури курсів логіки у Києво-Могилянській академії у XVII-XVIII ст. Обґрунтування філософського змісту, щодо питань пізнання природи та розрізнення наук. Оцінка впливу єзуїтської колегії Речі Посполитої на погляди професорів-філософів.

Характеристика космічних гіпотез походження людини. Основна сутність людського життя. Природні, соціальні та духовні виміри існування. Головна особливість концепції філософської антропології. Особистість, як соціально-культурна форма буття індивіда.

Розгляд питань специфіки технічного знання та впливу техніки на суспільство, культуру, свідомість, мислення людей. Завдання та предмет вивчення науки "Філософія техніки". Осмислення специфіки науково-технічного прогресу в процесі технічного мислення.

Наука як один із багатьох елементів сукупного знання, накопиченого людством. Легітимація і канонізація найбільш респектабельного знання. Виявлення корелятивної залежності та функціональної несумісності різних типів знання як важливе завдання філософії.

Прояви переходу від архаїчного світорозуміння до діяльнісного світогляду на прикладі вчення Платона. Вплив ідеї Блага на відмову від традиційного уявлення про істину. Особливості трьох підходів до істини, викладених у платонівській притчі про печеру.