Компаративістський аналіз соціально-філософських ідей (і їхня персоніфікація), представлених в творах Ф.М. Достоєвського як однієї з важливих сходинок у визначенні найбільш вірогідних шляхів вирішення сучасних проблем посттоталітарного суспільства.

Дослідження сучасного, "цивілізованого" людства, яке потрапляє в усе більш суперечливі обставини, які з необхідністю обмежують (або й унеможливлюють) природний розвиток людини, роблять її невільною заручницею невідповідних "внутрішній" природі здобутків.

Дослідження проблеми взаємозв’язку філософських поглядів Дмитра Донцова з філософською доктриною головних представників "філософії життя". Розгляд основних складників філософії волюнтаризму Донцова. Аналіз теорії української еліти Дмитра Донцова.

Дослідження проблем буття людини в умовах надскладних антропокультурних процесів та загострення потреби здійснення екзистенційного вибору. Значення антропологічних прозрінь Г. Сковороди як складових елементів доброчинного "мистецтва життя" людини.

Виявлення соціально-філософських та етико-гуманістичних аспектів змісту проблеми смерті й безсмертя на рівні осмислення останньої у свідомості спільнот духовенства і козацтва. Аналіз підґрунтя барокової концептуалістики конверсивності зазначених понять.

Характеристика комплексу соціально-культурних чинників формування інформаційного суспільства як нового цивілізаційного явища. Позиціювання іронії як форми життєво-поведінкового світовідношення. Дослідження характерних ознак синестезійної культури.

Основні проблеми єдності соціогуманітарних, природничих і технічних наук. Процес розвитку взаємин людства та природи, принципова різниця між розумом та інтелектом. Розробка концепції соціотехнічної макросистеми сталого інтелектуального розвитку.

Головні проблеми феномену свідомості як найсуттєвішого визначення народу. Характеристика соціодинаміки, що створює у людини унікально неповторний образ означення сенсу. Аналіз виявлення екзистенційних вимірів буття в розгляді національного розмислу.

Поняття та зміст модернізації цінностей в українському суспільстві. Визначення ролі освіти як поля вибору та імплементації цінностей. Визначення засобів убезпечення молоді від руйнаційних ідеологічних впливів. Самореалізація студентської молоді.

Духовна сфера як важливе поле реалізації інноваційної культури індивіда. Знайомство з професійно-технологічними аспекти життєдіяльності людини. Розгляд особливостей реалізації інноваційної культури в соціокультурній сфері життєдіяльності особистості.

Типи екологічної свідомості, які надають їх цілісну характеристику. Відображення природних об'єктів і реальних явищ у їх взаємодії, що зумовлює цілеспрямовану діяльність людини. Врегулювання проблем антропогенного та техногенного забруднення довкілля.

Поняття соціокультурного діалогу. Вплив сучасних процесів глобалізації на традиційні культури в контексті відомої опозиції "виклик - відповідь". Пошук побудови концепції конструктивного діалогу в умовах відродження національно-етнічних традицій.

Філософія трансценденталізму як перша спроби привернути увагу філософії до пізнання реального людського досвіду. Аналіз «пуританізму» як історичної особливості американської філософії. Вплив еволюційної теорії Ч. Дарвіна на розвиток філософії прагматизму.

Засади інтелектуального конфлікту в системі духовної безпеки. Зміст ціннісно-смислових орієнтирів: критичного мислення, відповідальності, гідності, патріотизму. Освіта - креативна складова суспільного життя. Соціокультурна обумовленість духовної безпеки.

Вплив астрологічного світосприймання на життєвий світ людини. Визначення обґрунтованості існування астрології в культурі, з'ясування причин, що тягнуть людину до астрологічної практики. Взаємовідносини астрології з іншими сферами людської діяльності.

Астрологія – складний культурний феномен зі своїм концептуальним апаратом. Синтез наукового й ненаукового знання, спираючись як на раціональні, так і на нераціональні форми мислення. Структуруюча функція астрології, наслідки зловживання її технологіями.

Аналіз співвідношення економічних, філософських і соціокультурних інтерпретацій поняття "господарство" у творах С.М. Булгакова. Аналіз планетарних і космічних аспектів концепції господарства С.М. Булгакова, шляхів реалізації господарчої свободи.

Мета роботи полягає у виявлені ключових соціокультурних детермінант сучасного суспільства в контексті соціально-філософського дискурсу з акцентом на техно-інформаційні детермінанти. Соціосфера сучасного суспільства та її детермінування техносферою.

Соціокультурний контекст аналізу трансформативних процесів у пострадянському просторі. Міфологізація політики та ідеології західних цінностей. Актуалізація етатизму в сучасному державотворенні як підміна побудови національних цінностей державницькими.

Вимоги до рівня соціально-філософських досліджень господарсько-економічної діяльності, яка визначається джерелами соціокультурної динаміки та пошуком гармонізації і взаємодії в суспільстві. Аналіз концепцій пізнання господарсько-економічного буття.

Ідеї гуманізму як культурний протест проти панування релігії. Критика середньовічного способу життя й мислення. Активність людської особистості, перетворення її установок стосовно самої себе й оточуючого світу. Проблема людських почуттів і взаємин.

Тенденції, що стали виникати в культурі вже пізнього середньовіччя і розквітли в період Нового часу як соціокультурна основа розвитку філософії. Ідейно-світоглядне втілення потреби цивілізації в людині нового типу. Характер змін усередині релігії.

У процесі пізнання у людей формуються знання, на основі яких виникають цілі та мотиви соціально-культурно діяльності людини. Дослідження філософських засад пізнання, проаналізовано роль і значення соціокультурного підходу в пізнавальній діяльності людини.

Аналіз соціокультурних проблем, що сформувалися в інформаційному суспільстві під впливом розвитку інформаційних технологій. Місце і роль інформаційних технологій у розвитку соціуму. Вплив знання на функціонування різних сфер життєдіяльності людини.

Аналіз соціокультурних проблем, що сформувалися в інформаційному суспільстві під впливом розвитку інформаційних технологій та збільшення ролі знання в різних сфер життєдіяльності людини. Створення нового типу соціальності і прогресивних форм комунікації.

Розкриття феномена різних аспектів трансформації арабського світу в контексті становлення нової соціокультурної парадигми XXI ст., її параметри стосовно арабського світу. Культурологічний аспект соціальних і духовних перетворень в арабському суспільстві.

Дослідження та аналіз особливостей продуктивного цивілізаційного поступу України за умов демократії, що потребує толерантності, діалогу та партнерства. Характеристика основ світоглядної толерантності, як архетипу української ментальності і культури.

Теоретико-методологічні засади гайдеггерівської соціальної онтології. Кінець гуманістичного саморозуміння людини в її універсалістсько-космополітичному образі, яка розкривається в приховано-соціологізованій онтології, яку обґрунтував Гайдеггер.

Специфіка історичного змісту культури в умовах переходу від станового суспільства до сучасного. Цивілізаційна інтерпретація суспільно-історичного процесу. Визначення соціоструктурних детермінант формування західноєвропейського культурного простору.

Генезис поняття "інформаційна цивілізація", її структура і зміст. Становлення, розвиток теоретичного рівня знання як передумова і умова функціонування інформаційних цивілізацій. Міждисциплінарний синтез вчення про зміст сучасної інформаційної цивілізації.