Становление научно-философского инструментария русской языковой культуры эпохи Просвещения. Освоение научно-терминологической системы в пространстве русского логоса при помощи перевода текстов западноевропейской мысли, составления комментариев к ним.

Рассмотрение общества знания как социальной системы, в которой происходит развитие и интеграция образования, науки и инноваций при активной роли новых информационных технологий. Общество знания как новое пространство социального бытия, его функции.

Историческая биография идеолога и пропагандиста А.А. Григорьева. Рассмотрение дореволюционных плодов творчества. Главные идеологические работы русского мыслителя. Движение национальной интеллигенции к возвращению народных основ, традиций и идеалов.

Исследование проблематики самоотчуждения, особенности их трактовки в структуралистской философии и фундаментальной онтологии. Поиск новых аспектов субъективности. Сущность воззрений Хайдеггера и Гуссерля. Пересмотр позиций субъекта Сартром и Делёзом.

Основные способы реализации духовной и профессиональной культуры выдающихся людей. Соотношение понятий "профессиональная культура" и "духовная культура". Сущность профессиональной культуры Патриарха Кирилла и Серафима Саровского, ее уровни и компоненты.

Исследование результатов ранних исторических, богословских и альтернативных концепций христианства. Рассмотрение идеологии "доникейских" альтернативных концепций. Определение роли триадологической полемики в раннехристианской религиозной культуре.

Распад целостного мировосприятия, переходом к осколочной, мозаичной системе мировоззрения. Философские концепции Бергсона и Лосского. Становление системного мышления естествоиспытателями. Моменты биографии Богданова и Винера. Химическая форма организации.

Философский смысл проблемы бытия. Значение категории материи. Изучение субстанции для обозначения внутреннего единства многообразия конкретных вещей, событий. Движение как способ существования материи. Философское представление о пространстве и времени.

Обоснование логического уравнения как реальной духовной формы, в рамках которой возникает мысль, новое знание на основе отождествления различных содержаний. Использование закономерностей становления мысли для повышения эффективности научной деятельности.

История становления теорий поведения личности. Определенный тип личности индивида, его роль в жизни западноевропейского средневекового общества. Философия личности в средневековый период. Особенности формирования поведения личности в эпоху Возрождения.

Выявление и анализ специфических особенностей гуссерлевской трансцендентальной философии. Экспликация гусерлевского понимания истории трансцендентализма. Характеристика и истолкование процесса преобразования статической феноменологии в генетическую.

Основные идеи философия древней Индии, анализ этапов ее становления. Описание ритуалов и комментарии к Ведам. Обзор философских проблем, которые развиваются в этом учении. Роль античной (древнегреческой) философии в становлении философских проблем.

Обзор наиболее ярких научно-философских течений в России XVIII века. Выдающиеся государственные и религиозные деятели, великие ученые и политики этой эпохи. Становление масонства. Движение просветительства. Этапы развития философии и ее представители.

Анализ соотношения свободы и собственности, роли собственности в жизни личности и гражданского общества. Характеристика персонального подхода в сущности человеческой личности. Оценка пленения личности принадлежащими ей вещами как пути к вещному рабству.

Раскрытие особенностей воспроизводства социального опыта в связи с процессами информатизации и глобализации общественного развития. Нормативное регулирование образования, науки и производства как условие формирования и развития правосознания человека.

Анализ культурного опыта христианской традиции, понятие "становление человека". Подходы христианских философов к проблеме совершенствования человека. Социокультурная онтология, приоритет духовно-нравственного в опыте преобразования жизненного мира.

Особенности возникновения, развития и функций науки. Специфические признаки научного познания. Строение и динамика научного знания. Порядок становления, инновационное развитие и основные достижения белорусской науки как мощной интеллектуальной индустрии.

Становлення академічної філософії в Києво-Могилянській академії. Погляди професорів Києво-Могилянській академії на сутність людини. Розробки в галузі онтології та натурфілософії. В Освітні процеси, що розгорталися в Україні з другої половині XVI ст.

Дослідження процесу становлення і розвитку антропологічно-правового знання у працях мислителів. Аналіз наукових точок зору щодо часу виникнення антропології права, етапів її розвитку. Аналіз значення людини для права у різних філософських концепціях.

Гендер і масова культура: на перетині дискурсів. Західна європейська масова культура як стратегія створення нового загальноєвропейського суб’єкту (за матеріалами Німеччини). Аналіз жіночих журналів як дискурсивного поля створення гендерного суб’єкту.

Поняття гедонізму як надмірне прагнення до чуттєвих насолод і пов'язане з відмовою від загальноприйнятої моралі, етичні теорії, системи поглядів. Популярні теми тілесної насолоди, спокуси й бажання як становлення нової форми теорій про задоволення.

Аналіз поширеного у сучасному філософському й культурологічному дискурсі концепту гедонізму. Аналіз концепту задоволення як одного із провідних у культурі. Орфізм і піфагореїзм як важливі явища в античній передфілософській міфології архаїчного періоду.

Розвиток культури Київської Русі в тісному зв'язку з культурами Візантії, південних і західних слов'ян. Подолання племінної расової несвідомості. Симбіоз візантійських ідей, що перепліталися з традиціями слов'янського язичництва і болгарської книжності.

Основні положення філософії життя Ф. Ніцше. В. Дільтей, Г. Зіммель та герменевтика. Філософія історії О. Шпенглера. Ірраціоналізм та вчення про суспільство А. Бергсона. Особливості та основні положення атеїстичного і релігійного екзистенціалізму.

Соціально-філософський аналіз проблеми становлення і розвитку цивілізаційної ідентичності громадян України. Етапи цивілізаційного розвитку людності українських земель, праукраїнських племен і українства. Уявлення про кордон між Європою та Азією.

Історико-філософське осмислення проблеми історичних начал ідеї особистого самовизначення. Усвідомлення сутності індивідуалізму, його соціальної природи, передумов появи в межах того культурного контексту, де він зародився і набув найбільш розвинутих форм.

Історіософське світобачення у становленні вчителя як суб'єкта цілісної педагогічної діяльності. Визначення гуманістичних орієнтирів конструювання історичної дійсності за умов зміни парадигми світобачення. Традицієзнавчий підхід в педагогічній освіті.

Філософія П. Чаадаєва о свободі волі людини. Формування духовності та загальних світоглядно-філософських принципів у російській філософії. Община, соборність, всезагальність, як відображення самобутності історії соціально-політичного розвитку Росії.

Дослідження феномену нелінійного мислення в історико-філософському контексті. Характеристика специфічних особливостей професійної підготовки сучасного педагога у вищому педагогічному навчальному закладі, теоретичних засад, на яких вона здійснюється.

Зростання значущості дискусій у суспільному житті як причина актуальності наукових досліджень логічних основ теорії аргументації. Погляди Р. Джонсона щодо неадекватності застосування методів формальної дедуктивної логіки для аналізу аргументації.