Особенности зарождения творческих контактов и их взаимосвязь с общекультурными ценностями народов мира. Искусство как форма общественного сознания и художественная образность произведения. Философские учения об эстетике, культуре и философии искусства.

Эволюция мировоззренческой проблемы теории познания, сущность процесса познания, взаимодействие субъекта и объекта. Сознательная и бессознательная деятельность в структуре гносеологии. Основные формы и функции познания: восприятие, интуиция, мышление.

История - процесс развития природы и человечества, как система наук, изучающих прошлое и настоящее природы и общества. Четыре уровня исторического знания. Принципы объективности и историзма. Социальный подход к исследованию исторического процесса.

Определение понятия "сфера жизнедеятельности общества". Рассмотрение основ процесса создания ценностей материальной культуры. Homo faber и будущее труда. Осмысление сущности и структуры производительных сил. Цели и задачи профессиональной ориентации.

Понимание общества как особого вида наличного бытия. Исследование сферы жизнедеятельности. Анализ ее составляющих. Воплощение чувственно-практической деятельности в материальное производство. Рассмотрение производственных сил и трудового процесса.

Анализ социально-экономической ситуации российского общества и современного образования. Выявление противоречий в развитии сферы образования в постсоветский период. Тенденции развития сферы образования; разработка модели "образовательного общества".

Аналіз специфіки взаємодії між собою різних сенсів і керованих ними соціумів, виявлення існування ієрархії між ними. Обґрунтування причин світоглядних криз у ході розвитку соціумів і визначення ролі смислової дезорієнтації в період трансформації.

Понятие общества как совокупности различных частей и элементов, которые тесно связаны между собой, постоянно взаимодействуют. Разработка проблемы системности общественной жизни Конта, Спенсера, Маркса. Основные сферы общества: социальная, духовная.

Розгляд "Схеми устрою нашого світу" створеної за допомогою інструментів герметичної філософії. Визначення місця Темної матерії та Темної енергії у Схемі. Визначення придатності Схеми від герметичної філософії при створенні фізичних "Теорій всього".

Организационно-деятельностная игра как средство деструктурирования предметных форм и способ выращивания новых видов соорганизации коллективной мыследеятельности. Формы и способы детерминации и организации процессов мыслительной деятельности человека.

Підходи до визначення сутності фінансового механізму соціального страхування. Критичний аналіз літературних джерел як причина формування тлумачення фінансового механізму соціального страхування в Україні. Побудова схеми взаємодії його складників.

История науки по Т. Куну. Основные этапы развития зрелой науки: нормальная наука, аномалии и кризис в науке. Несовместимость старой и новой парадигмы, переключение гештальта в результате революций. Основные точки зрения на революцию в математике.

Обґрунтування філософського контексту проявів теоретичної культурології. Розуміння власної ідентичності як присутності в упорядкованості універсуму. Характеристика феномену науково-технічної цивілізації та розкриття розуміння людини як Homo Faber.

Схеми універсумів культури як факторів синхроністичної комплементарності діахронно-генетичної зв’язності. характеристики універсумів, що маніфестують себе стратагемами та темами, трансформації яких привели до атрактора науково-технічної цивілізації.

Дослідження специфіки моделювання звукообразів світової гармонії у філософсько-культурологічних аспектах репрезентації проблематики "Схід-Захід" у музичній культурі. Звукообраз як категорія музичного мислення: онтологічний та гносеологічний аспекти.

Осмислення проблеми цивілізаційного коду українців та питань подальших орієнтирів і пріоритетів українського розвитку. Євроінтеграція - вагомий стимул до перетворень задля наближення до ефективної європейської політичної і соціально-економічної моделі.

Осмислення східнохристиянської ціннісно-смислової парадигми консервативного мислення та її реалізації в українському бароковому дискурсі XVІ-XVІІІ століть. Розгляд духовно-культурних засад елітарної особистості в світі, диференціація її визначальних рис.

Понятия сансары в индийских религиях: индуизме, буддизме, джайнизме и сикхизме. Конфуцианство как этико-социально-политическое учение. Принципы "Дао" и "Дэ". Древневосточная концепция небытия. Философия Древней Индии и Древнего Китая: сходства и отличия.

Характеристика схоластики как периода развития богословия, основные идеи, историческое значение, отличия от философской мысли. Учение о четверояком разделении природы Эриугены. Описание схоластических идей Ансельма. Проблема понятий и универсалий.

Изучение роли эпохи Реформации в становлении мировой цивилизации и культуры. Догматические и канонические особенности протестантизма. Реформаторское движение Мартина Лютера. Учение о божественном предопределении Кальвина. Мистическое учение Якоба Бёме.

Изучение общей характеристики и специфики средневековой схоластики. Особенности в развитии науки, культуры, общественных отношений, стиле мышления. Основные этапы становления средневековой философии. Полное отрицание ценности рационального знания.

Особенности современного догматического метода как способа понимания права. Продуктивность догмы, которая видится в привлечении ее в качестве образца для формирования новых правовых норм и их толкования на практике. Современный догматический метод.

Специфіка сценарного прогнозування. Дослідження Валлерстайном світової капіталістичної системи. Аналіз глобального політичного розвитку Гангтінгтоном. Основні сценарії розвитку сучасної західної цивілізації з позиції екстраполяційного прогнозування.

Изучение средневековой гносеологии, так же как и эпистемологии Нового Времени. Характеристика таких направлений "сциентизма", как позитивизм и прагматизм. Определение особой роли трансгуманизма в современном мире, и его "сциентистского" происхождения.

Анализ осмысления человеком и обществом тех проблем, которые порождены развитием науки и техники. Выявление роли и значения науки и техники в жизни человека и общества. Исследование возрастания творческих способностей человека в современном мире.

Визначення предмета та основних методів філософії. Характеристика програмних положень неопозитивізму. Розгляд діяльності Марбурзької школи неокантіанства. Встановлення особливостей напрямів антропологічного спрямування. Огляд філософії екзистенціалізму.

Понятие счастья с точки зрения сторонников эвдемонизма, философов Аристотеля ("Никомахова этика") и Блеза Паскаля ("Мысли"). Определение зависимости счастья от того, как мы воспринимаем реальность, возможности его только в настоящем, здесь и сейчас.

Понятие счастья и несчастья в понимании древних славян. Психологическая специфика счастья и несчастья, характерная для русского сознания. Анализ содержания произведения "Моление" Даниила Заточника, следствие и составная часть нищеты как причины несчастья.

Счастье как понятие морального сознания человека, направления поиска смысла жизни и его основные концепции (имманентная и трансцендентальная). Философские теории Л.Н. Толстого о смысле жизни и целях человека. Формирование мировоззренческой системы.

Все люди стремятся стать счастливыми, но описать словами всю глубину этого ощущения просто невозможно. Понимание счастья для каждого человека является сугубо индивидуальным. Счастье – это состояние души человека, это высшее удовлетворение жизнью.