Исследование фундаментального понятия онтологии, традиционных (профанных) коннотаций пустоты и неклассических (сакральных) ее аспектов. Компаративистский анализ восточного и западного подходов к осмыслению пустоты, ее антропологического измерения.

Анализ мировоззрения выдающегося философа XVIII в. Г. Сковороды. Косвенная связь библейской экзегетики мыслителя с противоречивой культурной и общественной атмосферой эпохи Просвещения, сложившейся в России под влиянием европейских идей и традиций.

Запропоновано поглянути на само- та взаємоповагу – ключові поняття тексту з перспективи політичної філософії, щоб показати їхнє значення для ґарантування гідного життя в сучасному суспільстві. Зв’язок ідеї справедливости з гарантуванням гідного життя.

Розгляд специфіки феноменів самоактуалізації та самореалізації у межах неперервної системи освіти. Особливості створення умов для повноцінного розвитку особистісних функцій усіх суб’єктів освітнього процесу. Огляд особистості освітнього суб’єкта.

Вопрос самоатрибутивных стратегий Homo musicus. Самоатрибуция как коммуникативный феномен саморефлексии, автокоммуникации, ориентирован и направлен на реципиента. Теория авторской модальности, теория референтности, предикативная и авторологическая теория.

Характеристика основных направлений русской философии XIX века. Изучение основных этапов развития русской философской мысли. Анализ философского учения Владимира Соловьева. Традиции русской духовной философской мысли в работах Ивана Александровича Ильина.

Проблема самовдосконалення особистості, її духовного еволюціонування. Філософський аналіз особливостей смисложиттєвих питань людського існування у пам’ятках духовної культури Київської Русі. Моральний ідеал та символ Людини, християнська доброчинність.

Основні складові процесу самовдосконалення людини. Суміщення індивідуально мотивованої дії та соціально зумовленої поведінки. Дослідження феномена відчуження в парадигмі економічного та духовного підходу. Аналіз співвідношення чуттєвого й розумного.

Аналіз процесу самовизначення Європейської спільноти в парадигмі соціального конструктивізму. Теоретичні засади парадигми соціального конструктивізму, її науково-методологічний потенціал щодо аналізу процесів соціокультурної ідентифікації спільнот.

Дослідження проблемних питань щодо самовизначення особистості та динамічної освітянської реформи на нових світоглядних і філософських засадах. Аналіз взаємопроникнення елементів цивілізацій Заходу та Сходу на особистісному і на соціальному рівнях.

Аналіз явищ особистісного саморозвитку та його форм (самовдосконалення, самовиховання) як потужного чинника формування, становлення й розгортання індивідуальності. Створення такого проекту людського співжиття, в якому загальні цінності є пріоритетними.

Визначення засад самовідтворення сутності української політичної нації, актуалізація яких забезпечувала її становлення в різні історичні епохи. Закономірності процесів і принципи самоорганізації національної спільноти. Фактори соціальної ентропії.

Проблема исследования современного состояния культурного поля, которое часто характеризуется как кризисное. Основные тенденции трансформаций самоопределения человека при его включении в мир культуры. Основные грани идентификации современного человека.

Логический, антропологический и философский анализ понятия идентичности. Оценка самотождественности человека в современной культурологии и философии. Изучение самоидентификации личности в психологическом, социологическом и культурном аспекте бытия.

Встановлення соціальної ідентичності особистості через її моральну самоідентифікацію. Виявлення сильних і слабких сторін особистісного самовизначення на моральних засадах. Формування раціоналістичного підходу як базового для філософської моралістики.

Розгляд різних елементів процесу самоідентифікації особистості. Дослідження соціальної ролі даної категорії в умовах українського суспільства. Характеристика індивідуального самовизначення в ціннісно-нормативному просторі цієї соціокультурної системи.

Структура самоідентичності та її значення в процесі становлення особистості. Характеристики поняття самоідентичності у контексті характеру самосвідомості. Тенденції її концептуалізації у класичній та некласичній філософії. Дослідження проблеми самості.

Дослідження феномену самоідентичності та його ролі в бутті людини, як приватному, так і соціокультурному. Головна особливість залежності ситуації людини та її стану від ідентичності. Характеристика гносеологічних можливостей людини та природи знання.

Особливості формування людини-особистості як суб’єкта права. Дослідження питання формування правової свідомості як необхідної характеристики суб’єкта права. Формування сучасного правового світогляду та мислення в руслі юснатуралістичної парадигми.

Дослідження феномену самообмеження як духовного та соціально-економічного фактору. Форми саморозвитку та творчості в українському суспільстві. Повернення до традиційних народних моральних цінностей. Проблеми необмеженого споживацтва та його антиподи.

Знакомство с теоретическими и понятийными проблемами философии, психологии, социологии. Рассмотрение критериев рефлексивной самоорганизации. Особенности разработки сущности, типологии, стратегий и механизмов принятия стратегических управленческих решений.

Образование мировых империй и их влияние на мировые миграционные демографические процессы. Особенности "вписки" Казахстана в современный мир на основе симбиоза "идеологии чистого листа" и "подземной кладовой". Деятельность великих деятелей Степи.

Становление философии как особого типа мировоззрения и специфической структуры общественного сознания. Монистические и плюралистические концепции бытия. Соотношение чувственного и рационального в познании. А. Шопенгауэр и Ф. Ницше и восточная философия.

Процесс познания Мира как поиски ответов на вопросы, которые ему задают. Единство Мира, его разделение на живую и неживую природу. Изучение окружающих процессов как Физика Самоорганизующихся Систем. Понятие “бытия” для элемента самоорганизующейся системы.

Знакомство с причинами современного социально-экономического и духовного кризиса. Знать и исполнять замысел природы как это жизненная необходимость. Общая характеристика механизма духовного развития человека. Сущность понятия "человеческое общество".

Первая научная революция, связанная с переходом от индустриальной к постиндустриальной фазе развития цивилизации. Методологическая революция, которую можно назвать нелинейной, ее суть. Изменение отношения к опыту и технологиям, которое произошло в XVII в.

Застосування творчого потенціалу мислення як особливої ціннісної ідеї в пізнанні соціальних процесів. Синергетичне мислення, для якого властивий чинник самоорганізації та внутрішньої структурованості когнітивного процесу. Основи сучасної картини світу.

Визначення духовно-філософських еквівалентів цілісності поняття "самість". Стратегічні духовні, філософські, психологічні, соціальні процеси, що передують стратегії самоорганізації. Конструктивний потенціал духовних буддистських та християнських практик.

Описано орієнтованість сучасної системи освіти на активність особистості, самостійність у виборі тематики і часу засвоєння інформації. Відзначено, що перехід до нової парадигми освіти з домінантою самоосвіти збігається з індивідуальними потребами людей.

Особливості процесу філософського осмислення самоосвіти особистості, його природа, сутність і соціальні функції. Основні технології, стратегії і моделі самоосвіти особистості та аналіз їх трансформації в контексті соціокультурної різноманітності.