Осмислення питання гетерогенної специфіки суб’єктивності, онтологічний вимір якої уможливлює залучення багатовимірної специфіки людської реальності. Особливість розвитку проблематики афективності й пасивного конституювання в генетичній феноменології.

Онтологія виявлення гетерогенної специфіки суб’єктивності. Вивчення гетерогенності суб’єктивного досвіду, що уможливлює залучення фундаментальних рівнів індивідуального буття у світі, що визначають базові умови суб’єктивної специфіки людського досвіду.

Методологія фальсіфікаціонізму. Історизм як принцип наукового пізнання. Цінності і норми пізнавальної діяльності. Співвідношення знань, істини і переконань у науці. Критерії етичності вчених. Прагматистський інструменталізм Дьюї. Тлумачення позитивізму.

Дослідження способів існування філософії на певному культурно-історичному етапі розвитку історії. Аналіз проблеми утворення і розвитку філософії в Україні як невід'ємної частини національної культури. Розгляд сучасних ідей розвитку філософської думки.

Аналіз реконструкції провідних ідей основоположників постіндустріальної парадигми, що знайшли відгук у сучасних філософських концепціях, спрямованих на дослідження суспільства в умовах глобалізації. Перспективи розвитку постіндустріальної парадигми.

Осмислення ціннісного і комунікативного аспектів сучасних ліберальних концепцій справедливості з позицій соціальної філософії. Ідея формальної рівності можливостей у західному суспільстві. Фундаментальні соціально-філософські постулати теорії Р. Нозіка.

Аналіз розкриття поняття етноетики у контексті універсалістської макроетики в розумінні К.-О. Апеля. Дослідження важливості застосування його основних характеристик у процесі налагодження мирного співжиття різноманітних етнічних і релігійних спільнот.

Особливості самообґрунтування теологією себе як освітньої дисципліни та виду світогляду. Визнання аналогії між філософією та теологією як світоглядними науками. Відповідь освітніх наук на життєві запитання за допомогою конкретних філософських дисциплін.

Аналіз філософських поглядів духовності символів сучасної культури в контексті ноосферної концепції В. Вернадського. Квазікультурні тенденції становлення символів сучасності. Порушення синхронізації сучасної культури. Символізація товарів і технології.

Аналіз філософських поглядів духовності символів сучасної культури в контексті ноосферної концепції В. Вернадського. Квазікультурні тенденції становлення символів сучасності: порушення синхронізації культури, преформації творчого пориву культурної еліти.

Аналіз критичних етапів спільної еволюції суспільств і систем освіти, уточнення сучасної соціальної і когнітивної детермінованості прискорення трансформації освітньо-наукових комплексів. Філософське осмислення глибоких змін взаємодії держави і соціуму.

Прагматичний ракурс осмислення інтелекту як інформаційного потенціалу особистості. Сучасні орієнтири в побудові інтелектуальних стратегій. Формування відповідних умов індивідуального розвитку людини та її соціалізації. Осмислення кризового стану освіти.

Аналіз соціокультурного значення розробки й упровадження новітніх технологій в умовах сучасного етапу науково-технічного розвитку. Особливості споживацького ставлення сучасного суспільства до природних ресурсів. Проблеми подальшого існування людства.

Уявлення про справедливість та дія принципу розвитку, еволюція разом із суспільним буттям і суспільною свідомістю. Епоха глобалізму, інформаційного суспільства і консьюмеризму і вагомий внесок у перегляд змістовно-аксіологічних пріоритетів справедливості.

Анализ попытки посредством метаэтического анализа указанной антитезы разграничить и рассмотреть поочередно проблемные контексты сущего и должного, отделив принципиальные (концептуальные) расхождения и споры от необязательных ошибок и недоразумений.

Комплексное исследование музыкального текста в контексте онтологии Платона. Наработка и выбор необходимых инструментов онтологического и герменевтического уровней. Актуализация опыта в непосредственную графику текста как продукт вторичной рефлексии.

Изучение понимание метафизики как рациональной философии, критического отношения к собственным методам, применение рациональной контраверсивной аргументации в полемике. Существование Бога как следствие самоочевидности сознания субстанционального субъекта.

Изучение феноменологических традиций экзистенциального философствования. Метафизическое единство внутреннего и внешнего в онтологической концепции Марселя. Идея противопоставления существования как эмпирического и Бытия как трансцендентного, сакрального.

Метод определения меры существования объекта в зависимости от его "внутреннего" статуса (модуса) и "внешних" (граничных) условий. Аналитическое выражение разной меры существования объектов относительно "Я" и Другого в момент интенции с помощью модусов.

Анализ роли так называемых решающих экспериментов в естественно-научном познании. Функции эксперимента в познании, состоящие в том, чтобы окончательно подтвердить или опровергнуть ту или иную теорию. Различия между "crucial" и "cruris" экспериментами.

Сравнение смерти со сном без сновидений. Смерть - жизнь после жизни. Анализ фактов клинической смерти и переживаний, которые испытывает при этом человек. Место вспоминания и оценки своей жизни или ужасных страданий, невыносимой боли и вечной скорби.

Проблема методологической специфики естественнонаучного и социально-гуманитарного знания. Изучение саморазвивающихся систем в постнеклассическом естествознании. Пределы методологической конвергенции естественнонаучного и социально-гуманитарного знания.

Анализ понятия "психическая энергия". Математические модели системы энерговыделения организма. Связь энергии с материей и информацией, их роль и место в организации психической активности человека. Обеспечение работы психической системы человека.

Текст как феномен, специфический для гуманитарных наук, который является объективированием результатов духовной деятельности человека. Изучение сознания, полностью относящегося к философии - предмет исследования эмпирической когнитивной нейронауки.

Раскрытие сущности научно-технической деятельности в связи с логикой развития современного социума. Объективная технизация реальности и формирование контуров общества нового типа, которое придет после окончательного завершения информационной революции.

Исследование порядка соотношения и степени взаимодействия права, морали как социальных регуляторов в аспекте широко распространенной в современных философско-правовых работах позиции морализации права. Влияние морали на процессы формирования права.

Анализ трактовки Канта соотношения бытия и мышления. Гегелевское понятие определенной формы сознания как явления или наличного бытия духа. Звук как наличное бытие. Характеристика внутреннего конфликта, порождаемого различением сущего и бытия сущего.

Характеристика основных черт аналитической философии. Приверженность философского знания к анализу языковых и понятийных средств познания. Особенность изучения логического эмпиризма. Исследование семантического акцента и методологического уклона в науке.

Характеристика основных видов блага: внешние, относящиеся к душе и относящиеся к телу. Понятие счастья как высшего и самого прекрасного блага, доставляющего величайшее удовольствие. Рассмотрение щедрости, ее главные признаки и функции в обществе.

Понимание бытия в истории философии, его особенности в философской системе Гегеля. Закономерности развития конкретной специфической разновидности бытия. Понятие материи, основные формы движения. Рассмотрение проблемы человека в истории философии.