Основное содержание термина лженаука. Иррациональная составляющая мировоззрения, а именно: познание искусства, культуры, художественных литературных ценностей. Опыт усвоения смысловой основы человеческой жизни. Усиление пропаганды научных исследований.

Суть антиномичности как неотъемлемого свойства культуры, определяющего ее насыщенность ценностно-смысловой сферы. Определение аргументов идеологической полемики урбанизма и антиурбанизма. Основные оппозиционные пары противопоставления города и деревни.

Історія розвитку традиційної європейської філософської думки та сучасної академічної науки. Дослідження співвідношення протилежних принципів логічного та критичного мислення. Пошук шляхів забезпечення органічної єдності аналітичних й оціночних суджень.

Исследование различных форм конвенционализма как одного из характерных проявлений антиреалистских воззрений. Семантическая концепция "значение как употребление" позднего Л. Витгенштейна. Классификация семантических проектов аналитической философии.

Выявление гносеологической и методологической проблематики платонизма. Основные направления философской гносеологии, определяемые двумя каналами познавательной деятельности человека – чувственным и умственным. Этико-понятийные исследования Сократа.

Анализ современного радикального исламизма с позиций учений О. Шпенглера о псевдоморфозе и Л.Н. Гумилёва об антисистемах. Основные обстоятельства, вызвавшие исламизм к жизни, его связь с ваххабизмом и анализ отношений исламизма с классическим исламом.

Мотивационно-психологический, этический и ценностно-культурный аспекты терроризма. Методы и принципы государственной политики в области антитеррористической деятельности. Гибкость и оперативная предусмотрительность при ведении антитеррористической борьбы.

Биография Антифонта, философа-софиста, представителя натуралистического течения. Сущность идеи равенства природы и права, "граждан любого города". Обучение и военная служба Антифонта. Отречение от него семьи. Проповедование философом "уроков мудрости".

Определение понятия философского "антифундаментализма", его характерные особенности, социально-философские истоки. Критические оценки классической либеральной доктрины в рамках атифундаменталистского подхода. Анализ дискурсов антифундаметализма.

Дослідження антифундаменталістських передумов становлення неопрагматистської концепції Рорті. Прагнення позбавити філософію багатьох закоренілих забобонів метафізичного фундаменталізму й епістемології. Радикально-критична оцінка стану західної філософії.

Прагнення позбавити філософію багатьох закоренілих забобонів метафізичного фундаменталізму та епістемології - сутність неопрагматистської концепції Річарда Рорті. Суворо науковий характер, аналітичність - основні риси сучасної американської філософії.

Анализ тематики русской историософии в ее преемственности с идеями Гегеля. Общая характеристика гегелевской философии истории. Знакомство с особенностями советской эпохи, претендующей на построение цивилизации нового типа. Сущность понятия "эсхатология".

Особливості буття антицінностей у сучасному віртуальному просторі. Основні типи віртуальної агресії. Феномен кіберзалежності людини як прояв її несвободи. Фактори та типи кіберзалежної поведінки людини. Характеристики кіберзлочину в віртуальному світи.

Філософсько-науковий епістемологічний аналіз становлення системних основ античного раціоналізму на основі порівняльного аналізу еволюції системи математичних і філософських знань античної науки. Розвиток раціональності від її зародження до занепаду.

Характеристика античної філософії, її відмінні особливості та основні періоди розвитку. Особливості філософії Геракліта Ефеського, піфагорійців, еліатів та софістів. Вчення Платона про державу. Проблеми матерії, душі та людини в філософії Аристотеля.

Антична філософія як давньогрецька, еллінська, римська й олександрійська філософії, аналіз ключових етапів розвитку. Загальна характеристика філософської школи Піфагора. Розгляд основних проглядів Сократа. Знайомство з особливостями етики стоїцизму.

Поняття античної філософії. Етапи її розвитку та загальні особливості. Розвиток ідей у натурфілософських школах Стародавньої Греції. Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії. Завершальний цикл розвитку античної філософії.

Натурфілософський період розвитку філософії. Розгляд людини як міри усіх речей. Створення універсальних філософських систем. Усунення душевного розладу особистості. Сумніви у пізнанні світу. Філософські теорії епохи еллінізму та римська філософія.

Вивчення історії виникнення філософської думки в Стародавніх Греції та Римі. Зародження світського й раціонального бачення світу, визрівання ідеї космічного порядку й упорядкування геометричної картини світу. Найяскравіші представники античної філософії.

Філософія - звернення до фундаментальних основ буття, головні етапи її становлення та розвитку як наукового напрямку. Особливості та видатні представники античної філософії, фактори формування їх світогляду та новаторських ідей, досягнення та значення.

Характеристика древнегреческой философии, движение от мифа к Логосу. Натурфилософский этап развития античной философии. Классический этап древнегреческой философии (Сократ, Платон, Аристотель). Эллинистический этап развития древнегреческой философии.

Понятие античной диалектики в философской науке, характеристика ее особенностей в учениях Сократа, Аристотеля, Гераклита и Платона. Этапы развития современной европейской философии, формирование понятий о бытие и сущность жизненных позиций человека.

Общая характеристика философии древнего Китая и древней Индии. Характерные черты античной философии, учение Сократа и школа Пифагора. Социально-политические идеи эпохи Возрождения. Философско-диалектическая система Гегеля. Русская философия XII-XVII вв.

Понятие античной философии как совокупности философских учений, развивавшихся в древнегреческом и древнеримском рабовладельческом обществе. Типы философского объяснения мира. Философский материализм как исходная точка развития античной философии.

Общая характеристика античной философии, ее отличительные особенности и основные периоды развития. Милетская школа, философия пифагорейцев, элеатов и софистов. Основные проблемы материи, души, человека в философии Аристотеля. Учение Платона о государстве.

Характеристика классического этапа античной философии. Анализ учения об идеях и утопии Платона. Изучение основных положений метафизики Аристотеля. Характеристика философских школ эллино-римского периода: эпикурейцы, стоики, скептики, неоплатоники.

Характеристика совокупности философских учений, развивавшихся в древнегреческом и древнеримском рабовладельческом обществе. Изучение в целом Никомаховой этики Аритстотеля и выделение ее особенных черт. Определение порядка написания Аристотелем его работы.

Выяснение специфики античной философии. Философское наследие Гераклита, Демокрита, Сократа. Космологическая теория Платона, его учение о душе, об обществе и государстве. Логика, психология и этика Аристотеля. Эстетика античной литературы и архитектуры.

Предпосылки возникновения античной философии. Школы античного материализма. Основные школы античной философии и основные идеи Платона, Демокрита, Аристотеля, Сократа, Эпикура. Мировоззрение – это система представлений о мире и месте в нем человека.

Общая характеристика и характерные черты античной философии. Периодизация античной философии. Философские школы досократического периода, их особенности. Философские взгляды классического периода. Философские школы эллинистическо-римского периода.