Философские концепции русского космизма, их применение при исследовании технического мира. Техногенные факторы социального и культурного развития, техногенная зависимость человеческой жизни, эволюция социоприродной глобальной системы и техногенной среды.

Описание комплексной государственной концепции развития человеческого потенциала. Характеристики кризисности антропологической ситуации в России и Украине. Сущность и цели концептосферы антропопреображения. Понятие "человеко-ориентированное государство".

Философская антропология как самостоятельная область знания в контексте философии конца XIX - начала XX вв. Историческое развитие концепции философской антропологии. Основные характеристики человека по М. Шелеру. Предмет философской антропологии.

Развитие учений об антропогенезе, этнической антропологии и морфологии человека в советское время. Рассмотрение антропологических представлений о развитии ребенка. Интегративная антропология о соматическом и физическом развитии детей и подростков.

Жизненный путь и творческое наследие Августина Блаженного. Содержание в сочинении "Исповедь" метафизической антропологии и теологии. Противопоставление воли и благодати в споре Августина и Пелагия. Историческая и психологическая окраска грехопадения.

Осмысление понятия бессознательного в философско-антропологической концепции К.Г. Юнга. Универсальные архетипы в психике человека. Исследование бессознательных свойств современной личности. Основные философские идеи антропологической концепции К.Г. Юнга.

Особенность исследования будущего через практики настоящего. Проведение исследования ориентаций предвосхищения и ожидания. Повышение "видимости" будущего в антропологии. Предложение оригинальной методологии анализа связей между настоящим и будущим.

Онтологические и экзистенциальные аспекты антропологии власти. Анализ модусов экзистенциального проявления власти и её человекоразмерные архетипы. Деятельностный характер власти. Власть как стремление человека изменять и контролировать общественное бытие.

Философско-антропологическое осмысление феномена инновации. Суть антропологии инноваций, направленной на разрешение противоречия между интенсивностью внедрения новшеств в сферы жизни. Отсутствие соразмерного значения инноваций универсального осмысления.

Попытка методологического обоснования философской антропологии как науки. Опыт обоснования Э. Гуссерлем идеала строгой науки через обоснование им феноменологии и феноменологического метода и попытку распространения этого метода на науки о человеке.

Особенность восприятия "сверхчеловеческих" идей М. Горького и некоторых особенностей его реализма. Анализ обсуждения антиномии индивидуализма. Характеристика уточнения негативной сущности капитализма с опорой на традиции экзистенциальной философии.

Основные характеристики концепций Н. Бердяева и Л. Шестова, как специфической версии "антропологического поворота" в философии ХХ века от гносеологических ориентиров к экзистенциально-антропологическим, с учетом русской религиозно-философской почвы.

Изучение проблемы творчества человека как homo instrumentalis, т.е. как субъекта орудийной деятельности. Определение феномена типологически персонифицированной стыковки не утилитарной художественной установки с утилитарно значимой орудийной активностью.

Знание родовых признаков людей как земных существ, одаренных разумом. Пристрастие к парадоксам. Изучение форм эгоистического языка. Произвольное сознание своих представлений. Привлечение к себе внимания. Чувственность в противоположность рассудку.

Исследование теоретико-методологических аспектов анализа надэтической идентичности. Содержание и механизмы социокультурной динамики советскости. Роль этнического фактора в постсоветских идеологических, культурных и социально-политических реалиях.

Реконструкция антропологии немецкого философа Мартина Хайдеггера в современной зарубежной литературе. Изучение различных интерпретаций и подходов к проблеме человека в экзистенциональной аналитике, а также место Хайдеггера в современной антропологии.

Проблема смысла и содержания человеческого существования. Свобода как одна из важнейших категорий социальной философии, как нравственный императив. Соотношение свободы и своеволия. Самооценка человеческой жизни, ее конечность. Смерть и бессмертие.

Рассмотрение философской антропологии, как инструмента контекстуального познания для модельного оформления понимания гуманитарности в контексте межпарадигмальности. Определение потребности в поиске путей выхода в ситуации антропологического кризиса.

Наука як фактор регуляції суспільних відносин та процесів, що впливає на потреби суспільства, її складники. Характеристики науки, фактори її буття в системі інших суспільних відносин. Зв’язок науки з появою та продукуванням науково-теоретичного знання.

Обґрунтування неправомірності пануючої в сучасному інтелектуальному гегелівському дискурсі інтенції на підкреслення природо-, космоцентриського змісту міфологічного світогляду, в умовах, коли його концептуальну основу становить саме проблема людини.

Визначення основ російського символізму як літературно-художнього напряму через аналіз творчості А. Бєлого та Д. Мережковського. Виявлення художньо-філософських коренів формування в свідомості діячів "срібного віку" антропологічної проблематики.

Аналіз основних варіантів оцінки амбівалентності базової інтенції філософування Декарта в дослідницькій літературі, виходячи з бачення філософії Нового часу як відповіді на виклики епохи щодо побудови об’єктивної картини світу та саморозбудови людини.

Розгляд проблем освіти та існування сучасної людини на фоні складних глобальних трансформаційних процесів інформаційної доби. Дослідження та характеристика неоднозначного впливу на людей та природу подальшого технократичного шляху розвитку цивілізації.

Аналіз філософських поглядів Ж.-П. Сартра на людину. Розгляд проблеми людини через поняття "Іншого" у вченні філософа. Буття людини як буття в ситуації. "Буття-у-собі" (предметне буття). "Буття-для-себе" (буття людської свідомості). Феномен "Іншого".

Етичний абсолютизм в християнській філософії - напрям, що простежується у сучасних біоетичних дослідженнях та практиці. Гідність та добро цілісної особи - один з найбільш важливих принципів християнської антропологічної концепції в католицькій церкві.

Культурно-історичні джерела та соціокультурні ознаки антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Аналіз негативних аспектів розвитку цивілізації. Обґрунтування необхідності формування нового типу світогляду та антропологічної парадигми.

Онтико—онтологічний зв’язок постнекласичних практик людини зі станом її цілісності на прикладі театральної діяльності та мікромініатюри. Залежність змісту та антропологічної сутності практик людини від нових рівнів буття і зміни нею навколишнього світу.

Зміст образів "свого", "чужого", "іншого" й "ворога" в рамках бінарного протиставлення "свої-чужі", "свої-інші", "свої-вороги". Процес трансформації в межах тернарної класифікації образу "чужого" в образ "ворога" в суспільній свідомості; зворотній процес.

Проблемність людини та ілюзорність її "справжнього" образу. Популярність логіки плакальників в історії української філософії. Антропологічні фільтри локального в освіті. Виявлення антропологічних пасток локального в сучасній українській вищий освіті.

Зміст поняття "Срібний вік російської культури", основні характерні риси даної епохи і її вплив на формування світогляду С.Л. Франка. Критичний аналіз та зміст ключових понять соціально-антропологічної концепції Франка (особистість, соборність, служіння).