Дослідження соціально-антропологічної концепції С. Франка в контексті російської і західноєвропейської філософської традиції. Ідейно-теоретичні та гносеологічні витоки світогляду мислителя. Розуміння феномену російської революції та трагізму буття людини.

Порівняння філософсько-антропологічних поглядів С. Франка і деяких його попередників з метою виявлення точок дотику і відмінності їх позицій. Аналіз розуміння Франком феномену російської революції, яка витікає з його соціально-антропологічної концепції.

Аналіз проблем сучасного суспільства, які стосуються взаємозв’язку науки і свободи з позиції людиновимірності. Суть ціннісної нейтральності природничих наук, їхньої неупередженості і об'єктивності. Основні ціннісні критерії сучасного наукового знання.

Особливості, значення філософського аспекту духовності. Взаємозв’язок глибинних витоків цілісної духовної життєдіяльності індивіда з онтологічними й аксіологічними підставами духовного процесу. Необхідність відображення й осмислення проблеми духовності.

Сутність феномена мислення та його визначення. Зведення та узагальнення філософських поглядів на мислення як людську властивість. Процеси відчуття та сприйняття. Процесуальність функціонування свідомості. Трансцендентальна феноменологія Е. Гуссерля.

Філософія марксизму. Соціально-історичні передумови виникнення філософії марксизму, проблема відчуження. Матеріалістичне розуміння історії. Взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин. Концепція матеріалістичної діалектики. Критика християнства.

Філософсько-антропологічне обґрунтування метафорики Платонової держави засобами трансцендентальної антропології. Спроба експлікації антропологічного сенсу влаштування життя справедливої держави як утвердження горизонтальної конституції спільного світу.

Дослідження ставлення представника критичної теорії Т. Адорно до людської природи в контексті його філософсько-освітніх робіт. Спадок філософсько-критичних творів німецького соціального мислителя й університетського викладача, його розгляд в статті.

Проблеми, пов’язані із особливостями і перспективами української освіти та науки і місцем філософії у них. Причини конфліктних ситуацій, які проявляються на рівні філософських та світоглядних дискусій. Філософія як сфера реалізації людського духу.

Особенности определения роли антропологического, семиологического и визуального поворотов в системе интерпретации художественных синтезов как феномена культуротворчества. Характеристика антропологического поворот в философской рефлексии ХХ века.

Розкриття філософського змісту антропологічного виміру правопорядку та функціонування правової держави у державознавчій теорії Б. Кістяківського. Необхідність переосмислення засад теоретичного і філософсько-правового державорозуміння як реального явища.

Дослідження явища творчості в історичній ретроспективі. Роль цієї якості у структурі людської діяльності. Розуміння сутності людини, розкриття її творчих потенцій, синтезу різних форм діяльності. Розробка вирішення проблем форм творчого синтезу.

Усвідомлення людського "Я" як категорії, що притаманна конкретній особистості - сенс філософських роздумів переважної більшості українських мислителів. Синтез європейської та національної філософії - риса українського діаспорного діяча М. Шлемкевича.

Вивчення взаємозв’язку філософії та релігії, їх змістовних характеристик та особливостей стилю викладу матеріалу. Дослідження проблеми існування релігійного змісту в філософських текстах. Характеристика антропологічних складових філософії та релігії.

Розглядається поняття гостинності як соціального інституту через призму філософського та антропологічного аналізу. У дослідженні визначено основний шлях вивчення гостинності як філософського поняття - через опозицію "я - інший" (або "свій - чужий").

Аналіз антропологічних засад громадянського суспільств, що слугує розвитку громадянського організму як єдиної цілісної системи. Визначення сутності нових викликів громадянського суспільства, що виникають в нових умовах глобальної нестабільності.

Підходи до висвітлення проблеми духовного світу людини, її персонального самоутвердження у світі. Основні антропологічні засади в релігійно-філософських поглядах закордонних українських релігієзнавців І. Огієнка, С. Ярмуся, М. Шлемкевича, Д. Чижевського.

Аналіз соціального вчення католицизму щодо розуміння та трактування сутнісного виміру людини, її гідності, прав, суспільної природи та сенсу спільнотного буття в контексті культури. Напрямки діяльності Католицької Церкви – євангелізація та інкультурація.

Виявлення онтологічного місця людини в креативному просторі теоцентричної світобудови. Особливість осмислення людини Григорієм Богословом як "частинки" Божества. Спростування визначального впливу неоплатонізму на становлення Григорія Назіанзина.

Характеристика проблеми антропологічного виміру людини в сучасній філософії. Дослідження стратегії розвитку культурної і ціннісної кризи, аналіз шляхів виходу з неї за рахунок рефлексій, які долають есхатологічні концепції смерті людини і суспільства.

Вирішення проблеми свободи творчості в сучасній філософії. Жорсткий детермінізм Демокріта та Спінози; фаталізм стоїків; провіденціалізм (вчення про божественну обумовленість). Основні види та інтенції творчості. Класифікація свобод та їх організації.

Аналіз особливостей буття людини у віртуальному просторі як носія певного типу інформаційної культури. Позитивні та негативні чинники впливу на розвиток інформаційної культури людини у віртуальному просторі. Умови виникнення безвідповідальності.

Особливості функціонування елементів творчого процесу у метафорі та різних аспектів філософії творчості. Дослідження асоціювання, аглютинації, інсайту, інтуїції, порівняння та уяви. Класифікація метафор на основі ступеня емоційного навантаження.

Сутність феномену неорелігії як певним чином організованого світу (універсума) цінностей. Основні антропологічні наслідки, обумовлені змінами в культурному полі України. Доцільність використання напрацювань Нових релігій в галузі освітянських технологій.

Зміни буттєвих контурів людини під впливом біотехнологічного конструювання в контексті розвитку сучасної науки і технологій. Ризики, пов’язані з репродуктивними технологіями, інформаційно-комунікативними імплантами, трансплантологією, протезуванням.

Дослідження сутності категорії "буття" в історії соціально-філософської думки. Методологія – соціоаксіологічний, системний і синергетичний методи і підходи, що дозволили глибоко проникнути в "сутнісну матерію" інформаційного простору людського буття.

Історико-філософський огляд різноманітних інтерпретацій віртуального, які існували у філософській і соціальній думці в минулому і мають певні конотації із сучасним аналізом процесів віртуалізації суспільства та створення віртуальної реальності.

Аналізуються способи спілкування тварин у порівнянні з людськими, поняття сигналу, спільні риси у процесах абстрагування та метафоризації. Визначається роль свідомості та несвідомого при створенні метафори, а також особливості перебігу творчого процесу.

Філософські міркування щодо людської сутності, потенціалу і можливостей його реалізації. Парадоксальне соцільно-філософське бачення людини на вістрі світоглядно-ідеологічних протистоянь. Образ людини в епіцентрі ідейно-світоглядного цілепокладання.

Розгляд антропологічної проблематики філософії Г. Сковороди. Виявлення, що сковородинівське вчення про людину створене в дусі біблійної антропології і підкреслює особистість людини в її осягненій розумом глибині. Проблеми присутності Бога в людині.