Античная культура как уникальное явление и источник общекультурных ценностей во многих областях духовной и материальной деятельности. Биографические сведения о Демокрите – человеке энциклопедических знаний. Основные положения философской концепции.

Понятие об эллино-римском периоде развития философии, его основных философских школах (эпикурейцы, скептики, неоплатоники). Взгляды римских стоиков. Учения Сократа, Платона, Аристотеля и их последователи. Значение античной философии в мировой культуре.

Характеристика античной философии и двух точек зрения на сущность бытия: зачатки основных видов философского мировоззрения, разрабатывавшихся во все последующие века; античный материализм (Фалес, Гераклит, Демокрит) и идеализм (Пифагор, Сократ, Платон).

Понятие "социальные отношения" как отношений между социальными субъектами по поводу их равенства и социальной справедливости. Период Античности, который характеризуется разными философскими представлениями о роли мужчины и женщины в человеческом обществе.

Виявлення історичних витоків та соціокультурних засад проявів театральності у філософських дискусіях та поведінкових моделях філософів. Порівняння античних філософських "перформансів" та методів осмислення дійсності із культурними практиками сьогодення.

Метою даного наукового дослідження є виявлення історичних витоків та соціокультурних засад проявів театральності у філософських дискусіях та поведінкових моделях філософів. Виявлено різні поведінкові моделі та методи пізнання із елементами театралізації.

Потреба в інформації щодо формування, збереження та зміцнення здоров'я. Погляди філософів античності щодо поняття "здоров'я" людини. Нормоцентричний, феноменологічний, холістичний, дискурсивний та інтегративний підходи до аналізу проблеми здоров'я.

Розгляд питання ідеальної форми державного правління Оріховським. Проблеми держави: її сутність, походження державної влади, форми державного правління, структура суспільства, стосунки між державою і церквою. Рекомендації про упорядження державного ладу.

Аналіз поняття античної філософії, її поділ на давньогрецьку та давньоримську. Характеристика мілетської школи (іонійської школи натурфілософії), її представники та їх погляди. Основні положення філософії Сократа і Платона, наукова діяльність Аристотеля.

Социокультурные и исторические условия, в которых происходило усвоение древнегреческого научного и философского наследия в Арабском Халифате в VIII-IX вв. Исламский фундаментализм. Причины невосприимчивости мусульман к достижениям западной цивилизации.

История и основные понятия техники в античности. Особенности философского античного мышления. Школы и философские учения. Научная и техническая культура. Вопрос технического объяснения природы. Изучение естества, самоценность науки и стремление к знанию.

История возникновения и развития техники. Характеристика и отличительные черты философского античного мышления. Описание и специфика научной и технической культуры античности. Деятельность философских школ, анализ и значение техники в античной культуре.

Учение Демокрита о атомизме. Изучение философом теории возникновения языка, рассуждения о наименованиях предметов, их зависимость от природы или возникновение от людей. Рассуждение Эпикура о знаниях, их возникновения из чувственного восприятия предметов.

Состав идей, образующих содержание пирронизма. Исторические причины, породившие античный скептицизм и способствовавшие его последующему возобновлению через сто лет после его возникновения. Попытки философа Секста отмежевать скептицизм от других учений.

Исследование направлений и типов мышления в античном мире. Эпистемология эллинистических философов. Историческая эволюция скептицизма, доктрина позитивизма. Развитие рациональности и выявление связи между философским скептицизмом и научным познанием.

Критический анализ книги Э. Доддса "Греки и иррациональное" в контексте собственного видения проблемы происхождения древнегреческой поэзии и философии, переработавших в качестве культурно-исторических предпосылок образы и практики архаического шаманизма.

Философия древности и средневековья. Роль мифологии в формировании философского мышления. Философская мысль древней и раннесредневековой Индии, раннего буддизма и даосизма. Развитие античной философии в Древней Греции. Высказывания философов древности.

Метафізичні аспекти космологічних та філософських дискусій у розумінні Космосу як "людиновимірної" системи світу в контексті змісту сильного антропного принципу. Морально-етичні імперативи діяльності людини в її земному та космічному призначенні.

Идеи Антропного космологического принципа отвечают на вопросы происхождения и эволюции окружающего мира. Антропный принцип затрагивает одну из множества вечных философских тем - идею единства Вселенной и человека. Слабый и сильный антропный принципы.

Окремі аспекти філософського осмислення буття конфлікту як елемента соціальної реальності в контексті антропологічного підходу. Тісний взаємозв’язок антропологічних та аксіологічних чинників у конфліктній взаємодії. Особлива екзистенційна роль цінностей.

Аналіз проблема взаємозв'язку процесів антропогенезу й космогенезу, впливу географічних і геологічних факторів на Землі на хід еволюції розумного життя на нашій планеті. Обґрунтування тези про взаємообумовленість космічного й божественного витоків соціуму

Попытка обозначить основные антропогенетические идеи М. Хайдеггера. Учение о происхождении человека. Человек исходит из Бытия и экзистенциально возвратно направлен к Бытию. Изначальное принадлежит не прошлому, а настоящему. Смысл человеческого Бытия.

Класифiкацiя перiодiв творчостi М. Бердяєва i час появи теми антроподицеї в його фiлософiї. Коренi i витоки проблеми людиновиправдання. Нетрадицiйнiсть пiдходу до проблеми антроподицеї i його внесок у розв'язанні цiєї проблеми крізь призму творчості.

Корені i витоки проблеми антроподицеї. Метод і стиль філософії М. Бердяєва. Концепція його творчості в історико-філософському і теологічному аспектах. Еволюція мислителя в поглядах на людину, проблему зла та теодицеї. Драматизм відносин людини i Бога.

Игра индивидов в обществе как одно из условий реализации центральной идеи философии русского космизма: потенциальной равновеликости мира и человека, предназначение которого, вселиться в мир, во Вселенную. Главная основа антропокосмистской теории.

Проблемы циркуляции энергии в космосе и на планете во взаимосвязи космической, планетарной и человеческой эволюции. Преобразование культурной биогеохимической энергии в антропокосмическую, что знаменует ноосферно-космическую стадию эволюции человечества.

Класичні, некласичні концепції свободи в західноєвропейській філософії. Інтерсуб’єктивна природа культури, аспекти смислоутворення. Рушійні сили культуротворення. Концептуальне значення та екзистенційний сенс. Концепція "розумної мотивації" Г. Шпета.

Знакомство с современным периодом развития чеченского общества. Рассмотрение явных признаков антропокультурного кризиса: снижение творческой, интеллектуальной активности, спад трудовой культуры. Общая характеристика процессов глобализации культуры.

Культура как система духовного производства. Антропологическое прочтение феномена моральности. Конституирующая роль сознания личности. Антропологический характер современных трансформаций системы духовных ценностей и гетерогенности человеческой природы.

Ф. Ницше как один из основоположников антропологического ренессанса современности. Анализ противоречий, возникающих при определении человеческой природы в контексте тезиса об особом социокультурном статусе духовных ценностей. Сущность понятия "культура".