Славянофильство и западничество как два противоположных течения общественно-политической мысли России рубежа 30-40-х гг. XIX века. Роль Чаадаева в становлении русской самобытной философии. Обоснование славянофилами национального пути развития России.

Основные положения христианской религии. Учение номиналистов об объективном существовании предметов и явлений природы. Аристотелевский умеренный реализм. Конфликт реалистов и номиналистов. Развитие гносеологии, естественнонаучного и философского знания.

Философия как "служанка теологии". 5 доказательств бытия Бога Фомы Аквинского. Представление о совершенстве мира, созданного Богом. Понятия случайного и необходимого. Понятие движения, причины, целесообразности. Обоснование христианской философии.

Объяснение идейного замысла произведения "Фауст" И.В. Гете в "Прологе на небесах". Построение сцены "Пролога..." по образцу шекспировских хроник с многочисленными эпизодическими персонажами, с множеством лаконичных сцен. Договор Фауста и Мефистофеля.

Поиск решения вопроса об универсалиях. Средневековые философы, разделявшие точку зрения Платона. Идеалистическое философское воззрение. Аристотелевская точка зрения, примиряющая мир материальный с идеальным, охватывающая собой возможные сферы сущего.

Проблема первичности универсалий и доказательство существования бога как главные темы философии ранней схоластики. Спор приверженцев номинализма и реализма в средневековой философии, постепенное отделение философии от теологии, развитие естествознания.

Общее ознакомление с терминологической базой, используемой в философии средневекового периода. Исследование дискуссии между номиналистами, реалистами и концептуалистами. Причины конфликта в философских суждениях об атрибутах бестелесных субстанций.

В контексте "философии спорта" делается попытка обозначить физическую культуру и спорт как её эталонный вид в контексте вербальной символизации "телесного образа мира". Научно-дифференцированное мировосприятие мира и культурно-мировоззренческое.

Исследование физической культуры в качестве институализируемой общественной теории человека в условиях современного общества. Характеристика возможности гуманизации спорта как социальной практики в качестве фактора оптимизации его человекоразмерности.

Огляд тілесності спортсмена у порівнянні з тілами-афектами на прикладі "карнавального" тіла у концепції М. Бахтіна та "танцюючого тіла" у творах Ф. Ніцше. Аналіз тілесності людини, яка присвятила своє життя самореалізації в сфері спортивної агоністики.

Характеристика сутності таких фундаментальних цінностей як Благо, Добро, Краса, Справедливість під кутом зору спортивної діяльності в філософських поглядах стародавніх греків. Визначення взаємодія процесів гуманізації спорту та трансформації його понять.

Представление философско-культурологического анализа экологического содержания феномена спортивно-боевых единоборств. Рассмотрение концепции психофизического совершенствования человека, соответствия гармонии природного мира и универсума в целом.

Создание Гегелем учения о развитии сущего и бытия. Изучение подходов к трактовке гегелевской диалектики. Особенности материалистической диалектики, так называемой "негативной диалектики" Т. Адорно. Позиция современного российского мыслителя А.А. Ивина.

Современное понимание природы, имеющее своим источником новое естествознание, возникшее в Европе в XVII в. Трудности, с которыми столкнулись теории духа, созданные в Новое время. Стоическое понимание природы, его заимствование новоевропейской философией.

Анализ Аль-Фараби аристотелевских рассуждений по философским категориям, которые имеют прямое и опосредованное отношение к главной метафизической проблеме – "сущего как такового". Критика Аристотелем учения Платона об "идеях" как о самобытных сущностях.

Разрешение дискуссии в рамках виттгенштайновского прагматизма между Т. Уильямсоном и Ч. Трэвисом касательно справедливости принципа бивалентности. Явление концептуальной и онтологической недоопределенности мира, имеющее отношение к открытой текстуре.

Сутність і місце права в життєдіяльності суспільства. Висновок, що ціннісні орієнтири - інструментарій правової сфери, що ефективно структуризує та ієрархізує поліаспектний суспільний масив. Ігнорування фактора справедливості, його ціннісного значення.

Проблема виховання справедливості. Сутність справедливості як смисложиттєвої цінності зростаючої особистості та необхідної умови виховання у науковій теорії і практиці в різних суспільних формаціях. Основні типи проявів несправедливості щодо дітей.

Дослідження сутності поняття справедливості як елементу ідеї права. Розгляд морально-етичних цінностей у правовій системі та житті суспільства. Визначення тенденції розвитку категорії справедливості в Україні в різні періоди становлення правової думки.

Людина і держава як базові концепти політичних ідеологій та теорій. Концептуалізація відносин "людина - держава" у теорії сучасного ліберального мислителя Дж. Ролза. Визначення ціннісного виміру відносин, виходячи з розуміння справедливості як чесності.

Аналіз категорії справедливості як такої, що має реальний конструктивний та системоутворюючий потенціал у соціально-філософській концепції Володимира Соловйова та яку він розуміє як міру співвідношення моралі і права, діяння та відплати за нього.

Аналіз підходів до розуміння справедливості як моральної, соціальної та юридичної категорії. Відображення морально-правового характеру справедливості у принципах або нормах права. Формулювання понять соціальної та правової справедливості у законодавстві.

Несумісність поглядів на справедливість. Трансчасова актуальність і навіть сакральної справедливості для суспільної свідомості різних соціокультурних ойкумен. Спорідненість природи суспільства і справедливості. Періоди криз і докорінних трансформацій.

Справедливість, як одна із найважливіших філософсько-правових категорій, смислове значення якої тісно пов’язано з демократією, рівністю, свободою, системою правових норм і державним устроєм. Історія розвитку ідеї справедливості як філософської категорії.

Розгляд положень теорії справедливості, розробленої Дж. Ролзом. Аналіз положень цієї теорії, зіставлення її з поглядами Г.Л.А. Харта та П. Рікера. Філософське осмислення ролі держави, її функцій у зіставленні з поняттями, як "соціум" та "індивідуум".

Биоэтическая реконструкция разрушенной категориальной взаимосвязи понятий "справедливость" и "милосердие", ее созвучие девизу медицины "благо больного - высший закон". Реализация в здравоохранении принципа милосердия как равенства в праве на милосердие.

Историко-философский анализ справедливости в контексте морали и права. Оценочная функция справедливости. Анализ соотношения понятий правосознание и справедливость. Статус правосознания в правовой культуре. Факторы формирования российского правосознания.

Справедливость, как философский концепт Средневековья. Справедливость в свете нарративных источников. Признаки справедливого общества. Стратегии борьбы за справедливость и воплощение идеи справедливого общества. Установления справедливости и хронистика.

Этико-правовой и социально-гражданский статус понятия "справедливость". Рассмотрение проблемы воздаяния человеку по заслугам в философской науке. Генезис идеи прав человека в современной философии права. Правовая универсализация концепций справедливости.

Справедливость как один из принципов, регулирующих взаимоотношения между людьми по поводу распределения социальных ценностей. Ее виды: уравнивающая и распределительная. Философские аспекты данного понятия. Сущности отношений равенства в обществе.