Характеристика социокультурных границ классического формационного учения. Определение эмпирических и теоретических оснований новой формационной парадигмы. Построение модели типологизации всемирной истории. Описание формационных циклов мировой истории.

Изучение степени интеграции жизненных требований с потребностями, интересами, ценностями личности. Способ, которым личность разрешает возникающие жизненные конфликты между требованиями и возможностями социальной среды и привычным образом жизни индивида.

Проблема операциональной типологизации архаического сознания и архаической религиозности. Рассмотрение основных различий предлагаемой автором типологизации, основанных на различии коммуникационных религиозных реальностей – физической и виртуальной.

Специфический язык символов, используемый в тибетской медицинской традиции для описания личности, интерпретация типологии личности в терминах системы "великих элементов". Исследование особенностей природы тела, основные принципы классификации личности.

Определение антропологических предпосылок и генезиса социально-философского познания типологии личности с диалектико-материалистических позиций. Эволюционная закономерность концептуализации и развитие типологии субъекта деятельности в антропосоциогенезе.

Концептуальный (материальное начало стремится к исчезновению), технологический (материал подчинен структуре как принципу организации), материальный, физический, телесный минимализм. От Э. Келли к С. Левитту. Технологический минимализм, Д. Джадд и Т. Смит.

Мировоззрение как система взглядов на объективный мир и место в нем человека, анализ исторических типов: мифологическое, религиозное, философское. Рассмотрение особенностей мифологического сознания. Культовая система как основной элемент религии.

Сущность науки как культурно обусловленной деятельности, направленная на получение и систематизацию достоверных знаний об определенных аспектах. Структура и исторические формы научной рациональности. Понятие концепции американского историка Т. Куна.

Определение своеобразия каждого отдельного исторического периода. Характеристика основных исторических типов мировоззрения, изучение генетической типологизации как основания периодизации, анализ прагматического подхода к периодизации истории философии.

Огляд альтернативного світу як результату ірраціонально детермінованої категоризації. Механізми його творення, абстрактно-логічна модель. Розвиток альтернативних світів і властивості їхніх суб'єктів-творців з позицій універсологічно-системного підходу.

Вираження помилок у міркуваннях. Паралогізми та софізми. Помилки, що виникають при безпосередньому порушенні основних законів логіки : закону тотожності, закону суперечності, закону виключеного третього і закону достатньої підстави. Інші аспекти помилок.

Рівні аналізу умовивіду: синтаксичний і семантичний. Правила висновку логіки, їх типи: основні та похідні. Аналіз та обґрунтування правил висновку. Сутність і принципи методу аналітичних таблиць, особливості його практичного застосування в логіці.

Теорія філософії історії у вітчизняній та зарубіжній науці у сучасному ідейному контексті. Позиціонування філософії історії як самостійної наукової дисципліни, об’єкт і предмет філософії історії. Основні сучасні напрямки дослідження історичної реальності.

Анализ основных типов философских терминов Н.Ф. Федорова и Н.А. Бердяева и рассмотрение механизмов терминотворчества этих авторов. Термины, образованные словообразовательным и лексико-синтаксическим способами. Переосмысленные термины других наук.

Анализ типологии символов и их функции в культуре цивилизаций. Символ как универсальный и действующий механизм памяти культуры, синтезирующий принцип единства культуры, носитель социальной наследственности, накапливающей в исторический опыт человечества.

Анализ проявления человеческого сознания как мечты через понятия "жесткий" и "мягкий" мир. Выделение типов мечты, способы их реализации в аспекте свободы и несвободы человека. Идея об электронно-виртуальной реальности как новом способе реализации мечты.

Общая характеристика философии эпохи Просвещения. Обзор проблемы бытия в философии ХХ века. Отличие человеческого общества от сообществ животных и насекомых. Ценности, идеалы и святыни человека. Духовно-исторические предпосылки экологического кризиса.

Изучение типов внешней и имманентной философской критики на примере критики феноменологического метода O. Финка, Ж. Деррида и российского исследователя феноменологии А.Г. Чернякова. Признание неверными метафизические основания философской доктрины.

Понятие цивилизации с общефилософской и исторической точки зрения. Типы цивилизаций и основные критерии данной типологизации. Характерные черты восточной цивилизации. Основные ценности западного типа цивилизации. Сущность техногенной цивилизации.

Спроби зрозуміти "тиранічну людину" і ті аспекти людського буття, які сприяють її вкоріненню, філософсько-історичний ракурс вивчення проблеми. Характер модерного тоталітаризму. Відмінності у слововжитку між поняттями "деспотія", "диктатура" і "тиранія".

Аналіз ключових поглядів українського християнського філософа Т. Галущинського крізь призму його відношення до проблеми боротьби стрижневих засад християнства з основоположними постулатами радянської ідеології. Загрози, шо нависли над українським народом.

ключові погляди українського християнського філософа Т. Галущинського крізь призму його відношення до проблеми боротьби стрижневих засад християнства з основоположними постулатами радянської ідеології початку XX ст. Важливість друкованого слова.

Ознакомление людей с учением Эпикура освобождение их от религиозных преданий и предрассудков в поэме Тита Лукреция Кара "О природе вещей". Теория истинного происхождения настоящего устройства вселенной и сущности природы. Философия Лукреция Кара.

Особливості теоретичного підходу до вивчення положення людини в трансформованому світі. Вплив кризи системи цінностей в перехідному суспільстві на процеси пошуку ідентичності людини. Соматичні права людини: сутність, умови та перспективи розвитку.

Осмислення культурної травми як біополітичного поняття. Розгляд ключових понять, концептуально включених у смислове поле біополітики. Осмислення жертви як біополітичного інструменту, що передбачає гуманістичний пафос та біополітичну експлуатацію.

Цілісний аналіз дослідження тіла у постмодерному дискурсі. Особливість проникнення тематики тілесності абсолютно у всі сфери людського життя. Основна характеристика появи феміністичних рухів. Вивчення естетизації нових типів сексуальних практик.

Специфіка використання концептів sensus та intellectus в антропології Геймерікуса де Кампо, їх розгортання у спадщині його учня М. Кузанського. Утворння дзеркального образу у божественній частині інтелекту. Аналіз "Трактату про вічність" Геймерікуса.

Аналіз способу тлумачення віджняни в ранній йога чарі, характеристика рівнів віджнян та шлях їх очищення – пробудження. Причини оманливої позапотоковості віджнян, доповнення шістьох традиційних рівнів усвідомлення, алаєю-віджняною та кліштамано-віджняною.

Аналіз розвитку семіотичних ідей у період Середньовіччя. Оцінка вкладу св. Августина у становлення семіотики як науки. Основні положення теорії знаків християнського теолога. Тлумачення філософом процесів передавання інформації, знань та мовлення.

Сходные тенденции в семантическом содержании категорий "тождество" и "время" и в организации смысла философских категорий вообще. Семантика и структура модели возможных миров. Влияние языка на формирование представлений о возможном положении дел в мире.