Марксизм як закономірний етап пізнання дійсності, що зумовлювався відповідними вимогами часу й відповідними соціальними інтересами. Основні філософські ідеї марксизму, напрямки їх розвитку. Дослідження основ марксистського історичного матеріалізму.

Аналіз сутнісних характеристик філософії миру як ціннісної підойми соціокультурного розвитку України. Теоретичні підходи щодо розуміння феномену миру: теологічний, раціоналістичний, натуралістичний, природно-правовий, морально-етичний, екзистенційний.

Філософія Нового часу: від Ф. Бекона до Г. Лейбница. Механічний матеріалізм, раціоналізм і сенсуалізм. Проблема свідомості у філософії: фізіологічне, психічне і свідоме; структура психічного. Види історичного розвитку: еволюція, інволюція, коенволюція.

Аналіз впливу філософії міжкультурного діалогу на розвиток компаративістики, міжкультурної філософії, нейронаук. Розуміння форм, атрибутів та модусів міжкультурного діалогу. Переосмислення впливу філософської традиції сходу на сучасне філософське знання.

Аналізується вплив філософії міжкультурного діалогу на розвиток компаративістики, міжкультурної філософії. Визначено, що "міжкультурний діалог" - це інструмент соціальної комунікації людини з метою взаємодії. Описані методи філософської рефлексії.

Розгляд філософських етично-праксеологічних проблем міжнародного космічного права крізь призму ідей комунікативного розуму, принципу відповідальності, справедливості. З’ясування аспектів концептуального фрейму існуючих нормативно-правових документів.

Розгляд і характеристика змісту проблеми розбудови ідеального міста та урбаністична тема є однією з провідних в західній філософській традиції. Визначення та аналіз філософських засад урбаністичної проблематики концепції Жюлем Саймоном та його колег.

Характеристика постмодерністської інтерпретації філософії пізнього Вітґенштайна, здійсненої Ф. Ліотаром. Іґнорування аналітичної традиції філософії мови та всієї філософії англо-саксонської інспірації як загальна риса французького постмодернізму.

Вплив лінгвістичного повороту та його основних наслідків для подальшого розвитку філософії. Дослідження образу мови у філософії модерну і постмодерну на прикладі лінгвістичного повороту. Аналіз феномену мови. Семантика ідеальних або природних мов.

Зображення і дослідження філософської картини сьогодення як постмодерну боротьбу з "гранднаративами" модерну. Дослідження образи мови на прикладі лінгвістичного повороту у філософії модерну і постмодерну. Пошук універсальних характеристик мови і пізнання.

Визначення модальності самого можливого, особливості та підходи до вивчення даної категорії в сучасній філософії. Оцінка темпів соціокультурних змін та особливості їх відображення в науці. Передумови розширення сфери можливого, його плюси та мінуси.

Осмислення музики як способу буття людини засобами філософських структур (форм, методів). Математичні трактування музики Піфагора, осмислення теорії походження музики О. Лосєва, Р. Вагнера, Ф. Ніцше, її відносин з іншими видами мистецтва А. Шопенгауера.

Мета наукової роботи полягає в осмисленні музики як способу буття людини засобами філософських структур (форм і методів), адже в умовах інтелектуальних викликів сучасного світу значно актуалізується проблема філософської спрямованості музичних знань.

Сутнісні характеристики та особливості розвитку філософії музики як окремої галузі філософського знання. Виявлення методологічного потенціалу філософії музики у зв’язку з розвитком вітчизняної естетичної думки та європейського музикознавства XX століття.

Етапи становлення філософії музики з позицій онтологічного підходу в контексті культурно-історичної традиції. Еволюція людства в музичному універсумі. Діалектичне протиріччя між раціональним осягненням буття музики та її ірраціональною природою.

Наукознавство, його предмет і галузі. Філософські засади сучасної освіти. Вивчення специфіки і структури наукового пізнання. Освітня раціональність та її генезис. Розгляд основних історичних етапів розвитку науки. Наукові революції: традиції й новації.

Вивчення типів наукової раціональності. Основні способи систематизації фактів. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання. Розгляд понять методу та методології. Гіпотеза та її роль у науці. Особливості диференціації та інтеграції наукових знань.

Дослідження соціогуманітарного і природничого наукового знання як центральна проблема у філософський творчості К. Поппера. Осмислення епістемології, пошук джерел наукового знання в історично-антропологічному аспекті концепцій філософії науки К. Поппера.

Акцентована увага на формах дослідження закономірності наукового мислення. Зазначена різниця між методами вивчення науки, її орієнтованістю та націленістю на практичне застосування здобутих результатів. Зауважено на орієнтації науки, на її об’єктивність.

Ідентичність як орієнтир у формуванні та становленні особистості. Науковий інтерес дослідження особливостей національної ідентичності в умовах глобалізації постмодерної епохи. Уникнення крайнощів у державницькій політиці по відношенню до національного.

Специфічні ознаки і теми філософії Нового часу, ідеї Просвітництва. Емпіризм (Ф. Бекон, Дж. Локк) і раціоналізм (Р. Декарт, Б. Спіноза). Концепції природних прав людини і суспільного договору. І. Кант і його внесок у розв’язання філософських проблем.

Розробка та обґрунтування методів наукового пізнання як головна мета філософів Нового часу. Формування нових філософських напрямків: емпіризму і раціоналізму. Розмаїття онтологiчних концепцiй ХVII-ХVIII ст., їх порівняльна характеристика та значення.

Сутність неоплатонічної філософії Д. Бруно. Зміст раціоналізму Нового часу. Ідеї філософського методу Декарта. Істина в гносеологічному сенсі. Біблія в історичному та культурному контексті. Структура філософського знання. Вчення Вернадського про ноосферу.

Розвиток філософії Нового часу у ХVІІ-ХVІІІ ст. та вивчення природи як її основної парадигми. Сутність необмеженого раціоналізму. Основні форми відображення дійсності. Єдність чуттєвого та раціонального, поняття логіки та інтуїції у пізнанні.

Онтологічна та гносеологічна характеристики розвитку філософської думки XVII-XVIII ст. Дослідження сутності та проблем взаємодії людини, суспільства та держави. Зміст поглядів англійського філософа, представника емпіризму і лібералізму - Дж. Локка.

Емпіризм і раціоналізм як основні напрями у філософії Нового часу. Дослідження науки і проблеми пізнання. Суть механістичного підходу до розуміння світу і людини. Осмислення нового образу людини і природи. Виникнення культу розуму та наукового знання.

Актуальність метафілософської проблематики зумовлена нагальною необхідністю протидіяти ірраціональним маніпуляційним впливам на особистість. Мета статті – обґрунтування фундаментальної функції об’єктивної філософії як практики емансипаційного мислення.

Проблема імплементації філософії олімпізму як структурного компоненту філософії спорту в контекст філософсько-культурного повороту (Б. Вальденфельс) у визначені психосоматичної сутності людини переакцентування з її "духо-тілесності" до "тіло-душевності".

Проблема інституціоналізму в освіті. Визначення ролі освіти в житті окремої людини та її значення в широкому соціальному контексті. Розгляд феноменів свободи, толерантності та довіри як фундаментальних цінностей, що інтегрують сучасне суспільство.

Г. Сковорода як опонент європейської модерної філософії, його біографія та творчі наслідки. Розділення знань на природничі та гуманітарні. Осмислення природи людини та настанов її життя, здійснення самореалізації на підставі самопізнання та серця.