Особливості пізнання історичного процесу. Філософія життя і суспільні науки. Історія розвитку і загибелі культур. Культурологічна концепція історичного процесу в працях історика і соціолога Арнольда Тойнбі. Психоаналіз Фрейда як філософська концепція.

Дослідження витоків екзистенціалізму та поглядів учених-екзистенціалістів на існування, морально-етичні проблеми людини, сенс її життя, що змушує особистість розвиватися. Сенс життя як одне з життєво необхідних завдань, які людина повинна вирішити.

Необхідність у переосмисленні суті, форм і виявів права внаслідок утвердження демократичних засад життя в Україні. Механізм забезпечення конституційних прав і свобод людини та принципу законності. Становлення гуманістичної філософії правового захисту.

Досліджується філософія змін в сучасному Саудівському суспільстві. Визначається, що сучасна модернізація саудівського суспільства спрямована на створення нової системної якості і здійснюється через імплементацію новацій в механізм існування соціуму.

Філософська відповідь на допис німецького філософа Ю. Габермаса "Війна і обурення" (Krieg und Emporung), оприлюднений у газеті "Suddeutsche Zeitung" у квітні 2022 року. Погляд філософа на ідеологічні диспути та політичні дебати "обурення" в публічній сфер

Аналіз сфери взаємовпливів між філософією та художньою літературою. Співвіднесення філософської поезії та прози через суспільно значущу проблематику. Визначення перспективних напрямків подальшої взаємодії основних принципів літератури та філософії.

Вплив духовного начала на здоров'я. Виявлення першоначала захворювань. Медична філософія як наука. Вивчення законів онтології, етики і теорії пізнання в галузі медицини. Пізнавальна сторона медицини, її роль у розвитку суспільства і соціальної сфери.

Соціальний спосіб щодо організації спільної діяльності вчених. Вплив соціальних інститутів суспільства на соціальні риси особистості. Розвиток наукових товариств, які були рушійною силою соціально-професіональної спільноти науковців вузького спрямування.

Філософія як метамова, яка допомагає синтезувати всі результати пізнання світу. Порывняння філософського та релігійного уявлення об істині. Взаємовплив, ізоморфізм на рівні ряду систематичних категорій, богаторівність, наявність двох значень у понятті.

Філософське вчення Канта "Критика чистого розуму". Діалектика та трансцендентальне вчення про метод. Оцінка апріорного синтетичного знання. Дослідження логічної будови суджень в математиці, трансцендентальної естетики, закона природи та причинності.

Діти, що навчаються в інтернатних закладах як найбільш вразлива частина нашого суспільства, які потребують постійного захисту, допомоги та підтримки. Характеристика особливих закладів суспільного виховання дітей: дитячі притулки, ліцеї-інтернати.

Розгляд феномену інформації як поняття і наукової категорії. Набування слова, знаку та речення інформаційного наповнення у результаті поєднання ідеації як феномену людської психіки та суспільної практики, основу якої становить інформаційна комунікація.

Аналіз феномена "Іншого" на рівні тілесних і дискурсивних політик культури. Вивчення характеристики раси, нації, гендера та сексуальності. Концептуально-хронологічні підходи до проблеми Іншого у ХХ столітті (феноменологія, психоаналіз З. Фрейда).

Співвідношення діалектики із метафізикою, релятивізмом, софістикою, догматизмом і еклектикою. Філософія історії як напрямок філософського знання: формування проблематики. Аналіз історичного процесу як реальності. Підходи до розуміння сутності історії.

Філософія історії як напрям філософського знання: історичне формування проблематики. Філософія історії про суб'єкт, рушійні сили, умови та чинники історичного процесу. Суспільство як система: основні елементи суспільного життя та їх взаємозв'язок.

Сенс історичної науки в епоху постмодерну. Обгрунтування гіпотези про "кінець" філософії історії як її розчинення в єдиному для соціогуманітарних дисциплін епістемологічному просторі історичного пізнання, розпад на окремі розділи теоретичних досліджень.

Порівняльний аналіз філософії історії Й.Г. Фіхте з теоріями І. Канта, Г.В.Ф. Гегеля, Ф.В.Й. Шеллінга і К. Маркса. Положення історичного по відношенню до фактів свідомості. Вирішення проблеми суб'єкта історії через розуміння ним відношення індивіда і роду.

Онтологічна, гносеологічна, методологічна проблематика філософії історії М. Грушевського. Вплив його філософсько-історичних поглядів на політичну діяльність вченого, на відстоювання позиції федералізму та автономії як шляхів побудови української держави.

Роль інтелектуальних чинників у розвитку діяльності людини. Оцінка суб'єктом можливості та умови свого соціально-історичного життєвого самоутвердження. Залежність людської діяльності від психічних характеристик людей. Етапи розвитку історії філософії.

Історико-філософський аналіз філософії історії Ф.В.Й. Шеллінга, дослідження витоків її формування. Визначення місця філософсько-історичних ідей в філософії Шеллінга. Порівняльний аналіз філософії історії Шеллінга з філософсько-історичними ідеями І. Канта.

Основні елементи суспільного життя та їх взаємозв'язок. Рушійні сили, умови та чинники історичного процесу. Особливості духовного життя суспільства. Основи формування проблематики філософії історії. Вивчення головних процесів духовного життя в науці.

Уривки в "Ізборнику Святослава" з "Діалектики" візантійського філософа VІІ–VІІІ ст. Іоанна Дамаскіна. Платонівський мотив філософії як "любомудрія", "софійне" розуміння знання. Здобутки античної філософії в культурі Русі через християнських авторів.

Розглянуто підвалини формування унікального напряму філософської думки - космізму, що виник на межі XIX-XX cт. Проблема відношення системи "людина-природа", а також соціально-філософські та культурно-історичні передумови формування концепцій космізму.

Поняття "культура" та різні підходи до його трактування. Проблема філософського рівня пізнання культури. Передісторія філософії культури (античність, середньовіччя, Відродження). Становлення теорії культури в європейській філософії нового часу і модерну.

Виникнення культури завдяки здібності людини до праці і його уміння створювати технічні пристосування. Діяльний підхід до культури розроблений в марксистській традиції. Основні положення критичної концепції В.М. Вільчека. Розкриття культурогенезу.

Матеріалістичні позиції Лесі Українки в тлумаченні явищ природи. Проповідь суб'єктивізму і сваволі у творах і листах поетеси. Леся Українка як противник всякої бездіяльності, споглядальності, філософського індиферентизму. Етична концепція письменниці.

Аналіз оригінальних текстів римських стоїків, характеристика їх поглядів на сенс любові у людському житті. Дослідження стоїчної спадщини та філософії любові. Характеристика любові як найбільшої радості у людській долі, так і найбільшої скорботи та біди.

Дослідження проблеми людини в філософії, основні тези концепції людини Т. Аквінського і антропологізму Сократа. Розгляд душі як основи буття, джерела духовного і фізичного життя. Обґрунтування цінності та значущості життя людини з позиції поетів і митців.

Свідомість і самосвідомість як вища форма відображення дійсності, властива людям і пов’язана з їхньою психікою, мисленням, світоглядом, напрямки їх вивчення та філософське трактування. Сутність і структура суспільної свідомості, виникнення та розвиток.

Дослідження соціально-історичних передумов виникнення філософії марксизму. Основні проблеми відчуження майна та концепція матеріалістичної діалектики. Філософські погляди Маркса, Енгельса. Проблема відчуження і шляхи його подолання в філософії марксизму.