Історико-методологічні аспекти вивчення саморозгортання соціального світу. Сутність соціуму як продукту існування соціального світу на мікрорівні і макрорівні. Саморозгортання соціального світу та характеристика його елементів в умовах сучасної України.

Соціокультурні детермінанти філософської освіти, її залежність від ідеологічних імперативів, світоглядних та ціннісних пріоритетів культури, педагогічної традиції. Потенціал філософської освіти та її місце у процесі гуманізації освітньої системи.

Загальний огляд зв'язків філософії та економіки. Марксистсько-ленінська догматика. Економічна діяльність і філософія. Проблема гуманізації економічної освіти. Методологія філософії економіки. Представники методологічного плюралізму у філософії економіки.

Риси християнського світосприйняття. Християнство як основа теоцентричної парадигми середньовічної західноєвропейської парадигми. Напрямки середньовічної західноєвропейської філософії, їх ідейний зміст і представники. Проблеми доведення буття Бога.

Уявлення про становлення духовно-академічної філософії на вітчизняних теренах. Дослідження викладачів і студентів духовних академій, вивчення їхніх філософських поглядів і звершень. Виявлення чисельні праці з богословської та історико-церковної тематики.

Обґрунтування необхідності сутнісного дослідження української історії, створення її філософської версії як чинника формування національної ідентичності. Оновлення методологічного інструментарію історичного пізнання. Переосмислення української історії.

Аналіз поглядів філософів на феномен пандемії COVID-19, його вплив на життя людини і суспільства. Заходи, що призвелі до обмеження життєвого простору та вимушеного існування людей у віртуальній реальності. Огляд нової нормальності у постковідному світі.

Підходи в історії наукової думки в частині визначення поняття "філософія права". Її структура, функції і значення в підготовці юристів. Проблеми осмислення та пізнання правових істин. Сутність філософсько-правової рефлексії. Види праворозуміння.

Біографічна довідка життєвого шляху і становлення філософських, соціальних та культурологічних поглядів Г.С. Сковороди. Сутність філософії людини в працях українського просвітителя-гуманіста. Спадщина діяча в осмисленні культурно-історичного процесу.

Аналіз філософської системи Гегеля та ідеї абсолютного духу, що була основою для трактування таких понять як "духовне", "ідеальне", "ідеологія". Обґрунтування висновків про внутрішній зв'язок теорії і моральнісної практики, пізнання і діяльності.

Систематизація і експлікація філософської складової фамілістичних досліджень, яка активно розгортається у сучасному науковому просторі. Vетафізична значимість сім'ї, її онтологічні підстави і проблема визначення. Проблема ідеалу християнської сім'ї.

Актуальність наукової статті викликана поверненням теми сім’ї у коло філософських досліджень. У ХІХ-ХХ століттях тема сім'ї, не зовсім заслужено, як на думку авторів статті, була витіснена з філософського дослідницького поля і практично монополізована.

Аналіз думок мислителів Аврелія Августина та Томи Аквінського, їх вплив на формування місіонерської парадигми католицизму. Розуміння філософами місії Ісуса Христа, її зв'язку з особистою місією та індивідуальною природою людини як джерела цієї місії.

Герменевтика як теорія й інструмент розуміння тексту. Можливість варіативної інтерпретації, конфліктності понять, розуміння та тлумачення. Актуальність герменевтики, її еволюція від науки про тлумачення тексту до філософського розділу людського пізнання.

Буття людини в творчості великого українського мислителя Г. Сковороди як процес постійного самотворення, самовдосконалення. Шлях до щастя як процес самопізнання та в морального вдосконалення людини. Актуальність філософської мудрості Г. Сковороди.

Аналіз закономірностей інтелектуального розвитку особистості. Моделювання розвивального навчання у системі професійної підготовки. Запровадження концепції м’якого менеджменту на кшталт управління знаннями, інформаційними ресурсами та соціальним капіталом.

Вплив Аврелія Августина на філософію та суспільно-політичну ідеологію. Розвиток філософської думки раннього середньовіччя, патристики, представники якої захищали християнську доктрину від філософії язичників, іудейського світогляду, державної влади.

Осмислення ключових методологічних проблем і особливостей інструментарію сучасного філософського дослідження феномена організаційної культури та її ірраціонального виміру. Холістичний и культурологічний підхід до наукового дослідження, їх сутність.

Доведено фундаментальну єдність та взаємозалежність науки, освіти й соціальної практики. Проаналізовано епістемологічно-методологічний та ціннісно-смисловий потенціал взаємодії освітнього й наукового середовища. Сучасні стратегії освіторозвитку.

Дослідження питання легітимації шляхів забезпечення свободи слова під філософським кутом зору. Застосування методу герменевтичної інтерпретації концепції спільного Елінор Остром в контексті філософської концепції громадськості Юргена Габермаса.

Визначення прототипу і прототипологічного блоку пам'яті. Ознайомлення з поглядами академіка Г.С. Попова, його авторською концепцією і теоретичною моделлю, яка відображає евристичну модель пам'яті людини. Аналіз механізмів прототипологічного боку пам'яті.

Соціально-філософська критика можливостей реалізації свободи слова у сучасному суспільстві з позицій філософії неомарксизму. "Корпоративна держава" як продукт поєднання фінансово-промислових і торгівельних корпорацій з політичною владою держави.

Формування особистості, її ідентичності та самоідентичності в умовах нового культурного простору. Досягнення, виклики цифрової культури. Її переваги та ризики у формуванні життєвого світу молоді. Оцінка філософської спадщини постмодерного дискурсу.

Проблема медичного труентизму як прагнення певної частини лікарів до корисної творчої праці за межами медицини, яка характеризується високим професіоналізмом, гуманізмом і видатним внеском у розвиток цивілізації. Поява медичних труентів у суспільстві.

Актуалізація та філософське осмислення проблеми тероризму за сучасних умов активної фази глобалізації світового життя. Осмислення природи агресії в контексті проблеми свободи особистості. Соціальні корені прихильності людей до насильства й руйнації.

Аналіз трагічних подій на українському Сході крізь призму філософсько-дискурсивного аналізу. Аналіз особливостей дискурсивної інтерпретації трагічних подій на українському Сході, передусім тих, що найчастіше висвітлюється в засобах масової інформації.

Система "Людина – Суспільство – Природа" як цілісна, структурована, хвильова, нерівноважна система, для якої характерні не тільки внутрішні зв'язки, але й зовнішні – із Космосом. Закономірності співіснування компонентів як складові єдиної системи.

Досліджено особливості функціонування еліти в умовах глобалізації, її ролі у подоланні глобальних екологічних проблем. Вивчено сучасні тенденції у взаємодії людини з природою, констатовано необхідність їх переосмислення на основі ціннісного підходу.

Визначення філософського аспекту дослідження інформації як феномену буття сучасної людини. Класифікація основних проблем функціонування і розвитку інформаційного суспільства. Аналіз змісту і способів захисту людини від негативного інформаційного впливу.

Роль китайських і західних філософських теорій у формуванні сутнісних ознак людини як особистості. Зміст поняття "особистість", викладений у працях європейських філософів-персоналістів (М. Бердяєва, Е. Муньє). Шляхи його формування у свідомості китайців.