Оцінка поняття світогляду, його походження, сутності та структури. Визначення проблеми основного питання філософії, історичних форм його постановки і вирішення. Оцінка історичного розвитку світової філософії. Характеристика української філософської думки.

Аналіз тотожності та відмінності філософії, синергетики і голізму в контексті інновацій в освітній роботі викладачів вузів. Закони та категорії діалектики, суттєві риси синергетики і голізму. Взаємозв’язок філософської та загальнонаукової філософій.

Світогляд, як духовно-практичний феномен. Аналіз філософії, її предмета та основних функцій. Прагнення до пізнання світу у житті суспільства. Світорозуміння природи і суті людини. Сукупність ціннісних орієнтацій особи, як своєрідного маяка свідомості.

Відтворення філософських поглядів мислителів різних історичних епох, країн і народів. Внесок персоналій в становлення і розвиток філософських вчень, шкіл, течій, напрямів. Біографічні і творчі дані мислителів-авторів праць. Гуманіст Еразм Ротердамський.

Специфіка впливу релігійних символів на формування духовного життя прикарпатців. Розгляд проблемного поля інтерпретації галицьких релігійних символів через імпліментаційний та духовно-праксеологічний аспекти. Особливості сакральної спадщини Галичини.

Розгляд зв'язку появи та розвитку людини з ґенезою Космосу та природою у міфологічній свідомості. Аналіз особливостей мутаційної теорії еволюції голландського вченого Хуго де Фріза. Характеристика аспектів та напрямків філософської антропологія.

Зміст головних ідей філософсько-антропологічної школи. Системний аналіз основних рис філософської антропології Володимира Шинкарука. Визначення ідентичності особистості та колективу образом майбутнього. Розвиток ідеї реалістичного творчого гуманізму.

Зіставлення і аналіз наріжних концептів філософської антропології М. Шелера в контексті їх впливу на оновлення статусу сучасної практичної філософії. Чуттєвий порив, відчуття, свідомість, вираз, інстинкт і поведінка в філософії дії і активності.

Філософський аспект творчості українського письменника О. Бердника з позицій встановлення її суголосності екзистенціальним і постмодерним мотивам. Екзистенційний вимір буття. Пошук незнищенного ядра суб’єкта як джерела смислотворення, породження нового.

Дослідження феномену методологічної гібридизації, окреслення кола проблем, спричинених існуванням цього феномену та способів їх вирішення. Особливості філософської-антропологічної методології у контексті змін методологічної свідомості постмодерної науки.

Обґрунтування необхідності осмислення сучасної філософської антропології як метаантропології у двох фундаментальних теоретико-методологічних вимірах. Аналіз інтегрально-методологічного значення метаантропології для сучасного соціогуманітарного знання.

Філософська антропологія як особливий різновид філософування – антропологізм. Системне представлення антропології в культурі та методи застосування атрибутивного і реляційного синтезів. Системоутворюючі та методологічні властивості наук про людину.

Історичні форми конституювання філософської антропології. Специфіка антропологічного підходу до проблеми людини. Виділення інваріантної компоненти методологічних функцій антропологічного знання в класичній, некласичній і постнекласичній філософії.

Обґрунтування необхідності філософсько-антропологічної методології та її концептуалізації у модернізації професійної підготовки фахівців з права. Аналіз значення антропологічних експлікацій філософської теорії у процесі саморозвитку особистості юриста.

Аналіз філософії давніх слов'ян та їх методи пізнання, роль Бога у житті людини. Основні концепції періоду Відродження та схоластичні курси в Києво–Могилянській академії. Філософія Г. Сковороди та Т. Шевченка, проблеми взаємозв'язку мови і мислення.

Посідання української культури на вагомому місці в історії людської цивілізації. Головна особливість світогляду звичаїв Русі. Протистояння духу і природи та душі і тіла. Характеристика обґрунтування ролі людини в світі. Основні проблеми сенсу життя.

Хронологічні характеристики хвиль еміграції українського населення за кордон. Функціонування регіональних та територіальних українських громадсько-політичних організацій в західній діаспорі. Розвиток професійної філософської думки в українській діаспорі.

Утвердження в західній філософській думці останньої чверті ХІХ ст. течій, альтернативних традиціям Нового часу. Поєднання схоластичної культури і емпіричної філософії у вченні Ф. Брентано. Концепція філософії життя Ф. Ніцше. Виникнення феноменології.

Розгляд внутрішнього світу людини, проблем взаємодії людини і суспільства. Процеси, що мали місце у філософсько-естетичній думці Західної Європи кінця XIX - початку XX століття, які виявили спільність у світоуявленнях представників мистецтва і філософії.

Суть ретроспективи онтологічних підвалин часу у різноманітних формах моди. Аналіз давньогрецької етимології поняття "час" як вічного та тривалого. Трансформація первинного сенсу поняття "час" та формування нових моделей, що набули поширення у філософії.

Аналіз місця філософської категорії "час" у просторі моди. Ретроспектива онтологічних підвалин часу у різних формах моди. Давньогрецька етимологія поняття "час" як вічного, тривалого. Трансформація первинного сенсу поняття "час", формування нових моделей.

Розробка досліджень наукової освіти в якості філософсько-педагогічного концепту. Перспектива впровадження цього концепту у дискурсі вищої освіти в контексті реалізації практик миробудівництва. Об’єктивні знання і суб’єктивні, упереджені переконання.

Характеристика соціального аспекту категорій як основних засобів виникнення знання та перетворення його на наукове. Теоретичне переосмислення знання в усіх його формах на рівні соціально-філософського узагальнення і в руслі сучасних соціальних тенденцій.

Філософсько-психологічний, дескриптивний та логіко-семантичний періоди творчості Алексіуса Майнонґа. Внесок вченого у розробку філософської герменевтики. Розгляд проблеми суб’єктивності, природи психічного акту, що включає уявлення, припущення і судження.

Вивчення процесу розробки методу та методології філософської герменевтики, що стала одним із здобутків на цьому шляху, здійсненому у межах філософських наук. Дослідження внеску Алексіуса Майнонґа, який є відомий розробкою своєї предметної теорії.

Характеристика еволюції поводження людини в філософсько-правовому дискурсі. Вплив небезпечної девіантної поведінки на соціальну стабільність, загрозу для життя людей та соціумів. Особливість визначення методів і засобів попередження девіантності.

Феномен освіти як інституційна основа гуманітарного знання. Альтернативні підходи до вирішення проблем, викликаних розвитком цивілізації. Узагальнення історичного випадку філософування, спрямованого на концептуалізацію навчальної діяльності людини.

Розгляд існуючих версій спадщини Піфагора. Оцінка актуальності нової зміни стилю інтелектуальної практики та впровадженню нової категоріальної мови для вітчизняної філософії. Аналіз проблем деформацій письма, які відображаються у філософській мові.

Процеси що гостро обумовлюють необхідність глибинних трансформацій стилю та форм мислення. Об'єктивна потреба в активному розвитку творчого та інтелектуального потенціалу кожної особи. Глибоке усвідомлення когнітивних процесів та творчість античності.

Дослідження філософської критики античного вчення про вічне повернення в есхатології М. Сповідника. Головні онтологічні засновки, якими користувались орігеністи у тлумаченні виникнення світу і його відновлення у специфічному розумінні вічного повернення.