Окреслення актуального стану досліджень наукової фантастики та фентезі у філософському контексті в університетах, інституціях США, Західної Європи та інших країн світу. Поєднання власного феноменологічного досвіду із досвідом інших суб’єктів культури.

Філософське осмислення фольклору як соціокультурного феномена, з джерел якого постає, утверджується, набуває ознак юридичного явища фольклорне право, що, як і природне та звичаєве право, має усі підстави вважатися частиною вітчизняної правової системи.

Розгляд проблеми синтезу цілісної наукової картини світу. Характеристика базових принципів та сучасна класифікація наук. Систематизація філософії розвитку НКС В.І. Вернадським, що відбувається в умовах зміни інституційних форм наукового пізнання.

Характеристика базисних концептів філософії християнської держави. Проведення паралелі між їх візіями християнської державності новітніх часів та схожими ідеалами інших україноцентричних філософів, духовних й громадських діячів і державотворців.

В. Липинський - один зі світських філософів та теоретиків української держави ХХ століття, який звернув свій погляд на питання "душі нації". Характеристика специфічних особливостей філософських пріоритетів та аксіологічних концепцій В.М. Чехівського.

Дослідження простору живопису, структури сприйняття та поетики художнього зображення. Герменевтика твору, філософська антропологія та феноменологія. Осмислення художнього простору філософами-феноменологами та прихильниками екзистенціальних концепцій.

Цивілізаційний проект України як образ майбутнього, який породжує стратегію її вільної, гідної та ефективної реалізації у світі через гідну самореалізацію її громадян. Підтримання культурної самобутності країни в умовах демократії і глобалізації.

Актуальність дослідження філософії цифрового розвитку креативного міста. Оптимізація ефективності міських операцій і послуг і зв’язок з громадянами. Концепція сталого розвитку креативного міста. Впровадження практик цифрового розвитку у діяльність громад.

Сутність штучного інтелекту. Дослідження можливостей його використання в умовах пандемії і війни. Вплив штучного інтелекту на формування Homosapiens в епоху інформатизації суспільства. Особливості використання штучного інтелекту в освітньому процесі.

Сутність і етимологія терміну "Філософія". Предмет й специфіка філософського знання, його основні функції, а також структура та основні компоненти. Місце та значення філософії в культурі та освітньому процесі як форми світогляду, зв'язок з наукою.

Історія розвитку природничих наук та формування наукової картини світу. Функції філософії в забезпеченні світоглядної, методологічної та етичної основи відповідних рішень з боку природничих наук. Аспекти філософського осмислення глобальних проблем.

Актуалізація проблеми співвідношення філософії та її історії. Вивчення проблеми людини в історії філософії. Прагнення до гармонії внутрішнього духовного світу людини з світом зовнішнім. Формування негативно-скептичного відношення до історії філософії.

Філософія як теоретично сформульований світогляд. Точки зору на предмет філософії і її статус в системі наукового знання. Вивчення закономірностей абстрактного мислення. Специфіка філософських питань осягнення істини. Підхід до вивчення світу як процесу.

Поняття філософії як науки у роботі Г.Ф. Гегеля "Феноменологія духу". Розгляд мислителем субстанції як суб'єкта і як руху самоствердження з певним роздвоєнням, що поєднуються в процесі рефлексії в інобутті. Сутність абсолютного духу та світу моральності.

Характеристика історичних типів світогляду та його складових. Особливості та структура філософського знання. Аналіз філософії Стародавньої Індії, Давньої Греції та Риму. Християнська апологетика, патристика та схоластика. Філософія Григорія Сковороди.

Екологічна проблема сучасності як наслідок згубної для навколишнього середовища діяльності людини. Вичерпання природних ресурсів землі. Розгляд цінностей ноосферного господарювання. Дослідження ролі філософії як сили вирішення екологічних проблем.

Зміст і функції філософії в суспільстві. Ґенеза та культурно-історичні форми філософської думки. Онтологія: буття та субстанції матерії. Пізнання світу і його законів. Діалектика абсолютної і відносної істини. Сутність людського буття та індивідуальності.

Структура філософського знання. Філософія стародавньої Індії та Китая. Вчення Геракліта, Сократа, Платона, Аристотеля, Демокріта, Канта, Гегеля, Шеллінга та Вернадського. Антропосоціоігенез, його основні чинники. Філософія екзистенціалізму, психоаналіз.

Філософія як світоглядне знання. Її предмет, об'єкт, завдання та основні функції. Структура філософії у Новий час. Форми, та історичні типи світогляду. Методи філософського пізнання. Історичні форми постановки і вирішення основного філософського питання.

Суттєві характеристики філософії. Вивчення своєрідної форми людського мислення та її особистого світогляду. Аналіз ставлення людини до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах. Суть порівняння "дивних" людей та "реалістів".

Взаємодiя мiж фiлософiєю i наукою. Критерiї оцiнки П. Юркевичем фiлософських систем. Спiввiдношення знання i вiри у релiгiйнiй фiлософiї. Роль серця, емоцiйного начала у фiлософському пiзнаннi. Оцiнка фiлософських систем iдеалiзму i матерiалiзму.

Характер взаємодiї мiж фiлософiєю i наукою, специфiка фiлософської рацiональностi у розумiннi П. Юркевича. Критерiї оцiнки П. Юркевичем фiлософських систем (iдеалiзму та матерiалiзму). Спiввiдношення знання та вiри у релiгiйнiй фiлософiї П. Юркевича.

Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення. Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія. Особливості історичного виникнення філософії. Філософія і міфологія. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.

Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання, яка виникла на основі світоглядних пошуків та орієнтацій людини, що постають як необхідність з погляду людського життєвого вибору та самоствердження. Особливості становища людини в реальному світі.

Складові та типологія світогляду. Функції філософського знання. Проблема походження філософії. Особливості міфології як історично першої форми світогляду. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, мистецтва та релігії.

Західноєвропейська філософія Середньовіччя. Європейська класична філософія Нового часу і епохи Просвітництва. Екзистенціалізм, неопозитивізм та його різновиди. Структура буття та місце в ній людини. Методи наукового пізнання. Проблема антропосоціогенезу.

Філософія як теоретичний світогляд, видатне надбання людської цивілізації та культури. Характеристика основних функцій філософії. Сенсуалізм і раціоналізм як альтернативні засади пізнавального процесу. Суперечності і особливості сучасної цивілізації.

Світогляд, його структура, функції і основні типи. Зв'язок світогляду з філософією та професією. Об’єкт, предмет та функції філософії, її місце в системі культури. Взаємозв’язок філософії та медицини. Підходи до визначення основного питання філософії.

Світогляд, його структура, функції, історичні типи. Східний і західний способи філософування. Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха. Філософія в українській діаспорі в 1920-1980 рр. Буття: проблеми, концепції, форми. Діалектика як теорія і метод.

Світогляд – сукупність знань, оцінок, що визначають узагальнене уявлення про світ у цілому, розуміння світу і місця в ньому самої людини, життєві позиції, програму поводження і діяльності людей. Міф як форма світорозуміння людства, його духовної культури.