Проблема участия гносеологических дефиниций в раскрытии свойств, особенностей и трансформаций антиномической диалектики символа в творческом дискурсе Вячеслава Иванова. Суть специфики онтологических особенностей построения экзистенциальных парадигм.
Характеристика становления гносеологии как относительно самостоятельной науки. Анализ познания как специфического вида деятельности человека, направленного на постижение окружающего мира. Изучение процесса образования понятий. Проблема истины в философии.
Объективность естественнонаучного знания и проблема обоснования его истинности. Понятие, сущность гипотезы и ее роль в развитии науки, теории строения материи. Эмпирический и теоретический уровни в естествознании. Философское понятие и анализ гносеологии.
Скептицизм Д. Юма. Теория познания И. Канта. Синтез рационализма и эмпиризма. Чувственное познание и его формы. Отличие эмпирического обобщения от теоретического закона. Научная теория и ее функции. Дедуктивно-номологическая модель научного объяснения.
Характеристика особенностей материалистического философского направления XVII-XVIII веков, представители которого первоосновой всего существующего считали вечно движущуюся материю. Философия Бэкона - учение о методе. Сенециалистическая теория Т. Гоббса.
Співвідношення духовного та фізичного. Самопізнання як природній потяг до самоорганізації та самовдосконалення. Свідомість, як причина інтроспекції та початок будь-якого поняття про світ. Моральний закон природи людини. Рефлексія та саморефлексія.
Розглянуто утопію як форму та інструмент пізнання політики. Розмежовано специфіку утопії як форми існування знання про політику та частини політичної теорії пізнання. Окреслено значення гіперболізації, генералізації та деталізації для побудови утопії.
Ознайомлення з поглядами Г. Патнема, який визнається одним з провідних представників аналітичної філософії. Визначення та характеристика умов можливості розвитку реконструктивної рефлексії Г. Патнема у предметному полі гносеологічних досліджень.
Ознайомлення з поглядами Г. Патнема, який визнається одним з провідних представників аналітичної філософії. Визначення та характеристика головних умов можливості розвитку концепції реконструктивної рефлексії у предметному полі гносеологічних досліджень.
Абстрагування як виділення єдності найбільш істотних ознак, характерних зв'язків і відношень предметів і явищ з метою проникнення в сутність останніх. Проблема істини у філософській науці. Характеристика індуктивного і дедуктивного методів пізнання.
Минулі, сучасні та майбутні тенденції впливу світоглядних орієнтацій на управління процесами розвитку нормативно-правових відносин. Характеристика підходів до підвищення ролі інституту права у розбудові гуманістичного громадянського суспільства.
Емпіризм – філософський напрям, який основою пізнання вважає чуттєвий досвід. Напрям у філософії XX ст., що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Віднесення речей і їх властивостей до сфери феноменів.
Анализ характерных особенностей и черт, присущих гностическому феномену, как религиозно-философскому учению. Типы гносиса. Основные версий происхождения гностицизма. Символический язык, который использовали гностики. Ключевые слова и фразы данного учения.
Дослідження духовних засад та внеску гностицизму у філософську антропологію. Виявлення у релігійно-філософській концепції принципів духовної ієрархії людей і рівнів розвитку: соматики, психіки та пневматики. Розгляд їх як рівнів духовного розвитку.
Концептуализация персонажа американских комиксов и их киноэкранизаций - Говард-утка как экзистенциального героя с "чувством юмора" в свете философии абсурда Альбера Камю. Проецирование С. Гербером образа Мерсо на Говарда. Сюжет кинофильма о данном герое.
Анализ персонажа американских комиксов и их киноэкранизаций — Говарда-утки как экзистенциального героя "с чувством юмора" в философии абсурда Альбера Камю. Попытка С. Гербера спроецировать образ Мерсо из романа А. Камю "Посторонний" на Говарда-утку.
Анализ творчества Н.В. Гоголя и соотношения метафизического и феноменологического аспектов гоголевской картины мира в контексте современной теории познания. Сопоставительный анализ гоголевской "чертовщины" с тенденцией испанского художника Гойи.
Аналіз філософських метафор, пов’язаних із годинниками як об’єктами технокультури. Виявлення темпоральності між розвитком годинникової техніки і появою відповідних метафор, через які осмислювався світ людей: їх місце й роль у суспільстві, сприйняття часу.
Аналіз проблеми духовності у контексті формування особистості, софійних символів буття у філософських творах С.Б. Кримського. Здобутки філософа в царині української культури, його бачення глобальних проблем, місії і ролі України в контексті глобалізації.
Аналіз проблеми духовності у контексті формування особистості, софійних символів буття у творах С. Кримського. Дослідження здобутків філософа в царині української культури, його бачення глобальних проблем та місії і ролі України в контексті глобалізації.
Особенность преодоления разрыва "реального бытия" и "духовных ценностей". Проведение исследования основной задачи универсальной философии в книге Г.А. Югая. Создание концепции информационного детерминизма. Изучение важнейших форм интеграции знаний.
Особенности влияния национального музыкально-исполнительского искусства на формирование и трансляцию ценностей в процессе межкультурной коммуникации. Возможности "мягкой силы" в деле формирования положительного образа страны в межкультурном обмене.
Дослідження епосів Гомера та Гесіода через призму ідей любові. Багатогранність та глибина конотацій любові, що відображені в найперших літературних пам'ятках. Аналіз специфіки любові олімпійських богів до людей, особливості погляду на міжстатеву любов.
Дослідження особливостей гуманістичної позиції Тараса Шевченка, яка визначалась гіркотою соціально-політичної дійсності царської Росії. Пророцькі передчуття письменника та філософа щодо історичної долі вільної України в співтоваристві вільних народів.
В статье намечаются контуры философской теории времени В. Беньямина, легшей в основу его концепции истории, которая составляет известную альтернативу существующим моделям. Особенность подхода немецкого мыслителя к пониманию времени, его уникальность.
Рассмотрение проблематики городских пространств, их символических и политических сторон. Анализ генезиса политизации жилого и рабочего пространства, а также последствий этой политизации. Влияние политизации на аспекты индивидуального и социального бытия.
Лингвофилософский аспект культурно-исторической теории Горопия Бекана, выдающегося гуманиста и врача XVI в. Обоснование первозданности и эпистемического совершенства нидерландского языка. Построение доказательств адамичности языка и национальной культуры.
Исследование двух типов самоактуализации и поиска смысла в условиях тотальности бытия. Рассмотрение условий и форм проявления бунта и покорности. Общественная мораль и ценности. Способы организации смысловых принципов существования отдельного человека.
Основные модели государственно-религиозного взаимодействия. Кооперационная модель взаимоотношений государства и религии в России. Анализ мнений об уходящем в прошлое этапе взаимовыгодного сближения государства и религии и приходе новых отношений.
Особенности политического измерения взаимоотношений между церковью и государством. Ценностно-мотивационный потенциал молодежи как стратегическое сокровище любой нации, любого государства. Рассмотрение проблем психологически-морального совершенства.
