Структура гипотезы, ее виды и этапы развития. Познавательные процессы, ведущие к возникновению гипотез. Разновидности частной гипотезы. Знания, полученные с помощью частных версий, а также пример объяснения движения планет солнечной системы Декартом.

Общая, частичная и единичная гипотеза, ее специфика. Взаимосвязь гипотезы и теории. Построение гипотезы и этапы ее развития. Способы опровержения гипотезы путем опровержения ее следствий, а также ее роль в познании социальных и экономических процессов.

Формулирование новой гипотезы компьютерной симуляции на основе метафизической/матричной гипотезы Д. Чалмерса. Рассмотрение в рамках новой гипотезы проблемы скептицизма. Критический анализ позиций виртуального реализма и информационного скептицизма.

Исследование философских взглядов Калыгулы - кыргызского философа, неординарные концепции которого до сих пор остаются невостребованными и нераскрытыми. Его теория ошибочного предположения крушения мирозданья, которое якобы уже наступает на пятки.

Анализ аргументов в пользу этерналистской гипотезы о наличии граничного и фундаментального атрибута религиозного сознания, "метаверы" в вечное, неизменное, конечное, Абсолют. Эпистемы Д. Чалмерса о панпсихизме, супервентности и субъективной реальности.

Исследование понятия логики и её исторического развития. Анализ отношения Р. Декарта к схоластической логике Аристотеля. Изучение роли гипотез в науке. Логическая структура и виды гипотезы. Основные этапы разработки гипотезы, её логическое доказывание.

Особенность взаимодействия философии и науки. Характеристика гипотезы Эйнштейна-Прайса о "случайном" возникновении науки. Анализ возникновения научного знания в цивилизации нестабильного типа в теории Нидама. Суть марксистской гипотезы Бернала-Блэккета.

Представления о структуре Вселенной. Общие закономерности лавинного образования организованных совокупностей материальных частиц, совокупностей импульсов. Сущность гравитационной силы и движения материальных объектов. Гипотезы рождения Вселенной.

Розмежування поняття "світська" і "християнська" мораль. Загальнолюдська мораль як принципи й норми, які регулюють поведінку з точки зору загальновизнаних уявлень. Прагнення вільного самовизначення і творчості як передумова утвердження власної гідності.

Аналіз феномену гідності, що досліджується соціогуманітарними науками як спрямованість моральної свідомості та виражає уявлення про цінність кожної людини як неповторної особистості. Суспільні механізми впливу на дотримання прав людини в умовах війни.

Зіставлення різноманітних тлумаченнь гіпотези Геї і тих процесів, які відбуваються на нашій планеті: організмічне, механістичне, екзистенціальне і ґрунтоване на "відкритій раціональності". Аналіз позиції панпсихізму з метою з’ясування її реалістичності.

Размышления человечества над проблемой примата мышления или бытия. Толкование источников и способов познания мира. Суть онтологической и гносеологической стороны философии. Сущность, виды и основы материализма. Формы и школы субъективного идеализма.

Изучение явления глобализации сквозь призму позиций культурно-философской антропологии. Глобализация как один из методов преодоления географических и ментальных границ. Особенности обеспечения взаимного понимания всех народов, находящихся под ее влиянием.

Выявление отношения религий к процессу глобализации. Характер угроз, воспринимаемых религиями как следствие глобализации, и реакция религиозной сферы на них. Тенденции в соотношении традиционной и нетрадиционной религиозности в глобализующемся обществе.

Великий Макиавелли м его взгляды на проблемы морали и политики. Советы Макиавелли о том, как государю избежать льстецов. Значение политических качеств человека по Веберу. Этические позиции и моральные принципы. Вопросы соотношения морали и политики.

Анализируется проблема духовной безопасности личности в условиях глобализации. Основываясь на социально-философском анализе автор отмечает влияние глобализационных процессов на духовную безопасность личности. Приводятся точки зрения других исследователей.

Анализ пространства теоретического дискурса о глобализации, нациях и национализме. Проблема периодизации глобализации человечества, ее исторические стадии и формы. Формирование наций и национальных государств в Западной, Центральной и Восточной Европе.

Кризис обществознания как свидетельство нарастания переходных процессов и назревания качественных изменений в устройстве постиндустриального социума. Прогнозирование социальных процессов в условиях глобальных социально-экономических трансформаций.

Философское осмысление периода глобализации в истории человечества. Формирование единого информационного пространства, коррекция нравственности. Основные вызовы глобализации. Недостатки глобализации власти, тенденции в сфере международных отношений.

Две формы современной модернизации – вестернизация и аккультурация. Место понятия "глобализация" в системе определяющих его терминов, отличие от модернизации, порождающей страх перед будущим. Авторская точка зрения о самоотрицании модерна в постмодерне.

Реконструкция исторического прошлого - принципиальное направление постижения действительности. Особенности метафизического метода в историческом познании глобализации. Механизмы вмешательства в процесс познания истории. Диалектика исторического процесса.

Изучение философских аспектов глобального развития. Открытие новых возможностей в познании природы. Нерациональность потребления и разнообразные особенности производства. Фундаментальные положения, определяющие мировоззрение современного человека.

Анализ охвата населения высшим образованием. Рассмотрение глобальности университетского образования как конца экстенсивного развития человечества в ментальном смысле. Роль инфокоммуникационных технологий в огромной скорости развития высшего образования.

Рассмотрение информационного общества, где объектами и результатами труда, межличностной коммуникации и самореализации большинства населения становятся информация и знания. Изучение ряда радикальных изменений человеческого бытия в информационном обществе.

Опис спроби осмислення глобальних проблем інформаційного суспільства в детермінантах крос-культурної комунікації як конструктивного міжкультурного діалогу. Пошук міжнаціональних, міждержавних і міжкультурних компромісів для збереження світової цілісності.

Кардинальний перегляд соціальних критеріїв світового розвитку і вироблення нової концепції сучасної світобудови, що зважає на інтереси всього людства. Розробка моделі глобальної інтеграції та реалізації національної стратегії випереджувального розвитку.

Аналіз глобалізації як категорії соціальної філософії. Нова економічна людина як продукт глобалізованого суспільства. Позитивні та негативні тенденції глобалізації, її взаємозв’язок з вестернізацією. Політика неолібералізму в економіці, ринок і торгівля.

Дослідження проблеми соціальної основи демократії за методологією Аристотеля: в єдності кількісного і якісного її вимірів. Аналіз загроз середньому класу, викликаних тенденціями росту відносної соціальної нерівності внаслідок глобалізації економіки.

Визначення поняття глобалізації, характеристика її основних рис та історія розвитку процесу. Змінення ролі національної держави та її функцій, вплив на них сучасних глобалізаційних процесів. Сутність глобального управління і підходи до його реалізації.

Аналіз понятійної сутності глобалізаційних та інформаційних освітніх процесів як суспільного явища. Взаємозалежність та єдність процесів глобалізації та інформатизації освітнього простору в контексті його формування та розвитку як цілісної системи.