Встановлено, що психічний розвиток зазнає впливу як зовнішніх, так і внутрішніх чинників, або ж біологічних і соціальних. Виділені напрями, згідно з якими розроблялись теорії періодизації психічного розвитку: біогенетичний, соціогенетичний та змішаний.

Дослідження психічних станів учасників військових конфліктів, які за період своєї служби отримали психічну бойову травму або мають її ознаки. Оцінка впливу травматичної події, посттравматичного стресового розладу, який пов’язаний із бойовими діями.

Аналіз проблем і психічних особливостей процесу формування показань та аспектів сприйняття, мислення та відтворення отриманої інформації. Ретельний аналіз індивідуальних особливостей особи щодо динамічності і складності протікання психічних процесів.

Поняття "особистість", "людина", "індивід" та "індивідуальність", їх взаємозв’язок. Особливості формування психіки дитини з віком. Формування системи психічних властивостей підростаючого індивіда. Соціальні та біологічні умови психічного розвитку.

Дослідження поширеності психічних розладів з соматичними симптомами серед пацієнтів первинної медичної ланки. Суть психологічних факторів, що впливають на інші лікарські стани. Аналіз перебігу синдромів психічних захворювань у дитячому та літньому віці.

Визначення особливостей зовнішніх рушійних чинників, що призводять до розвитку деструктивних новоутворень в психічній діяльності особистості. Виявлення внутрішніх детермінант, які провокують порушення у поведінковій та когнітивно-емоційній сферах людини.

Аналіз якісних і кількісних змін фізіологічного розвитку людини в процесі взаємодії з навколишнім середовищем. Причини формування та поглиблення негативних властивостей психіки у населення. Організація психотерапевтичної допомоги в Україні в умовах війни.

Вивчення особливостей перебігу психічних станів хворих на COVID-19 - нагальна проблема сучасної психологічної теорії і практики. Визначення структури та особливостей прояву психічних станів осіб з різною мірою складності перенесення хвороби на COVID-19.

Визначення структури та особливостей прояву психічних станів осіб з різною мірою складності перенесення хвороби на COVID-1. Зв’язок станів безнадії, пригніченості і зневіри зі станами смутку, засмучення і печалі, та станами невдоволення і роздратування.

Психічні стани у навчальній діяльності студентів, які відбивають особливості перебігу пізнавальних, емоційно-вольових та індивідуально-психологічних процесів протягом різних навчальних ситуацій. Визначення психічних станів студентів у різних ситуаціях.

Аналіз психічних станів, їх видів та особливостей. Емоційний компонент негативних психічних станів. Експериментальне вивчення дитячих страхів, властивих для дитячого віку. Вирішення проблеми корекції цієї проблеми комплексним підходом з залученням сім’ї.

Интерпретация психотипов человека как делового партнера. Психогеометрические характеристики личности. Коммуникативный стиль как привычный способ поведения, присущий данному человеку, который он использует при установлении отношений с другими людьми.

Психологічні механізми індивідуально-особистісних наслідків впливу засобів масової інформації Російської Федерації на військовослужбовців РФ. Розгляд психологічного впливу на психічний стан, дії іншої людини за допомогою винятково психологічних засобів.

Изучение основных видов психоактивных веществ и эффектов их действия. ПАВ растительного происхождения. Признаки опьянения, опасности употребления алкоголя. Психологический смысл состояния опьянения, состояние эйфории. Факторы восприимчивости к алкоголю.

Основные задачи психоанализа культурной среды. Фрейдовский психоанализ культуры. Социокультурные мотивы в психоанализе Фромма. Анализ человеческих аспектов свободы и авторитаризма. Связанность индивида с внешним миром как ключевая проблема психологии.

Зигмунд Фрейд и его влияние на развитие современной психологии. История психоанализа, его значение в психопатологии. Метод терапии личностных расстройств и изучение неосознанных мыслей и чувств индивидуума. Скрытые мотивы действий и мнений у человека.

Рассмотрение философских и естественнонаучных предпосылок психоанализа. Исследование его влияния на литературу. Изучение особенностей биографии Зигмунда Фрейда. Функционирование человеческой психики по принципу получения максимальных удовольствий.

Сущность учения психоанализа Зигмунда Фрейда для диагностики и лечения неврозов. Скрытые мотивы поведения человека в работах З. Фрейда. Практические приемы и техника психоаналитической работы с больными. Психические механизмы и феномены бессознательного.

Общее понятие о психоанализе, его задачи и история. Жизненный путь и творчество З. Фрейда. Этика и психоанализ, их взаимосвязь. Психоанализ как метод объяснения и понимания социокультурных процессов. Лечение истерии – ключ к пониманию бессознательного.

Характеристика жизни и этапов формирования психологических теорий З. Фрейда. Понятие, предмет и методы психоанализа личности, способы расшифровки бессознательного. Анализ сущности теорий неофрейдизма, основные пути гуманизации современного общества.

Краткая биография З. Фрейда - создателя направления, которое приобрело известность под именем глубинной психологии и психоанализа. Характеристика психоанализа 3. Фрейда, его предмет. Метод расшифровки бессознательного. Неофрейдизм и его особенности.

Психоанализ как вид психотерапевтической и клинической практики исследования и лечения неврозов. Структура личности и топографическая модель сознания. Учение Фрейда о 3 принципах психической деятельности: постоянстве, удовольствии и реальности.

Восстановление концепции природы человека в теории политического реализма. Психоаналитическая основа реалистического понимания animus dominandi. Изучение книги Роберта Шуетта "Политический реализм, Фрейд и природа человека в международных отношениях".

Отражение понимания искусства и его роли с точки зрения психоанализа. Присутствие бессознательной мотивации и защитного искажения влечений в литературных работах и историков искусства. Бессознательное в искусстве на примере сюрреалистической живописи.

Краткая биография Зигмунда Фрейда. Понятие психоанализа и взгляд Фрейда на религию - поддерживать в людях религиозные представления нецелесообразно, но и полностью отринуть невозможно. Его последователь Эрих Фромм - общество невозможно без религии.

Бессознательное и структура человеческой психики по З. Фрейду, создание им философии культуры на основе метапсихологии. Развитие неофрейдизма в работах К. Хорни и Э. Фромма. Учение К. Юнга о коллективном бессознательном. Э. Фромм о социальном характере.

Структура личности по Фрейду. Парадигмы сознательного и подсознательного "Я", бессознательного "Оно". Топографическая модель сознания. Основные инстинкты человека. Аналитическая теория личности К.Г. Юнга и подход к определению личности А. Адлера.

Основные положения психоанализа. Взаимосвязь между философией, психоанализом и художественным творчеством. Место бессознательного начала в творческой деятельности. Понятие об амбивалентных чувствах, двойственности чувственного переживания и сублимации.

Психоаналитические представления о телесном (об образе тела и желании его изменить) и искусстве. Патографическое обоснование возникновения идеи создания цикла перфомансов. Гипотезы о бессознательных фантазиях автора как внутреннем смысле произведений.

Биография Карла Густава Юнга. Работа в психиатрической клинике. Докторская диссертация под названием "О психологии и патологии так называемых оккультных феноменов". Изучение коллективного бессознательного и его архетипов. Схема человеческой психики.