Умови, актуальність використання соціальних показників при діагностиці процесів у суспільстві, що динамічно глобалізується. Позиції України в найбільш масштабних міжнародних порівняльних дослідженнях. Методичні підходи щодо вивчення даних показників.
Аналіз міжнародних програм, які запроваджені в Україні та спрямовані на соціально-професійну адаптацію звільнених військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей. Організація перепідготовки звільнених військовослужбовців центрами зайнятості.
Аналіз міжнародних проектів і програм, які запроваджені в Україні та спрямовані на соціально-професійну адаптацію звільнених військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей. Вивчення питання соціальної адаптації колишніх військовослужбовців.
Підходи до визначення стратегії міжнародних соціологічних порівнянь. Дослідження деяких аспектів історії та теорії міжнародних порівняльних досліджень. Сучасні методологічні проблеми їх використання, а також головні напрямки та перспективи вирішення.
Феноменологія малих груп. Методика діагностики міжособистісних і міжгрупових відносин. Соціально-психологічна самоатестація малої групи як колективу. Методика визначення групової згуртованості Сішора: аналіз та інтерпретація результатів дослідження.
Аналіз вибору ціннісних пріоритетів трьох сучасних поколінь українського етносу залежно від їх комплексних особливостей. Виявлення основних цінностей респондентів-українців у загальнонаціональному вимірі, включаючи їх трансформацію в поколінному розрізі.
Генезис теоретичних уявлень про феномен колективної ідентичності та процесу ідентифікації. Соціологічний зміст поняття "покоління" та аналіз критеріїв для їх розрізнення. Розроблення типології поколінь в українському суспільстві наприкінці ХХ століття.
Сутність міжпрофесійної мобільності як соціального явища, її основні види, канали, характеристики та механізм індивідуального переміщення. Порівняльний аналіз фахівців радянського періоду. Поняття "соціально-професійної ідентичності", її формування.
Використання механізму соціального партнерства та системи основних елементів соціального капіталу споживчої кооперації. Дсягнення основних цілей соціально-економічного розвитку через сприяння підвищенню ефективності інвестицій в людський капітал.
Проблема стигматизації психічно хворих в усіх сферах суспільного життя, стереотип психічної стигми в соціальних групах. Соціальна ізоляція та дезадаптація психічно хворих. Особливості вербально-поведінкових соціальних практик взаємодії з такими хворими.
Суть системи ціннісних орієнтацій членів подружжя. Аналіз кореляційних зв’язків між успішністю сімейної взаємодії та мікрокліматом у родині. Дослідження задоволеності міжособистісним взаємодіянням та шлюбом. Виникнення дисонансу у родинних очікуваннях.
Розгляд мілітарної проблематики крізь призму мікро-, макро- та мегарівневого підходів. Комплексний аналіз поліваріативності сучасної російсько-української війни. Дослідження соціальних, гуманітарних і політичних наслідків військового конфлікту в Україні.
Визначення сутності та ролі мінерально-сировинної бази у формуванні територіально-виробничих комплексів, які в свою чергу впливають і на розвиток соціальної сфери регіону. Аналіз сучасного стану соціальної інфраструктури Дніпропетровської області.
Дослідження важливих проблем сепаратизму, сецесії і сецесіоністських конфліктів в сучасній Україні. Визначення причин і наслідків утворення невизнаних самопроголошених квазідержав — Донецької Народної Республіки та Луганської Народної Республіки.
Розгляд аспектів професії соціального педагога в суспільстві. Зміст діяльності в контексті розгортання професійних практик у закладах освіти, зокрема в загальноосвітній школі. Автономізація позиції соціального педагога, філософія "піклувальної практики".
Оцінка впливу соціально активного населення на формування політики держави. Дослідження динаміки самооцінок матеріального рівня сімей щодо вибору геополітичного вектора розвитку країни із зазначенням зміни думок у профілі "місто-село" після Євромайдану.
Аналіз сутності, значимості та основні умови формування міської ідентичності як взаємозалежного від культурно-комунікативного простору міста та самовизначення містянина феномена. Місто як світ людського буття: філософсько-антропологічний аналіз.
Теоретичний аналіз напрацювань західних дослідників у рамках вивчення міста та міського простору. Основні фактори, що впливають на зміни у місті (глобалізація та територіально-орієнтований пошук ідентичності мешканців). Портрет типового мешканця міста.
Еволюція поглядів зарубіжних науковців на розвиток міста як центру соціальних змін. Результати соціологічного дослідження, що демонструють ставлення городян до міста (на прикладі м. Миколаїв). Ідеї щодо створення міського простору більш комфортним.
Розгляд сприйняття повсякденності в темпоральному аспекті. Порівняння просторів міст двох полярних регіонів України: Донбасу та Галичини. Основні дискурси, які визначають категорії описання міського простору. Описання об'єктів міського простору.
Визначення поняття та деталізації змісту аналітичної й інформаційно-аналітичної діяльності. Життя в постіндустріальному суспільстві. Специфіка аналітичної діяльності в інформаційній сфері. Семантика понять "аналітика" і "аналітична діяльність".
Задачі системи громадського здоров’я та очікувані результати, визначені Стратегією розвитку системи охорони здоров’я України до 2030 року. Залучити наукову спільноту до громадського обговорення Стратегії. Покращення здоров’я та добробуту населення країни.
Розуміння сучасної демократії. Проникнення її принципів в складові системи освіти. Забезпечення взаємозв’язку процесів демократизації вищої освіти із відповідним правовим забезпеченням. Поєднання функцій громадянського і політичного освітнього процесу.
Міста і їх роль у соціально-економічному розвитку регіонів. Аналіз розвитку процесів урбанізації в Україні та світі. Принципи формування міських агломерацій. Необхідність розробки стратегій розвитку міст як складової стратегії регіонального розвитку.
Знання як джерело утворення вартості у виробництві. Недоліки поглядів Белла на знання як чинник розвитку суспільства та основний елемент "інформаційної теорії вартості". Теорія постіндустріального суспільства Деніела Белла. Знання як людська здатність.
Модель системи проекційного формування якості життя у геопросторі, відображення принципового зв’язку рівнів потреб та категорій здоров'я. Фізіологічні, екзистенційні, престижні, духовні рівні потреб. Групування демосоціальних індикаторів якості життя.
Поняття молоді, її проблематика вивчення та головні ознаки. Порядок визначення вікових меж періоду молодості. Процес виокремлення категорії "студентство", її сутність та статистичні дані по Україні. Місце соціології у структурі наукового знання.
Дослідження процесів глобалізації та стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та трансформації традиційних форм соціальної взаємодії. Специфічність інтеракційних процесів сучасної доби в умовах інформатизації у сучасному суспільстві.
Розроблено поетапну підтримку процесів формування родинної лексичної компетенції. Спроектовано ефективність засвоєння навчального матеріалу крізь призму виховання свідомого ставлення до міжособистісної взаємодії та здобуття мінімуму психологічних знань.
Місце соціології у системі громадських наук. Взаємодія соціології з філософією, історією, політологією, економічної наукою, літературою, мистецтвом, демографією, статистикою, антропологією, психологією, правовими і точними науками, етикою і естетикою.
