Обоснование многоаспектной роли социально значимого качества услуг общественного сектора в обеспечении сбалансированности удовлетворения потребностей взаимодействующих субъектов. Задачи и принципы мониторинга материального обеспечения качества услуг.

Изучение смыслового и ценностного сознания в логике развития психологической науки – от классического к постнеклассическому этапу изучения личности. Статистические данные о количестве детей-инвалидов на территории РФ по данным ВОЗ, ООН, Росстат.

Процесс создания теоретико-методологических оснований социологической интерпретации информатизации общества как объекта управления. Формирование системы методологических основ теоретико-социологической рефлексии в предметном поле информатизации.

Формирование гендерного подхода в социальном и гуманитарном знании. Анализ власти и доминирования, утверждаемых в обществе через гендерные роли и отношения как основа методологии гендерных исследований. Теория социального конструирования гендера.

Характеристика структуралистской, функционалистской, феноменологической, радикально-гуманистической парадигм социологии образования. Основания для их выделения: онтология, эпистемология, концепции "человеческой природы" и общества, методы исследования.

Сущность, направления и функции социальной защиты населения. Результаты исследований по социально-экономическому благополучию граждан. Нормативно-правовые основы управления социальной защиты. Сравнительная таблица стоимости жизни в России и Беларуси.

Исследование образовательных и профессиональных социальных траекторий женщин как отражения более глобальных процессов, происходящих в обществе. Роль индивидуальных мотиваций в производстве социальных неравенств. Две стадии формирования габитуса.

Основы становления системы государственной молодежной политики в Российской Федерации. Анализ и оценка ресурсного обеспечения её реализации в Республике Татарстан. Совершенствование системы мер по разработке целевых программ регионального значения.

Характеристика предмета и объекта, целей и задач социологии труда как науки. Анализ сущности и функций труда. Изучение связи социологии труда с другими науками. Анализ методологических положений социологии труда о характере, условиях и организации труда.

Этапы и особенности изучения социального протеста в социологической науке. Основные тенденции в развитии методологии исследования факторов, детерминирующих протестное поведение. Стратегии государственной политики для снижения социальной напряженности.

Изучение биологических, антропологических и психологических теорий девиантного поведения, теоретико-методологические подходы к его исследованию. Причинно-следственная связь между динамикой социальной реальности и факторами девиантного поведения в России.

Процесс становления интеграции во взаимосвязи с историей развития социологической мысли. Подходы к проблеме интеграции: от макросоциологических теорий до микросоциологии. Теории Дюркгейма, структурный функционализм Парсонса и теория структурации Гидденса.

Анализ особенностей символического производства и потребления в современном обществе по сравнению с производством и потреблением вещей и товаров в индустриальном обществе. Раскрытие специфики ускоренной социокультурной динамики, ее нелинейного характера.

Рассмотрение основных теоретико-методологических подходов к исследованию социального протеста и протестного поведения в зарубежной социологии и политологии. Тенденции в развитии методологии исследования факторов, детерминирующих протестное поведение.

Подходы к исследованию бедности – функционалистский, конфликтологический, социально-стратификационный. Оценка их потенциала при разработке и реализации социальных программ. Необходимость учета социально-психологических особенностей малоимущего населения.

Переход от техногенной парадигмы общественно-экономического устройства к социокультурной, основанной на интенсивном использовании ресурсов. Концепции диффузии инноваций в экономической системе, инновационного мультипликатора и синергических связей.

Изучение законов формирования и траектории развития социальной политики государства сквозь призму институционального и инструментального подходов. Анализ механизмов функционирования социальных институтов и процессов формирования этнической идентичности.

Конфликтология как отрасль знания о социальных конфликтах, их причинах и следствиях, механизмах формирования, проистекания и разрешения, способах и методах их оптимизации. Необходимость социальной работы как общественной и профессиональной деятельности.

Анализ различных подходов к определению здоровья и социального здоровья в современной социологической науке. Характеристика компонентов социального здоровья и определение факторов его формирования. Социальная адаптация как основа социального здоровья.

Организационный конфликт - особый вид противоречий, вызванный особенностями внутреннего устройства организации, взаимодействиями внутри коллектива по вертикали и горизонтали. Анализ основных методик диагностики межличностных конфликтных ситуаций.

Смысл как категория в социологии. Возможности, ограничения объединения фрейм-анализа Гофмана и теории социальных событий Филиппова. Программа эмпирического исследования контекстуального включения молодёжи в событие создания Национальной гвардии в России.

Розробка альтернативних механізмів соціальної політики в світі й Україні. Обґрунтування доцільності впровадження безумовного базового доходу. Визначення гарантованого мінімуму грошового забезпечення людей похилого віку. Подолання нерівності та бідності.

Розгляд трудоголізму як найважливішої проблеми сучасного суспільства, в якому невпинне зростання загальної професійної конкуренції і загальне збільшення вимог до сучасних фахівців провокують жорстоку боротьбу за робочі місця і професійне зростання.

Реалізація в інтеркомунікаційному просторі елементів ментальності етносу як цінності соціального значення. Реалізація просвітницько-педагогічних методів у формуванні смислової сфери особистості для досягнення належного рівня особистісної комунікації.

Визначено, що процес формування лідерської компетенції у студентів має відбуватися протягом всього періоду навчання та бути системним і цілеспрямованим. Виокремлено складові, які забезпечують процес її розвитку - мотиваційні, емоційно-вольові та ділові.

Міграційні процеси і проблеми їх регулювання. Соціологічні підходи до вивчення міграції в працях К. Маркса, П. Сорокіна, Е. Дюркгейма. Внутрішньоєвропейська міграція єврейського народу, зв'язки між переселенцями та розвитком "капіталістичного духу".

Формування теоретичних і методологічних підходів до вивчення просторової організації сучасного постсоціалістичного міста. Комплексний підхід до аналізу соціально-просторової структури та напрямки просторової реструктуризації постсоціалістичного міста.

Стратегічне самовизначення України в умовах глобалізації. Вивчення соціокультурних процесів у країні. Оцінка глибинних і поверхових смислів культурних змін, що відбуваються у державі. Аналіз співвідношення глобального, національного й етносоціального.

Антропологічне дослідження міської культури на прикладі вивчення сільської молоді у пострадянському місті. Застосування теорії акультурації для дослідження пристосування мігрантів до міського середовища. Використування опитування та наукового пошуку.

Вивчення соціо-комунікаційного простору культури на основі використання пізнавальних можливостей системного, структурного та функціонального підходів. Освоєння інформаційних технологій у функціональному зрізі як складової системи соціальних комунікацій.