Анализ формирования меганарратива в медиакоммуникации и его потенциал в раскрытии межгосударственных политических конфликтов. Обоснование категории "транстекстуальность" как особого вида взаимодействия медийных текстуальных нарративов в меганарративе.

Функции языковых категорий в роли трансцендентального посредника, объединяющего традицию кантовской эпистемологии и работы философов аналитического направления. Функции трансцендентального посредника: язык в очерках У. Куайна и теории П. Стросона.

Осознание фантастического как важнейшей мировоззренческой категории под воздействием романтического миропонимания. Интериоризация фантастического, перевод внешне фантастического во внутренний план как решительный шаг к психологической фантастике.

Рассмотрение понятийной модели хронотопа, вводимый объем его составляющих. Установление актуального ядра определенной текстовой структуры. Зависимость планов репрезентации хронотопа от структуры художественного произведения. Внутренняя связь стратов.

Изучение категории ценности в философии и эстетике. Категория ценности как предпосылка аксиологического исследования литературного процесса. Обоснование необходимости ценностного освещения произведений кыргызской профессиональной литературы ХХ века.

Число как один из основных элементов композиции "Записок психопата" В. Ерофеева. Построение произведения по принципу дневниковой прозы. Записи в дневнике и их представление как обрывок мыслей, мимолетных впечатлений и воспоминаний главного героя.

Изучение понятия множественных чисел и их форм в именительном и родительном падежах. Анализ разрядов, грамматических признаков и функционирования имен прилагательных. Характеристика выражения множественности имени существительного в финском языке.

Изучение числа имени существительного как стилистического и стилеобразующего средства. Варианты формы единственного и множественного числа имени существительного в осетинском языке. Анализ литературных и разговорных вариантов числа существительного.

Особая значимость категории чуда в художественном мышлении В. Шаламова и Б. Пастернака. Общность и принципиальные расхождения в интерпретации названной категории в творчестве обоих поэтов. Связь представлений о чуде со сферой витальности как таковой.

Рассматриваются этапы становления экологической коммуникации, определяются ее основные функции и ключевые субъекты. Таже сделан вывод, что экологические коммуникации зависят от состояния экономики, гражданского общества, информационных технологий.

Экспрессивность – категория стилистики, лингвистики, которая охватывает гомогенные и гетерогенные связи формальных, семантических, функциональных и категориальных единиц. Использование графем и их особой комбинации. Стихотворения в форме круга, лестницы.

Значение властвующих групп в истории. Формирование нового политического мышления в России, элитоориентированного мировоззрения личности. Трансформация старой номенклатуры в аристократию и олигархат. Метасоциальное осмысление понятия "российская элита".

Основные концепты, образующие категорию этничности: "Внешний вид", "Материальная культура", "Особенности темперамента и характера", "Духовная культура". Особенности и принципы их отражения в научном тексте для описания процесса этнической идентификации.

Обзор нового романа пермского писателя А. Иванова "Message: Чусовая", который знакомит нас с легендарной рекой Пермского края – рекой Чусовой. Этнические контакты и этнические конфликты в романе А. Иванова. Рассуждения о менталитете разных этносов.

Целостный облик мира человека, формирующийся посредством человеческого опыта на основе исходных мировоззренческих установок. Территориальные диалекты как форма накопления и трансляции этнокультурного своеобразия языковой картины мира диалектоносителей.

Исследование категории эффективности с учетом специфики системы здравоохранения. Анализ предложений по совершенствованию методики оценки по систематизации и информатизации работы. Изменения в структуре заболеваемости и демографические проблемы населения.

Опис значення виокремлення категорії "довіра" в психологічній науці. Подання формально-динамічних характеристик, умов, функцій та критеріїв довіри. Огляд чинників, що створюють труднощі в дослідженні феномену довіри і засад, на яких воно базується.

Духовний світ людини - один з найбільш досліджуваних предметів за всю історію філософської думки. Духовність як вищий рівень розвитку й саморегуляції зрілої особистості, коли основними орієнтирами її життєдіяльності стають неминущі людські цінності.

Досліджено сутність поняття "природокористування", наведена розгорнута класифікація. Проаналізовано дефініції "природокористування" з науково-публічних, а також офіційних джерел та запропоновано найбільш близьке його визначення у сучасному розумінні.

Дослідження впливу моралі на особистість. Формування у підростаючого покоління людської гідності і честі, відповідальності за свої вчинки. Запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій. Оцінка та регулятори поведінки школярів у суспільстві.

Понятійний апарат неприбуткової діяльності, що застосовується в Україні та за кордоном. Спільні ознаки у організацій, що займають проміжну позицію між секторами бізнесу та держави. Зв’язок між концепціями "громадянське суспільство" та "третій сектор".

Аналіз тлумачень поняття "здоров'я". Моделі і концепції здоров'я, які найчастіше актуалізуються у працях польських дослідників. Багатогранність, різнобічність та дискусійність феномена здоров'я. Модернізація здоров'язбережувальних виховних впливів.

Формально-динамічні характеристики, умови, функції та критерії довіри. Автентичні характеристики об’єктивної реальності, підґрунтя й складова адекватного вираження людиною світовідношень, надій і сподівань. Соціально-психологічні функції явища довіри.

Поняття та структурні елементи правового статусу особи - учасника конституційного провадження. Аналіз правового статусу як багатоаспектної правової категорії, що має певну структуру та за допомогою якої особа координує свою поведінку в суспільстві.

Механізми взаємодії органів публічної влади і засобів масової інформації у системі публічного адміністрування держави. Забезпечення ефективного й відкритого діалогу представників влади з громадським сектором на всіх етапах прийняття управлінських рішень.

Обрядова семантика - важливий складник етнолінгвістики, що продовжує привертати увагу дослідників в аспекті зіставлення одиниць родинно-побутової обрядовості різних мов. Культура як антропологічний феномен, який зумовлює сутність людської спільноти.

Розкриття сутності лінійного та циклічного часу. Визначення категорії часовості в добу античності, середньовіччя та класицизму. Визначення особливостей поетичного стилю Ліни Ланської, дослідження впливу часових ознак на внутрішній стан ліричної героїні.

Підходи щодо формування поняття гібридної війни, специфіка його розвитку з першого публічного використання і до моменту вторгнення Російської Федерації в Україну. Використання заходів, що дозволяють позбавити протиборчу сторону фактичного суверенітету.

Дослідження семантичного змісту та способів осмислення концепту "суперництва", засобами сучасної когнітивної лінгвістики. Аналіз номінативних можливостей мовної картини світу. Розгляд структури та виокремлення окремих англомовних лексичних одиниць.

Використання загальнонаукових методів аналізу, синтезу, а також системного, структурного та діалектичного. Пошук і визначення таких сукупностей пізнавальних процесів, які взаємопов’язані та утворюють під час сприймання тексту певну цілісність, єдність.