Вироблення системи уявлень про надлюдину в перехідний культурно-історичний період від античності до християнства в контексті монтанізму, гностицизму та христології. Аналіз закладу основ догматичного богослов’я. Розгляд посередництва між богом і людиною.

Формування художніх потреб як основа художнього виховання. Формування потребнісно-мотиваційної сфери. Характеристика різновидів духовної вихованості як основи духовної безпеки особистості. Пошук нових підходів до побудови змісту педагогічної освіти.

Аналіз питання теорії і практики формування художніх та естетичних здібностей, творчої активності обдарованих учнів. Пошук інноваційних форм, методів художньо-естетичного виховання та формування творчої активності обдарованих учнів засобами мистецтва.

Розкриття змісту і структури художньо-аналітичних умінь, їх ролі у професійній підготовці майбутніх учителів музики. Розробка педагогічної технології формування художньо-аналітичних умінь на основі інтеграції дисциплін художньо-естетичного циклу.

Методичні особливості формування художньо-виконавської уваги студентів у процесі вокального навчання. Розподіл уваги в процесі музичного навчання. Фази формування виконавської надійності у вокалістів: становлення, розвиток, удосконалення, закріплення.

Теорiя та практика діяльності педагогiчних навчальних закладiв. Принципи структурування моделі формування художньо-графічних умінь і навичок майбутніх учителів початкових класів. Порядок вивчення естетичного та математичного циклiв дисциплiн у школі.

Визначення головних концептуальних основ професійної підготовки фахівців у сферах дизайн-діяльності. Виявлення педагогічних умов, що забезпечують успішне формування художньо-графічних умінь студентів-дизайнерів у процесі вивчення фахових дисциплін.

Основні структурні компоненти художньо-естетичних інтересів учнів із затримкою психічного розвитку. Особливості формування цієї сфери в ході програми виховання молодших школярів із ЗПР шляхом комплексної взаємодії видів мистецтв на уроках музики.

Розгляд характеристик, перспектив і засобів, які сприяють формуванню в процесі навчання студентів художників здібностей до самоорганізації, саморозвитку, усвідомленості. Аналіз мистецтвознавчого підходу щодо формування художньо-естетичної компетентності.

Характеристика специфіки підвищення якості естетичного виховання дошкільників у сучасних умовах. Визначення поняття художньо-естетичного виховання. Аналіз форм і методів взаємодії дошкільного закладу і сім'ї у формуванні художньо-естетичних уявлень.

Естетичний смак як компонент естетичної культури. Розгляд наукових підходів до розвитку естетично-художнього смаку учнівської молоді та інших груп населення. Роль художньо-естетичного виховання у формуванні гармонійно розвиненої особистості дитини.

Якісні рівневі характеристики розвитку художньо-естетичного смаку вчителя іноземної мови. Обґрунтування й результати експериментального апробування педагогічних умов, змісту і методики його формування. Критерії оцінки ефективності навчального процесу.

Розгляд понять "компетентність", "компетенція", "художньо-естетична компетентність" у векторі естетичного виховання та художньої освіти дошкільників. Дослідження процесу організації естетичного виховання та художньої освіти на всіх рівнях освіти.

Сутність і зміст художньо-комунікативних вмінь майбутнього вчителя музичного мистецтва. Доведено, що художньо-комунікативні вміння утворюють систему, котра містить групи умінь, кожна з яких забезпечує відповідний компонент діяльності майбутнього фахівця.

Структура і зміст художньо-конструкторських знань та умінь, умови ефективності їх формування. Навчальне проектування, художньо-конструкторська діяльність учнів. Експериментальна структурно-функціональна модель проектної діяльності учнів старших класів.

Основні критерії, показники та рівні сформованості художньо-конструкторських знань та умінь в учнів старшого шкільного віку. Розробка та апробація змісту навчального модуля "Основи проектування одягу" для профільного навчання учнів 10-11 класів.

Конкретизація сутності поняття "художньо-образне мислення майбутнього вчителя музики". Розробка й обґрунтування критеріїв та показників рівнів сформованості художньо-образного мислення студентів. Підготовка відповідних методичних рекомендацій вчителям.

Впровадження фольклору в навчально-виховний процес загальноосвітньої школи як один з пріоритетних напрямків, аналіз особливостей. Загальна характеристика основних проблем формування художньо-образного мислення на уроках музики засобами фольклору.

Наукове обґрунтування методики формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики на основі українського фольклору та синкретично-цілісного сприймання його образів. Педагогічна інтерпретація та склад художньо-образного мислення.

Формування художньо-образного мислення студентів у процесі вивчення курсу, який має створювати скульптуру та розуміти динаміку пластичних мас, знаходити подібності й відмінності художнього образу та відтворювати власне сприйняття у творчій діяльності.

Дослідження компонентної структури художньо-образного мислення. Уточнення сутності поняття "художній образ". Розробка методики розвитку образного мислення учнів різного віку. Критерії та показники рівнів його сформованості у процесі музичного виховання.

Спонукання учителів музичного мистецтва до творчої активності у процесі знаходження відповідних засобів музично-піаністичної та педагогічної виразності. Професійна підготовка майбутніх учителів музики в контексті інформатизації сучасної мистецької освіти.

Вивчення наукової літератури та основних теоретико-методологічних позицій щодо проблеми формування творчої особистості майбутнього вчителя музики. Встановлення рівня сформованості художньо-творчих умінь студентів у диригентсько-хоровій діяльності.

Педагогічна діагностика рівнів сформованості художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг. Створення педагогічної системи формування художньо-творчих умінь учнів вищого професійного училища. Формування розвивального естетичного середовища.

Проаналізовано поняття "художня компетентність", "творча компетентність", "художньо-творча діяльність". Зазначено, що художньо-творча компетентність включає в себе оволодіння художньо-інтерпретаційними уміннями. Описано інноваційні програми підготовки.

Характеристика можливостей хореографічного мистецтва у формуванні художнього інтересу молодших школярів. Вивчення художнього інтересу як вибіркової спрямованості особистості на пізнання мистецтва з точки зору інтелектуальної і вольової привабливості.

Проведення теоретичного аналізу сутності, змісту та структури художнього світогляду майбутнього вчителя музики. Розробка організаційно-методичної системи формування художнього світогляду вчителя музики в процесі вивчення музично-історичних дисциплін.

Психологічні й культурологічні особливості формування художнього світогляду учнів старшого шкільного віку. Критерії, функції, показники та рівні його сформованості у процесі становлення особистості. Вплив мистецтва на розвиток властивостей учнів.

Сутність, структура, функції, педагогічні умови та методика формування художнього світогляду особистості учнів старшого шкільного віку у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. Показники художньо-світоглядної підготовки старшокласників.

Формування у дітей та молоді цілісної картини світу та сучасного світогляду. Розвиток суспільної свідомості. Функції художнього та філософського виховання. Збагачення культурних цінностей та розвиток духовних сил особистості у навчально-виховному процесі.