Среда обитания как совокупность внешних природных условий и явлений, в которые погружены живые организмы, и с которыми они находятся в постоянном взаимодействии. Соответствие между организмом и средой обитания, их адаптация (эволюционные изменения).
Оценка адаптационных возможностей, роста и выживаемости молоди стерляди при выращивании в условиях воздействия различных факторов абиотической и биотической природы. Морфофизиологический, гематологический и иммунологический статус сеголетков стерляди.
Исследование процесса приспособления к окружающей среде. Изучение генотипической и фенотипической адаптаций. Классификация функциональных состояний. Механизм действия адаптивных возможностей организма. Реакция на стрессоры. Принципы точечного массажа.
Исследование взаимовлияния ежесуточного повышения CO2 в течение фотопериода с различными уровнями интенсивности света и температуры на активность фотосинтетического аппарата и основные продукционные характеристики растений на ранних этапах онтогенеза.
Изменение параметров роста Trifolium pratense под воздействием факторов стресса. Содержание пигментов и активность кислой фосфатазы в корнях и клубеньках в онтогенезе. Адаптационные свойства симбиотической системы Trifolium pratense с Rhizobium trifolii.
Анализ результатов адгезии и модуля Юнга, характеризующие адгезионные свойства плазмалеммы красных и белых клеток сазана. Исследование показателей, определяющих упруго-эластические свойства гемоцитов данного вида рыб в зависимости от температуры.
Адаптация как способ сохранения определенного генетического материала. Её виды и классификация. Способы получения питательных веществ у животных и растений. Этапы размножения и расселения живых организмов. Использование ветра для распространения семян.
Сезонные изменения фотосинтетического аппарата доминантных видов водорослей. Механизмы, позволяющие водорослям-макрофитам существовать в условиях полярной ночи и при отсутствии освещения. Оценка вклада фактора освещенности в вертикальную зональность.
Рассмотрение динамики электрической активности головного мозга и напряжения кислорода в коре больших полушарий мозга в связи с адаптацией организма кроликов к нехватке кислорода путем гипобарической интервально-ритмической гипоксической тренировки.
Адаптация как процесс приспособления, формирующийся в течение жизни человека. Адаптация человека к воздействию низкой температуры. Физиологические реакции на выполнение упражнений в условиях низкой температуры окружающей среды и метаболические реакции.
Стадии адаптации к физическим нагрузкам. Анализ этапов этого процесса. Принципы срочной и долговременной адаптации, изменения в сердечно-сосудистой системе, в системе дыхания и крови. Спортивная работоспособность при смене поясно-климатических условий.
"Стресс" и неспецифические реакции организма на средовые воздействия. Основные положения теории адаптации Селье-Меерсона. Адаптационные изменения в сердечно-сосудистой системе при физических нагрузках. Роль гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой системы.
Адаптация организма к изменению температуры. Оптимальная эндогенная и экзогенная экологическая среда. Адаптация к режиму двигательной активности, невесомости, гипоксии. Характерные сдвиги в органах и системах при гипертермии. Стресс-реализующие системы.
Анализ изменений морфофизиологических показателей Oxycoccus palustris Pers., одного из распространенных видов вечнозеленых кустарничков олиготрофных болот Западной Сибири, в зависимости от трофности почв. Расчет корреляции по морфологическим параметрам.
Неблагоприятные условия для растительности в пустынях. Разрушение липидных комплексов плазмалеммы и клеточных мембран растений под воздействием высоких температур. Состояние анабиоза синезеленых водорослей. Адаптация растений к высоким температурам.
Характеристика аридной зоны. Исследование критериев переносимости тепловой нагрузки. Анализ физиологических изменений в организме человека в условиях пребывания в пустыне. Роль пота в охлаждении организма. Предотвращение обессоливания и обезвоживания.
Понятие об адаптации и акклиматизации человека, а также основные факторы, влияющие на данные процессы. Общие закономерности адаптивного процесса, его механизмы и этапы. Влияние природной среды на морфофизиологическую изменчивость человеческого организма.
Оценка роли фенольных соединений - компонентов молекул лигнина в формировании устойчивости культур рода Aspergillus в условиях солевого стресса в модельных условиях. Содержание малонового диальдегида в мицелии, выращенном в условиях солевого стресса.
Аналіз заселення горихвісткою чорною території Київщини. Придатність біотопів різного ступеня трансформації Київської міської агломерації для гніздування птахів даного виду. Основні фактори, що обумовлюють чисельність горихвістки чорної на гніздуванні.
Здатність живого організму пристосовуватися до мінливих умов навколишнього середовища, що виробилась у процесі еволюційного розвитку. Значення адаптації для організму людини і всіх живих істот. Біологічні адаптивні ритми людини (зовнішні та внутрішні).
Мультиваріантність регуляції фізіологічних функцій рослин на основі комплексного аналізу пристосувальних реакцій злакових культур різної видової та сортової приналежності. Структурно-функціональні маркери адаптивних реакцій фотосинтезуючих органів.
Аналіз ендокринної функції тимуса у людей з різним функціональним станом серцево-судинної системи при короткотривалому фізичному навантаженні різної інтенсивності. Оцінка змін функціональних характеристик лейкоцитів периферичної крові здорових осіб.
Дослідження ролі крові як зв’язуючої ланки функціональних систем організму. Визначення ступеню впливу газоподібного формальдегіду ізольовано та в поєднанні з гіпертермією на загальну кількість лейкоцитів. Фізико-хімічні властивості мембран лейкоцитів.
Вивчення адаптаційних реакцій соняшника до токсичної дії іонів свинцю та кадмію. Зростання індексу толерантності за умов пересаджування рослин з нижчими концентраціями важких металів на розчини з вищими. Нагромадження пероксиду водню в органах соняшнику.
Виявлення здатності рослин соняшника до нагромадження важких металів у коренях та пагонах за умов зростання на середовищах із різним вмістом іонів свинцю та кадмію. Визначення концентрації пероксиду водню як основного показника оксидантного стресу.
Аналіз структурно-функціональних основ розвитку адаптаційно-пристосувальної діяльності та механізмів відповіді організму під впливом електромагнітних полів при їх нормуванні у довкіллі. Розгляд методологічних принципів розробки гігієнічних нормативів.
Виникнення змін у плечових кістках щурів з різними типами автономної нервової системи при адаптації до клітинного зневоднення та у реадаптаційний період. Умови зменшення росткових зон довгих кісток, особливості розширення центральних каналів остеонів.
Особливості антиоксидантного захисту печінки й організму в процесі розвитку ендогенної інтоксикації. Уточнення механізмів морфофункціональної адаптації печінки й системи ворітної вени до хлороформної й поєднаної алкоголь-хлороформної інтоксикації.
Особливості впливу іонів кадмію на вміст у рослинах кукурудзи та сої вільних амінокислот. Нагромадження макро- та мікроелементів у рослинах кукурудзи за дії іонів важкого металу. Рівень та біологічну активність ендогенних фітогормонів за дії іонів кадмію.
Дослідження фізіолого-біохімічного стану та особливостей енергетичного обміну риб різних таксономічних статусів за дії підвищеної температури води. Вміст глікогену в печінці із зміною температурного режиму. Видова реакція риб на зміни температурних умов.