Систематизація вчення про градацію як мовну категорію, узагальнення відомостей щодо формально-граматичної, комунікативної та семантико-синтаксичної організації градаційних складносурядних речень. Додаткові семантичні відтінки, що супроводжують градацію.

Определение когнитивного процесса градуирования, градуальной оппозиции в языкознании. Качественный компонент в смысловой структуре градуируемых единиц. Рассмотрение многомерной оппозиции "свой–иной, другой, чужой" в форме кватернарной градуальной шкалы.

Изучение лексических единиц как элементов языковой системы. Описание глаголов со значением меры и степени, их семантическая структура и словообразовательные особенности. Роль вспомогательной градационной лексики в выражении градуальной семантики глагола.

Характеристика градуальной функции, которая указывает на выражение значения меры и степени проявления признака, действия предмета. Изучение градуальной функции аффиксальных морфем, особенностей суффиксов имен прилагательных в современном русском языке.

Вивчення ментальних механізмів категоризації та концептуалізації. Мовні форми та семантичні характеристики феномену "консенсус". Лінгвістичне градуювання у англомовному публіцистичному дискурсі. Кластерна репрезентація інформаційного простору світу.

С помощью разработанной методики анализа контрастной образности рассмотрение взаимодействия довербального и вербального уровней образной структуры антонимичных фразеологических единиц. Принципы формирования антонимических отношений между фразеологизмами.

Перевод как вид духовной коммуникативной деятельности человека, предмет и цель перевода, его связь с лингвистическими дисциплинами. Общие проблемы перевода с французского на русский язык. Примеры перевода текста с русского на французский язык и наоборот.

Лексичний та фонетичний рівень діалектної мови. Фонотека та текстотека мовлення діалектоносіїв базової говірки (с. Шевченкове Кілійського р-ну Одеської області). Можливості та ступень евристичної цінності опису граматики говірки на основі корпусу текстів.

Висвітлення та комплексний аналіз основних припущень конструктивістських підходів, які відрізняють їх від підходів генеративної граматики. Конструкція мовного виразу або фрази та слова. Базові принципи, які поділяються усіма напрямами граматики.

Аналіз концепції іменниково-місцевого відмінка (ІМВ) з розкриттям особливостей вияву його форм у лінеарно-позиційній реченнєвій структурі. З’ясування первинних і вторинних семантико-синтаксичних функцій ІМВ. Інвентар аналітичних синтаксичних морфем.

Дослідження граматики тексту з акцентом на дефініції, історії становлення, основних етапах розвитку, її зв’язку з лінгвістично та соціологічно об’єктивною та суб’єктивною граматикою. Мовно-соціальні категорії адресата-лінгвоперсони та адресанта.

Основні засоби вираження граматичних значень слова в українській мові. Категорія роду іменника. Морфологія як граматичне вчення про систему форм слова та засоби їх вираження. Іменники з ознаками прикметникової парадигми. Родові ознаки незмінюваних слів.

Аналіз складнопідрядних з'ясувальних речень з дієсловами сприйняття та сполучниками "що" і "як", грамем дієслівного виду. Порівняння даних засобів української мови із іншими слов'янськими мовами, в яких існують граматичні показники евіденційності.

Засоби вираження категорії означеності – неозначеності, її граматичні показники в різних індо-європейських мовах: балто-слов’янських (на прикладі болгарської) та германських (на прикладі англійської). Історичні причини виникнення та розвитку артиклів.

Аналіз граматичних особливостей транслокалізованої української говірки, що побутує в полілінгвальному діалектному середовищі. Вивчення варіантності структурно-типологічної, універсальної ознак більшості діалектів, що зумовлено усною формою їх побутування.

Дослідження структурно-типологічної й універсальної ознаки діалектів, що зумовлено усною формою їх побутування, на матеріалі транслокалізованої (переселенської) української говірки - башкирська Степанівка. Вияв граматичних форм різних частин мови.

Розроблення підходів до ідентифікації лексико-граматичних класів турецької мови. Систематизація словозмінних процесів і побудова формалізованих словозмінних класифікацій у системі турецького іменника та створення на цій основі комп’ютеризованих засобів.

Поняття граматичної інтерференції, механізм її виникнення. Аналіз випадків морфологічної інтерференції, їх точний переклад, шляхи подолання негативної дії. Застосування граматичних трансформацій, спрямованих на адекватну передачу змісту оригіналу.

У статті розглядається явище граматичної інтерференції на морфологічному рівні, причини та механізм її виникнення, її вплив на професійно-орієнтовану комунікацію та переклад. Аналізуються випадки морфологічної інтерференції, надається точний переклад.

Дослідження та аналіз обсягу граматичної інформації, поданої в статтях українських літературних і діалектних словників. Обґрунтування значення та необхідності розширення граматичної характеристики вхідних слів в українських діалектних словниках.

Погляди українських мовознавців щодо граматичної категорії роду в контексті основних напрямів дослідження індоєвропейського роду. Практичне визначення сутності категорії роду іменника української мови в найбільш показових мовознавчих розвідках ХХ ст.

Сутність категорії роду іменника української мови в найбільш показових мовознавчих розвідках ХХ століття. Дослідження поглядів українських мовознавців щодо граматичної категорії роду в контексті основних напрямів дослідження індоєвропейського роду.

Показано, що сформовані й закріплені за допомогою низки вдало підібраних вправ і завдань, зокрема й лінгвістичних аналізів, граматичні компетенції дозволять студентам-філологам відчувати мову, добирати правильні форми слів, вправно будувати речення.

Характеристика методу автоматичної корекції речень української мови, основаного на граматиці залежностей. Використання графу взаємовиключних гіпотез для усунення неоднозначності. Застосування методик граматичного та семантичного аналізу текстів.

Дослідження обставинних детермінантів як незалежних поширювачів речення в сучасному українському художньому мовленні. Аналіз багатоаспектності явища детермінації, що пов'язана з різними поглядами щодо вивчення семантико-синтаксичної структури речення.

Розглянуто граматичну практику вченого і перекладача Біблії Івана Пулюя. Проаналізовано правописно-фонетичний, словотвірний та морфолого-синтаксичний узус мислителя та актуалізовано проблему невідповідності чинного правопису питомій мовній традиції.

Розгляд граматичних ознак діалектизмів як засобу стилізації розмовності в художньому тексті. Виявлення зв'язку діалектизмів із побутом, виробничою діяльністю та родинними стосунками, характерними для культури гуцульсько-покутсько-буковинського ареалу.

Основні граматичні ознаки діалектизмів як засобу стилізації розмовності в художньому тексті. Використання та значення діалектизмів у мовотворчості письменників Буковини початку XXI століття. Класифікація лексичних діалектизмів у художніх текстах.

Інвентар аналітичних сполучників підрядності, що функціонують у складних конструкціях розчленованої структури. Шляхи поповнення класу сполучників одиницями аналітичної будови. Структурно-семантичні варіанти підрядних сполучників аналітичної структури.

Дослідження основної системи іменникових форм за даними моноговіркової дескрипції української степової говірки села Піщаний Брід. Особливість репрезентації граматичних явищ – ідіом за допомогою іменників у формах, виявлених у говірковому дискурсі.