Критерії розмежування неологізмів від інших типів інновацій, зокрема оказіоналізмів. Співвідношення понять "оказіоналізм" та "неологізм". Породження оказіоналізмів цілями висловлень і контекстом, поза яким вони не відтворюються, їх характерні риси.

Роль діалектної лексики у побудові публіцистичних текстів. Функціонально-стилістичні можливості діалектної лексики у засобах масової комунікації. Прояв індивідуального стилю автора та популяризація мовленнєвого наміру за допомогою нестандартної лексики.

Основні фактори інтерактивної та текстової актуалізації комунікативного впливу. Побудова повідомлення за нейрофізіологічною активацією. Переконування з використанням системи аргументації. Сугестія як неусвідомлене сприйняття реципієнтом інформації.

Дослідження диференціації мовленнєвих актів вибачення, жалю та співчуття і встановлення прагматичних умов успіху їх реалізації, незважаючи на однаковість лінгвальних форм їх вираження. Характеристика особливого типу конвенційної комунікативної дії.

Принципи функціонування предикативних прикметників як мовних засобів вираження мовленнєвих актів компліменту, похвали, лестощів. Розмежування цих актів у контексті соціального статусу та гендерного чинника. Синтаксичні особливості вживання прикметників.

Взаємодія семантико-синтаксичного і формально-синтаксичного рівнів речення з об’єктним аргументом, природа корелятивних та некорелятивних відношень, що існують між означеними рівнями. Сучасна філософська й лінгвістична інтерпретація категорії об’єкта.

Дослідження функціонально-семантичних параметрів нових усталених словосполук у суспільно-політичній сфері. Застосування лексичних сполук у засобах масової інформації при оцінці влади та її представників, в аналізі політичних подій та міжнародні відносин.

Дослідження теми функціонально-семантичних параметрів нових усталених словосполук у суспільно-політичній сфері, специфіки вивчення теорії про словосполуки. Утворення нових словосполук, які характеризуються мовною реакцією на зміни в лінгвістичному світі.

Розглядаються проблеми утворення та диференціації різних типів термінів-метафор французького науково-технічного дискурсу. Встановлено, що на даний час у французькому науково-технічному дискурсі виділяють 2 основних класи метафоричних термінів-концептів.

Характеристика вторинних прийменників зі значенням умови. Визначення їх лексичного складу, класифікації за семантичними відтінками. Аналіз функціювання кожної прийменникової одиниці. Установлення синтагматичних і парадигматичних зв'язків між ними.

Призначення малоформатних текстів. Розгляд характерних особливостей сучасних масмедійних медичних текстів малої форми. Акцентовано увагу на процесі невпинного розвитку цифрових технологій, що інтенсифікує продукування мультимодальних текстів малої форми.

Реклама як мультимодальний феномен. Аналіз англомовної реклами та її диференційні ознаки. Специфіка композиційної будови реклами. Взаємозв'язок і взаємозалежність вербальних та невербальних компонентів комунікації, їх функції та роль у рекламних блоках.

З’ясовано проблему контекстної логіко-інтелектуальної експресивності та входження її до сфери категорії регулятивності. Із цією метою експресивність проаналізовано у двох її виявах – інгерентному та адгерентному. Продемонстровано інклюзивні відношення.

Зроблений комплексний аналіз мовних клішованих одиниць з метою виділення їхніх основних диференційних і класифікаційних ознак. Умови виокремлення мовних клішованих одиниць як самостійного явища в системі лінгвістичних понять сучасного мовознавства.

Особливість вивчення явища мовного кліше як визначної ознаки всіх рівнів мови, що постійно виникають на зламі різних підходів і наук. Характеристика мовних клішованих одиниць з метою виділення їхніх основних диференційних і класифікаційних ознак.

Охоплення й осмислення становлення мови як складної відкритої інформаційної системи, що постійно розвивається. Особливість дослідження основної природи системи дифтонгів в німецькій мові у методологічно новому ракурсі – діахронічній лінгвосинергетиці.

Синергетика як нова трансдисциплінарна методологія, розгляд головних завдань. Розгляд особливостей природи системи дифтонгів в німецькій мові у методологічно новому ракурсі – діахронічної лінгвосинергетики. Загальна характеристика системи дифтонгів.

Ознакомление с литературой о явлении дифтонгизации после палатальных. Анализ всех случаев и исключений дифтонгизации. Система фонем английского языка в каждый определенный период его истории. Закономерные изменения звуков в истории английского языка.

Дослідження лабіринтної наративної невизначеності в постмодерністській прозі. Використання лінгвостилістичних засобів для визначення композиційно-стилістичної структури англомовного тексту. Створення ефекту сумніву трактування множинного наратора.

Слова та словосполуки, запозичені з інших мов, що активно вживаються в мові української періодики в різному написанні - латиницею та кирилицею. Дослідження тематичної спрямованості запозичень у газетному мовленні, визначення їхньої стилістичної ролі.

Проблеми використання суржику в українській мові. Специфіка вживання цього мовного явища та пояснення значень суржикізмів, що зазвичай носять негативно-оцінний характер. Аналіз досліджень вітчизняних мовознавців щодо існування в українській мові суржику.

Диффамация как речевое нарушение или искажение. Рассмотрение этого явления в качестве воздействующей коммуникации в сфере современной юридической науки и практики. Исследование структуры правонарушения, характеристика особенностей и структуры диффамации.

Исследование специфики нумеративной дифференциации, порождающей дифференциальное противопоставление, которое служит для различения тополексем. Характеристика противопоставительного способа номинации населённых пунктов, основанного на бинарной оппозиции.

Изучение вопроса о необходимости дифференциации коллокаций и фразеологических единиц в русском и английском языках. Проведение анализа, позволяющего констатировать наличие определенных общих характеристик, но отсутствие полной идентичности между ними.

Проблема классификации заимствованных элементов как одна из самых спорных и самых актуальных проблем, связанных с процессом заимствования. Языки-источники, критерии, на основе которых осуществляется дифференциация лексики иноязычного происхождения.

Принцип антистиха как механизм функционирования графико-орфографической организации церковнославянского языка. Формулировка орфографических правил расподобления омоформ единственного и неединственного числа, учитывающую внутреннюю иерархию антистиха.

Проблема семантической организации лексической системы языка. Понимание лексики как системы и слова как основной единицы этой системы. Различительные характеристики лексико-семантического поля, лексико-семантической группы и тематической группы.

Ключевые тезисы когнитивной лингвистики в области теории языкового значения. Неоднородность предикатов would и used to в плане выражаемой ими грамматической семантики. Употребление модальных глаголов. Дифференциация между служебными предикатами.

Анализ проблемы социальной дифференциация языка в мировой социолингвистике. Изучение природы и характера отношений между структурой общества и социальной структурой языка. Связь ролевой структуры поведения человека со стилистической дифференциацией языка.

Перспективные подходы к испанской академической грамматике. Исследование отечественной и англоязычной учебно-справочной литературы, грамматика Андреса Бельо. Характеристики глагольной группы и признаковый анализ испанской академической грамматики.