Анализ двух периодов изучения сложного предложения в истории английского языкознания: первого - дихотомического (конца XVII – начала XVIII в.) и второго - периода новой дихотомической теории (системной грамматики), сложившейся в 60-е годы XX века.

Изучение сущности коммуникативной агрессии, как проявления желания унизить, подавить соперника в конкурентной борьбе. Воспитание толерантности, как один из способов снижения агрессии. Различия в коммуникативных стратегиях сравниваемых лингвокультур.

Лингвистические манипуляции Э. Ионеско как ключ к решению спектакля. Кодировка ключевых слов и фраз в языковой ткани пьесы "Лысая певица". Игра и сюжет, инкорпорированные в его диалогах. Режиссерский анализ пьесы, основанный на дихотомии сюжета и игры.

Відтворення діалектів в англо-українському художньому перекладі. Погляди перекладознавців-скептиків, які стверджували неможливість відтворення діалектів засобами інакшої мови та перекладачів-практиків, які стверджували принципову перекладність діалектів.

Дослідження лексичних і морфологічних особливостей говорів південно-східного наріччя. Розгляд розмовних явищ у поезіях подільського письменника П. Карася. Аналіз використання діалектних іменникових словоформ, вживання архаїчної форми суфіксів і префіксів.

Визначення ключових лексичних, морфологічних та граматичних особливостей волинсько-подільської групи говорів південно-східного наріччя, зафіксовані методом суцільної вибірки в поезіях зі збірки подільського письменника Петра Карася "Жито і калина".

Роль діалектної лексики в сучасних прозових творах. Приклади вживання мовних одиниць у дискурсі письменників. Аналіз лексичних особливостей діалектних слів у творах. Передача колориту мовлення героїв та певної території за допомогою діалектизмів.

Діалектизми, представлені у творчості М. Матіос. Аналіз лексичних, семантичних, функціонально-стилістичних, граматичних та генетичних особливостей діалектизмів. Використання етнографізмів для етнографічної достовірності відображення побуту лінгвоносіїв.

Дослідження особливостей вживання лексичних діалектизмів у медіатекстах, виявлення їх стилістичних ознак, влучності, а також суттєвої необхідності. Діалектизми як лексика обмеженого функціонування. Типи діалектизмів, уживаних у друкованих виданнях.

Елементи діалектної іменникової лексики новел В. Стефаника, які вирізняються застосуванням рідної для письменника покутської говірки. Група лексем на позначення людини. Аналіз словникових дефініцій отриманих слів, розподіл їх за тематичним підгрупами.

Дослідження евристичних можливостей текстів фольклору для вивчення лексичної специфіки говірок Західного Полісся. Виявлення лексичних діалектизмів у фольклорному матеріалі. Семантика зафіксованих слів. Класифікація діалектних номенів за типом семантики.

Запропоновано застосування корпусних та кількісних методів для вивчення певного прошарку лексики художнього твору як симбіоз кількісного та якісного підходів до вивчення мови літератури. У розвідці розглянуто діалектну лексику новел Василя Стефаника.

Дослідження перекладів творів сучасних українських письменників іноземними мовами. Лінгвістичний аналіз текстів творів сучасних українських прозаїків. Вивчення специфіки відтворення діалектної лексики в англомовних перекладах сучасної української прози.

Діалектна лексика в текстах приповідок, записаних фольклористом-аматором В. Плав'юком від українців першої хвилі еміграції на північноамериканський континент. Семантику діалектних іменників, дієслів, прикметників, прислівників, службових частин мови.

Ознаки ідіолекту Є. Ярошинської. Тематичні групи діалектизмів на позначення назв за оцінними характеристиками. Особливості говірок південно-західного наріччя. Локальні характеристики мовлення буковинців. Діалектна лексика як домінантна ознака ідіолекту.

Мета, завдання та проблематика діалектної парадигмології. Вироблення ефективних дослідницьких процедур, прийомів збору й аналізу граматичного матеріалу. Вивчення морфологічного рівня українських південно-бессарабських говірок межиріччя Дністра та Дунаю.

Опис говірки як окремої цілісної комунікативної системи, що в ланцюгу діалектного членування є первинною, вихідною, далі неподільною одиницею. Оцінка важливості інтерпритації подібної дескрипції для сучасної синхронної та діахронної діалектології.

Дослідження проблем лексикографії та регіоналістики. Лексикографічний опис народного мовлення та говорів. Характеристика етапів становлення та розвитку східнослов’янської діалектної фразеографії. Огляд сучасних фразеологічних словників російської мови.

Підіймається питання відтворення типологічних особливостей певних говірок у фраземіці діалектоносіїв. Фраземіка російських говірок Одещини є одночасно транслятором специфічних мовних особливостей, набутих у полімовному й полікультурному середовищі.

Встановлення діалектного джерела в мові Івана Нечуя-Левицького — письменника, перекладача, педагога, публіциста, культуролога другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Доцільність вивчення мовноособистісних характеристик класика української літератури.

Висвітлення теоретичних аспектів процесу формування культури мовлення майбутнього вчителя за умов діалектного середовища Закарпаття. Дослідження впливу діалектного середовища регіону на мовленнєву культуру студентів. Культура професійного мовлення.

Історико-етимологічний аналіз українських обрядових лексем, що мають ареально-функціональні обмеження. Генетичне дослідження діалектних обрядових лексем "інклюз" і "бай" із залученням слов’янського мовного матеріалу. Визначення їх семіотичних маркерів.

Аналіз найдокладніших програм для записування діалектного матеріалу. Знайомство з головними особливостями формування експресивної семантики дієслова. Роль діалектного текст у дослідженні семантики дієслова в українських східнополіських говірках.

Визначення ролі діалектних текстів, особливо автокоментарів носіїв діалектів, в здатності розширити знання про характер мотиваційних зв’язків, а також способах пояснення причин і умов виникнення номінативних одиниць у різних національних говірках.

Розгляд парадоксальної ситуації, коли запозичені чи навіяні форми домінують, стають нормативними, а закономірні, історично відсуваються на периферію, вважаються діалектними, регіональними, ненормативними тощо. Визначення особливостей народних говорів.

Дослідження взаємозумовленості прагматичних та когнітивних чинників щодо їхнього впливу на структурно-семантичні особливості діалектного тексту. Характеристика специфіки у категоризації та концептуалізації мовомислення буковинських діалектоносіїв.

Актуальність записування, систематизації й публікації діалектних текстів як важливого джерела вивчення генези й сучасного стану східностепових говірок. Зразки зв’язного мовлення, що дають уявлення про найважливіші риси новостворених донецьких говірок.

Поняття предмета діалектології та її основних одиниць. Методи збирання та дослідження діалектного матеріалу. Аналіз проблем діалектології української мови. Морфологічна специфіка. Характеристика українського діалектного вокалізму та консонантизму.

Розгляд спорідненого для драматургів і епіка дискурсу, за допомогою якого виявляються спільні для всіх трьох авторів засоби, методи, прийоми письма. Посилення умовності, виник універсальності сприйняття й експресіоністично загострення плану зображення.

Встановлення основних синтактико-семантичних відмінностей, функціонування питальних речень у художньому діалозі й газетному інтерв'ю. Особливості діалогу як міжособистісного зв'язку, його характеристики. Підготовка власних висловлювань, їхня реалізація.