Проблема дослідження понять "дискурс" і "текст" у сучасній лінгвістиці. Розгляд різних поглядів науковців-мовознавців щодо понять, які досліджуються. Аналіз теорії дискурсу як прагматизованої форми тексту, що бере свій початок у концепції Е. Бенвеніста.

Теорія дискурсу як прагматизованої форми тексту у концепції Е. Бенвеніста. Розглядання поняття "дискурс" різними дослідниками з точки зору найрізноманітніших аспектів: і як комунікативний процес, і як текст, і як система, і як комунікативна подія.

Розгляд запозичення з білоруської, південнослов’янських та західнослов’янських мов як експресивних засобів української мови. Роль інослов’янізмів як одного зі складників експресивних засобів української мови. Поглиблене вивчення проблеми взаємодії мов.

Аналіз мовознавчих праць В. Чабаненка, у яких досліджується проблема взаємодії мов на лінгвостилістичному ґрунті. Виявлення ролі запозичення з білоруської, південнослов'янських та західнослов'янських мов як експресивних засобів української мови.

Роль соціолінгвістики в узгодженні питань формування соціальної мовної політики та норм комунікативної поведінки конкретного учасника комунікативної ситуації. Значення грамотності та компетентності в оволодінні психологічними аспектами комунікації.

Роль соціолінгвістики в узгодженні питань формування мовної політики та норм комунікативної поведінки. Значення мовної грамотності та компетентності в оволодінні психологічними аспектами комунікації. Аналіз її когнітивного та мовленнєвого компонентів.

Дослідження поняттєвої категорії ірреального та методика її дослідження з метою найповнішого аналізу семантики. Аналіз текстової ситуації ірреального "Поява нереальної особи у реальному світі" та засобів її вираження на лексичному та граматичному рівнях.

Аналіз прийомів перекладу фразеологізмів в теоретичному плані. Семантична структура, образний характер та національно-культурна специфіка значень фразеологізмів. Використання повних та часткових фразеологічних еквівалентів при перекладі фразеологізмів.

Теоретичний аспект вивчення словесного символу як філософського феномену, його дослідження суміжно з образом, знаком, алегорією. Формування філософського символу на естетичній теорії німецького романтизму, що розвинувся у слов’янській філософській думці.

Сутність способів словотворення прикметників в українській та англійській мові, їх характеристика та особливості. Аналіз використання суфіксального та префіксального способу творення прикметників у творі Стівена Кінга "Під Куполом", їх опис та специфіка.

Огляд лінгвістичних концепцій щодо паратаксису складного речення в межах когнітивного підходу. Класифікація когнітивно-семантичних типів складносурядного речення. Дослідження статусу сурядності й підрядності з погляду новітніх здобутків мовознавства.

Лінгвокогнітивний опис топонімічних концептів, визначення специфіки цих ономастичних мовних одиниць. Методики опису концептів та встановлення їх типології, дослідження власних назв. Розгляд топонімічних концептів як продукту національної культури.

Національно-культурна специфіка фразеологізмів в англійській мові. Класифікація стійких словосполучень. Дослідження фразеологізмів-зоонімів, визначення їх семантичних видів та їх еквівалентний переклад. Типи фразеологічних одиниць – фраземи і ідіоми.

Дослідження ідіолекту письменника в мовознавчих студіях. Визначення корпусу текстів та його значення для проведення лінгвістичних досліджень. Виявлення особливостей функціональних стилів мови та стилю окремих авторів, для автоматичного опрацювання тексту.

Перекладознавство як галузь науки. Історія розвитку теорії перекладу. Огляд перекладознавчих підходів і поглядів професора Юрія Олексійовича Жлуктенка - українського мовознавця, перекладознавця, лексикографа, методиста, соціолінгвіста й перекладача.

Художественный текст как симбиоз индивидуального видения мира, философского подхода к осмыслению действительности, авторской эстетики и языкотворчества. Интерпретативная теория перевода, учитывающая не лингвистические, а смысловые основания для перевода.

Рассмотрение истории основания социологической школы в языкознании. Анализ введения в сравнительное изучение индоевропейских языков А. Мейе. Правила лингвистической непрерывности. Оценка трудов Ж. Вандриеса. Э. Бенвенист о природе языкового знака.

Изучение проблемы сравнения документов по смыслу на примере анализа названий научных публикаций для определения близких по тематике. Использование метода латентно семантического анализа для получения взаимозависимости между набором документов и словами.

Обзор основных характеристик электронных и бумажных словарей. Использование словарей в процессе перевода. Плюсы и минусы русско-английского словаря Мюллера. Наиболее перспективные пути развития систем автоматизации перевода текстовой информации.

Обґрунтування переваг використання інтерактивних засобів як провідних технологій при вивченні іноземної мови. Характеристика психолого-педагогічних аспектів проблеми формування творчої, компетентної особистості. Аналіз методів вивчення іноземної мови.

Возможность использования математической фрактальной модели при исследовании дискурса как процесса упорядочения лингвистического и экстралингвистического опыта. Драма абсурда как дискурс, обладающий наиболее ярко выраженными фрактальными свойствами.

Аналіз питання відтворення національно-історичної специфіки драматичного тексту в перекладі. Установлено, що для адекватної передачі національно-історичної самобутності тексту перекладач має усвідомлювати розбіжності в культурному фонді носіїв різних мов.

Определение понятий вербальности и невербальности в их отношении к драматургической авторской речи. Ее описание с точки зрения выявления внутренней и внешней специфики на основе принципа вербальной и невербальной отнесенности к сценическому действию.

Порівняльний аналіз усного й драматургійного діалогу. Категорії спонтанності, образності, адресатності, інформативності. Вербалізація мовних засобів в драматургійному дискурсі. Особливості взаємодії авторського й персонажного мовлення в структурі п’єси.

История формирования территориально-обособленных диалектов английского языка. Древнеанглийские письменные памятники. Переводы трудов на латинском языке, выполненные при участии короля Альфреда (IX в.). Поэтические памятники древнеанглийского языка.

Фонетическая система древнерусского языка и особенности ее формирования. Произношение цокающих звуков, характеристика губно-губной фонемы. Влияние мазуракающих польских говоров на славянский диалект, территориальные принципы изменения корней слова.

Понятие исторической диалектологии, ее основные задачи и функции. Процесс изучения древненовгородского диалекта по берестяным грамотам. Сущность палатализации, ее проявление. Особенности фонетической системы, порядок сочетания согласных и гласных.

Анализ журнальных публикаций 2000-2010-х гг., посвященных историко-лингвистическому и междисциплинарному исследованию древнерусского юридического текста. Обозначение основных проблемных полей и подходов, реализуемых в работах историков русского языка.

Грамматическая система армяно-кыпчакского языка и её деформация под славянским влиянием. Разрушение, вызванное славянскими языками тюркского порядка в армяно-кыпчакской речи. Армяно-кыпчакский язык - один из кыпчакско-половецких языков крымского ареала.

Характеристика древнесаксонского языка как формы нижненемецкого языка. Связь с другими западногерманскими языками. Фонология, согласные буквы и гласные звуки, дифтонги, грамматика, морфология, синтаксис, существительные глаголы орфография Старого Saxon.