Дослідження елементарних одиниць знання, ментальної або психічної діяльності людини. Інтерпретація ознак абстрактних мисленнєвих образів. Порівняльний аналіз визначень терміну концепт, наданих українськими, європейськими та американськими мовознавцями.

Розгляд лексичних одиниць, зокрема синонімів, антонімів, історизмів, неологізмів, діалектизмів, чужомовних слів, сукупність яких відтворює ідіолект прозаїка. Семантико-стилістичний аналіз цих засобів, доцільність їх введення в тканину художнього твору.

Дослідження семантико-стилістичних особливостей лексичних одиниць в індивідуальному стилі Р. Іваничука, обґрунтування доцільності уведення таких засобів у тканину художнього твору, ефективні способи їх використання й продуктивність уживання в текстах.

Проаналізовано фразеологічні одиниці української мови, співвідносні з напівдемонологічними уявленнями про відьму, упиря, вовкулаку. Описано етнокультурні елементи міфологічного світогляду українців, що стали підставою виникнення досліджуваних одиниць.

Аналіз процесу вербалізації оцінки морфологічними й синтаксичними засобами. Комплексний опис граматичних засобів вираження оцінних значень. Розроблення правил вживання граматичних одиниць в оцінних функціях та трактування закономірностей їх тлумачення.

Словникові дефініції лексеми в українській, російській та англійській мовах. Значення поняття перелічення у різних дисциплінах. Застосування методу аналізу розвідувальної інформації. Синтаксичний концепт ускладненого речення сучасної української мови.

Трактування процесу атракції та її типів. Вивчення базових функцій мови та мовних одиниць. Сутність та роль поняття "атракція" в лінгвістичній науці. Синергетичні та когнітивні аспекти мови. Особливості функціонування атракції в лексиконі індивіда.

Аналіз поняття "обличчя" в теорії ввічливості П. Браун і С. Левінсона та моделях неввічливості Дж. Калпепера й Д. Баусфілда. Здійснення спроби розмежування позитивного та негативного обличчя, а також позитивну й негативну ввічливість та неввічливість.

Особливість поглибленого вивчення одиниць перекладу у певному дискурсі. Закономірності функціонування абревіатур в україномовному та англомовному медичному виступі. Систематизація дослідження структури однокомпонентних та багатокомпонентних скорочень.

Комплексне дослідження німецького речення з присудком у формі кон’юнктива: визначення структурно-семантичної функції кон’юнктива, інтерпретації в аспектах прагматики, когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології. Структурно-семантична роль кон’юнктива.

Семантична структура метакомунікативних питань як засіб організації діалогічного дискурсу на стадіях установлення, підтримування та завершення мовленнєвого контакту. Заміщення конвенційними невербальними засобами десемантизованих питальних висловлень.

Аналіз валентнісних можливостей складників тріади концептів sense : feeling : emotion. Зв’язок тимічних процесів, зв’язаних часовими значеннями. Розробка фреймової моделі висловлювань зі стрижневим тимічним складником в окресленні статусу її компонентів.

Дослідження різноманітних способів сприйняття імагології, від розділу компаративістики до цілком самостійної науки. Імагологічний напрямок сучасного літературознавчого дискурса, який займається вивченням літературних образів інонаціональних держав.

Інтерсеміозис - процес одночасного мультимодального конструювання емотивних значень засобами гетерогенних полікодових систем. Конструювання емотивних смислів у кінодискурсі як результат інтеракції між реальним світом творців фільму та дієгезісом.

Характеристика феномену "фільму" із семіотичної перспективи. У процесі порівняльного аналізу сентиментального romance "Oliver’s Story" з його однойменним сценарієм і фільмом установлення, що значеннєві дивергенції спостерігаються на рівні прагматики.

Особливості інтерсуб’єктності емоцій. Тілесний мімезис як образна утілеснена репрезентація емоції. Тріадичний тілесний мімезис у кінодискурсі, що відображає комунікативний характер утілеснення і містить суб’єкта, реципієнта й інтенційний складник.

Аналіз особливостей вживання інтертекстем англійськомовного походження в текстах у мережі. Підходи до основних понять інтернет-лінгвістики. Виявлення й аналіз трансформацій інтертекстем в текстах. Приклад приписування авторства вислову іншій особі.

Дослідження особливостей вживання інтертекстем англійськомовного походження в текстах у мережі інтернет. Підходи до основних понять інтернет-лінгвістики: інтертекстуальність, інтертекстема, інтернет-комунікація, інтернет-лінгвістика, інтернет-жанр.

Досліджено особливості інтертекстуального дискурсу образної системи анонімної барокової драми "Олексій, чоловік Божий". На основі аналізу образної парадигми з огляду на характер утілення в ній біблійного інтертексту як синтезу Ренесансу й Середньовіччя.

Інтермедіальність англійськомовних художніх текстів ХХ-ХХІ століть: когнітивно-семіотичний аспект. Дослідження інтертекстуальності полікодових текстів, інтерпікторальності як окремого її підвиду. Полікодовий характер текстів сучасної комунікації.

Відображення впливу перерозподілу статусу адресанта й адресата в сучасних масмедіа на рівні тексту, спонукаючи до діалогічності, що стала конструктивною, фундаментальною ознакою медіамови. Головна особливість використання елементів інтертекстуальності.

Проблеми, що виникають в процесі перекладу інтертекстуальних вставок на матеріалі художнього роману. Огляд стратегій перекладу на основі аналізу природи інтертекстуальних фрагментів. Вибір перекладацьких рішень на прикладі російськомовної версії твору.

Міфопоетичні та фольклорні складники мовотворчості, концептуальний інтертекстем індивідуально-авторських парадигм у загальному поетичному просторі текстів. Присутність інтертекстуальності на всіх мовних рівнях в творах української художньої літератури.

Проаналізовано функціонально-стилістичні й комунікативно-прагматичні особливості інтертекстуальності в заголовкових комплексах і їхню композиційну роль у сучасних медіатекстах (на матеріалі публікацій інформаційно-аналітичного тижневика "Дзеркало тижня").

Розглядаються питання вираження інтертекстуальності, суміжних з нею понять та форм вираження. Узагальнено підходи щодо трактування явища інтертекстуальності різними науковцями, наведено пояснення вживання понять інтермедіальності та інтердискурсивності.

Відношення тексту до дискурсу. Поняття інтертекстуальності як продуктивності інтертексту в динаміці. Прояви її актуалізації в кібер-просторі. Дуалістичне розуміння й тлумачення природи тексту. Реалізація категорії діалогічності через Інтернет-середовище.

Дослідження поняття інтертексту як взаємоєдності актуалізованих у художньому сприйнятті взаємозв’язків, що реалізуються у всьому багатоманітті художнього втілення, своєрідне міжтекстове утворення, окремі компоненти якого взаємодоповнюють один одного.

Дослідження інтертекстуальних форм, елементів та зв’язків, які формуються в межах окремих творів циклу й на метацикловому рівні в поетичній творчості М. Волошина. Виявлення особливостей взаємозв’язку інтертекстуальних елементів в межах ліричного циклу.

Теорія інтертекстуальності. Досліджено інтертекстуальні посилання, які містяться в романі "Венера в хутрі" Л. фон Захер-Мазоха. Класифіковано наявні прецедентні феномени та розглянуто їх способи передачі в українському перекладі, здійсненому Н. Іваничук.

Спрямованість сучасної лінгвістики на проведення функціонально-комунікативних і структурно-семіотичних досліджень тексту. Інтертекстуальність та прецедентність у структурі англомовного газетного заголовку. Відносність, взаємозв’язок і взаємозалежність.