Аналіз лінгвальних й екстралігвальних підстав формування засад інтертекстуальності в сучасному дискурсі масової інформації. Обґрунтування інтердискурсивності як ознаки дискурсу засобів масової інформації та лексичного запозичення культурної галузі.

Розуміння категорії інтердискурсивності як ознаки тексту, що характеризує його відкритість метасистемі дискурсу, маркери актуалізації понять у текстовому цілому. Причини, які зумовлюють потребу в дослідженні інтердискурсивного характеру художнього тексту.

Розгляд проблем глибини фікціональності художніх текстів як одного зі специфічних виявів інтертекстуальності й інтердискурсивності. Аналіз фрагменту паратекстового походження — рецензії-передмови до збірки оповідань Станіслава Лема "Абсолютна порожнеча".

Визначено вплив інтердискурсивності на формування парламентської мови. З’ясовано, що парламентська мова містить фрагменти, які належать до юридичного, медійного, економічного, наукового, художнього, релігійного дискурсу. Виявлено прагматичні інтенції.

Досліджено віртуальне спілкування з точки зору різних наук та надано відповідне визначення феномену комп'ютерно-опосередкованої комунікації. Вплив спілкування в інтернеті на соціалізацію особистості. Мовно-лінгвістичні особливості інтернет-комунікації.

Дослідження питання фразеологізації нумеральних словосполучень, їх лексикалізації в англомовному та україномовному дискурсах. Процес поліфункціональності числівників, їх епідигматична функція. Шлях становлення нумерального пласту лексики, її модифікація.

Досліджено інтерлінгвальні конотативні антропоніми/міфоантропоніми публіцистичного тексту. Виявлено твірну основу і значення конотативних одиниць. Сформульовано проблему розмежування конотоніма - перифрази з конотонімом. Перспективи розвитку конотоніміки.

Розгляд можливості застосування до перекладу інтермедіальних відносин моделей перекладу інтертекстуальних елементів, які базуються на двох основних методах - одомашнення і очуження, що на практиці втілюються у прийомах перекладу літературних текстів.

Характеристика інтернаціоналізмів, їх принципи класифікації. Інтернаціональні вислови, що викликають трудності при їх перекладі. Основні помилки у перекладі псевдоінтернаціональних слів. "Фальшиві друзі" перекладача: особливості вживання та перекладу.

Дослідження процесів міжкультурного обміну. Специфіка лексики німецької й української мов. Моделювання театральної термінології на основі структурних відношень між її елементами. Встановлення структурних і словотвірних типів термінів драматичного театру.

Аналіз особливостей вживання інтернаціональної лексики у науково-технічній літературі. Вивчення основних способів перетворення при перекладі інтернаціональних слів, що носять закономірний характер. Аналіз прикладів використання інтернаціональних значень.

Дослідження термінологічного номінування економічних понять. Виокремлення груп метафоричного використання економічних термінів. Протиставлення інтернаціональної та національної в термінотворчому процесі. Основні групи економічної терміносистеми.

Характеристика специфіки звернення до доступних Інтернет ресурсів, їх використання у групових аудиторних, індивідуальних заняттях з англійської мови, для самостійної роботи. Аналіз методів вдосконалення навичок письма, прослуховування англомовних текстів.

Всесвітня комп’ютеризація стала визначальним фактором створення неологізмів. Проблеми неології в комп’ютерному та інтернет-просторі. Фактори появи нових слів, співвіднесення їхньої появи з прагматичними потребами суспільства та окремої професійної групи.

Дослідження Інтернет-комунікації, аналіз її конститутивних складників: модифікації структурно-мовних рівнів, становлення жанрової системи, формування нових ознак мовної особистості і мовної картини світу. Встановлення терміносистеми Інтернет-комунікації.

Характеристика особливостей спілкування в інтернет-чатах і на форумах. Виділення й аналіз основних комунікативних стратегій, до яких удаються учасники. Розробка типології граматичних і лексичних засобів, що вживаються для досягнення комунікативної мети.

Узагальнення уявлення про зміст поняття мем. Розкриття мемів у просторі соціальних мереж, особливостей утворення та впливу на процес комунікації. Передача складних ідей у межах короткої фрази, мелодії або образу. Розгляд текстових і креолізованих мемів.

Характеристика інтерогативних конструкцій англійської та української мов. Вивчення таких особливостей питальних речень, як засоби їх вираження і структурна класифікація. Розгляд основних відмінностей інтерогативних конструкцій від інших видів речень.

Характеристика мовностилістичних засобів продукування, то відтворення писемного мовлення потребує значних зусиль, тому вивчення його специфіки в різностильових текстах становить більше труднощів. Особливості текстової комунікації в науковій сфері.

Вивчення різноманітних лексичних засобів інтерпретативного вираження об'єктів пісенно-драматичного дискурсу, що є оформленими за допомогою категорії інформативності. Способи вираження категорії інформативності в категоріях пісенно-драматичного дискурсу.

Визначення множини елементарних формально-синтаксичних одиниць сучасної української мови. Створення формальної граматики поєднання дерев складників, її функціональна інтерпретація. Властивості синонімічних мовних конструктів із порядком слів різного типу.

Створення формальної граматики поєднання дерев складників сучасної української мови та її функціональна інтерпретація. Встановлення властивостей формально-синтаксичної структури синонімічних та омонімічних мовних конструктів із порядком слів різного типу.

Дослідження дефініції "абстрактні іменники", їх інтерпретація, семантичне значення. Огляд абстрактних іменників в сучасній англійській мові. Кількісні, лексико-семантичні характеристики і соціолінгвістичні особливості утворення абстрактних іменників.

Встановлення характеру та значення онімів як образотворчих одиниць у циклі романів Дж. К. Ролінґ про Гаррі Поттера. Аналіз об’єму і структури онімних сполучень. З’ясування стратегії перекладу антропонімів з англійської на російську та українську мови.

Погляди мовознавців щодо східнослов'янського акання у світлі загальних тенденцій розвитку фонологічних систем східнослов'янських мов. Важливість вивчення історико-фонологічних досліджень славістів із метою підвищення експланаторного рівня фонології.

Наукову розвідку присвячено вивченню ролі засобів лінгвографії у творах сучасної української літератури війни. Обґрунтовано ідею мультимодального текстотворення, за результатами якого виникає особливий текст, де відображено картинне сприйняття світу.

Репрезентація обрядових фразеологізмів як невід’ємних складників вербального коду весілля в діалектних текстах, записаних від носіїв середньонаддніпрянського говору. Варіативність компонентного складу фразем і особливості їхньої етнокультурної семантики.

Англійські переклади поезії Тараса Шевченка, здійснених Джоном Віром в контексті досягнення адекватності й еквівалентності крізь призму авторської інтенційності. "Націоналістичне" тлумачення Шевченка. Компаративне зіставлення інтерпретацій поеми "Кавказ".

Концепт - ідеальний об’єкт, утілення ментальної сутності, сукупність сталих образних уявлень про певний предмет чи явище, котрі побутують у звичайному середовищі. Паремії - лаконічні тексти, у яких відбувається максимальна концентрація концептів.

Репрезентація притаманного для "химерного роману" використання біблійних і фольклорних мотивів реалізованих в конотації образу дороги. Фольклорні символи як форманти якісно нових художніх світів. Образ дороги у просторі текстів В. Земляка та О. Ільченка.