Поглиблення знань учнів щодо складу й наголосу. Розвиток вмінь ділити слова на склади, визначити відкриті й закриті, наголошені й ненаголошені склади. Основні правила переносу слів. Спостереження та аналіз мовних явищ, робота з опорними схемами.

Аналіз складених найменувань як продуктивного типу номінації в термінології косметики і косметології. Загальномовна тенденція до усунення суперечностей між обмеженою кількістю номінативних засобів й необмеженою кількістю об’єктів номінації словосполучень.

Розвиток міжкультурної комунікації, літературної мови та перекладознавства в Україні в умовах війни. Способи перекладу складених іменних і дієслівних присудків українською мовою. Особливості перекладацької трансформації тексту роману Б. Пруса "Фараон".

Дослідження складених присудків в поезіях Ліни Костенко, зокрема в циклах поезій "Природа", "Любов", "Пам’ять". Особливість виокремлення складених іменних та складених дієслівних присудків. Характеристика речення як головної синтаксичної одиниці.

Особливості складених епонімічних найменувань науково-технічної термінології. Дослідження структурних моделей термінів-словосполучень, утворених від власних назв. Головна характеристика відношень семантичної й формальної спільності між термінами.

Типи складних синтаксичних конструкцій в українській мові. Безсполучниковий і сурядний сполучниковий зв'язки. Синтаксичний розбір складного речення. Блоки, об'єднані сурядним зв'язком. Особливості побудови українського складнопідрядного речення.

Місце синтаксису в граматичній системі мови та комплексі мовних засобів. Речення як центральна одиниця синтаксису, його лінгвістичне та комунікаційне значеня. Дослідження складного речення та усвідомлення його семантичної та формальної структури.

Художньо-виражальні можливості складних речень різного типу, вжитих у творах поетичної збірки Ліни Костенко "Мадонна Перехресть". Роль складних речень як активного компоненту поетичного синтаксису мисткині. Повтор, парцеляція, полісиндетон, перерваність.

Дослідження стилістичної динаміки, особливостей розвитку традиційних і фольклорних моделей складних слів у мовотворчості Тараса Шевченка. Функціонування індивідуально-авторських новотворів у системі структурної самоорганізації поетичного тексту.

Стильова диференціація української літературної мови другої половини ХІХ століття. Формування епістолярного стилю. Дискусії між М. Драгомановим, І. Нечуєм-Левицьким, І. Франком з приводу збагачення української мови. Лексичний склад листів Л. Українки.

Розробка лінгвістичної моделі для систематизації структурної організації складних іменників в англійській, українській і російській мовах. Аналіз ономасіологічних відношень у слов’янських мовах між твірними основами та відповідним словотвірним значенням.

Природа компонентного складу композитів, типів зв’язку між компонентами, види складових компонентів, роль з’єднувального елементу, акцентування складів компонентів складного іменника. Типи зв’язку компонентів: означальний, копулятивний, посесивний.

Жанри сучасної німецької публіцистики. Вивчення складних іменників спортивної тематики в аспекті їхнього функціонування в публіцистичних текстах у популярних сучасних газетах та журналах. Основні функції іменникових композитів у німецькій публіцистиці.

Аналіз процесів узуалізації та адаптації складних слів на позначення процесу англійського походження. Проходження лексемою трьох етапів адаптації на прикладі лексеми сторітелінг. Наслідки збільшення англомовних запозичень у мові українських медіа.

З’ясування місця складних конструкцій з сурядністю і підрядністю в системі складних багатокомпонентних речень. Простеження зв’язку з іншими синтаксичними одиницями. Дослідження формально-синтаксичних особливостей різновидів моделей складних конструкцій.

Специфіка, місце семантико-синтаксичної категорії допустовості у мовній системі та її зв’язок з іншими граматичними категоріями української мови. Дослідження основних типів складних синтаксичних структур інтенсивної допустово-протиставної семантики.

Аналіз складних номінацій в фаховій медичній терміносистемі з погляду фреймової семантики. Роль фреймів у створенні термінів, які відображають складні концепти медичної практики. Значення фреймового підходу для розуміння й інтерпретації медичних термінів.

Семантико-структурний аналіз складних прикметників з першою основою благо- та другим дієслівним компонентом, виявлених у пам’ятках української мови XI-XX ст. Відстеження їхнього походження та шляхів запозичування, семантики і словотвірної структури.

Здійснення семантико-структурного аналізу складних прикметників з першою числівниковою основою, виявлених у пам’ятках давньорусько-української мови XI-XIII століття. Аналіз семантики, основних структурних моделей та стилістичних особливостей похідних.

Вживаність у підрядній частині складного речення застарілих слів, історизмів, паремій як видільноі ознаки, що додає висловленню експресивності й емоційного забарвлення. Фразеологічні одиниці, які використовуються для характеристики особистісних якостей.

Системно-мовний та мовленнєво-функціональний підходи до вивчення складного речення з підрядним часу у сучасній французькій мові. Виокремлення ментально-мовно-мовленнєвого трину (Г. Гійом) у створенні речення-висловлення на просторі "оперативного часу".

Комплексна структурно-семантична характеристика системи елементарних та поліпредикативних складних речень з різноскріпною підрядністю. Особливості сполучуваності скріп у складних реченнях, сполучувальні можливості компонентів різноскріпного блоку.

Аналіз функціонування складних речень зі взаємозалежними частинами з опорним предикатом в присудковій частині. Вживання складних речень зі взаємозалежними частинами з експлікованою оцінною модальністю як важливий фактор створення емоціогенних текстів ЗМІ.

Вивчення взаємодії та динаміки мовних одиниць. Необхідність проведення комплексного дослідження лінгвальних явищ. Детальний опис синхронної перехідності в системі складних речень і пов’язаних із ними синтаксичних одиниць української літературної мови.

Потрактування поняття "складне слово", "композит" та "юкстапозит" у сучасному мовознавстві. Частотність уживання складних слів у поетичному мовленні Ліни Костенко. Розгляд структурно-морфологічних типів та семантики складних слів, виявлених у її текстах.

Структурні типи складних слів – композити, юкcтапозити, абревіатури. Функції розмовних, запозичених, індивідуально-авторських складних лексем у мові газет. Деривативи у логіко-інформаційному і стандартно-раціональному мовленні друкованих мас-медіа.

Лінгвістичний аналіз складних слів у поезії Юліуша Словацького. Характеристика їх семантики, дериваційної структури та особливостей функціонування у контексті художнього твору. Виявлення складних іменників, прикметників, дієслова і прислівників.

Аналіз словотвірних процесів у мові публіцистичного стилю початку ХХІ сторіччя. Особливості та принципи відображення в пресі сучасних загальномовних тенденцій. Засоби масової інформації як головні джерела оновлення та поповнення української лексики.

Характеристика словотвірних процесів у мові публіцистичного стилю. Розгляд ролі засобів масової інформації та преси, як головних джерел оновлення та поповнення української лексики, оскільки масмедійні ресурси також зазнають докорінних модифікацій.

Аналіз проблеми перекладів поетичних творів, особливостей перекладу текстів та ролі перекладача. Вплив особистості та світосприйняття перекладача у процесі збереження національної поетичної традиції, семантичні й структурні засади поетичного перекладу.