Лінгвістичний статус, семантична структура та валентнісні характеристики стійких дієслівно-іменних сполук української мови, їх комбінаторні властивості та синоніміка. Місце речень із неоднослівними дієслівними предикатами у системі синтаксичних одиниць.

Кореляція семантичної та формально-синтаксичної структур речень з багатовалентними тотивними предикатами. Фактори, які впливають на асиметрію синтаксичної та семантичної структури. Аналіз структурно-семантичної моделі речень із зазначеними предикатами.

Прислівний обов’язковий компонент, його лінгвальна природа, формально-синтаксичні моделі, функціональні особливості та синтаксична семантика. Придієслівні, приіменникові, приприкметникові обов’язкові компоненти формально-синтаксичної структури речення.

Обґрунтування доцільності виокремлення різновидів порівняльних сполучних засобів: сполучників подібності, тотожності та порівняльно-зіставних сполучників. Специфіка семантико-синтаксичного функціювання одного з різновидів порівняльних сполучних засобів.

Комплексне наукове дослідження французького герундія як унікальної безособової форми дієслова з проєкцією на його українські відповідники у художньому творі Марка Леві "Une fille comme elle" та у його літературному перекладі К. Пітик "Така, як ти".

Аналіз відношення фразеологічних одиниць прийменниково-відмінкової моделі зі словами в реченні. Аналіз вживання фразеологізмів з певними словами. Аналіз слів-супровідників фразеологізмів, з якими вони реалізують свої значення залежно від контексту.

Аналіз умовних конструкцій у текстах різних функціональних стилів сучасної японської мови. Семантико-синтаксичні особливості умовних конструкцій, створення на цій основі їх семантико-структурної класифікації. Відхилення від морфолого-синтаксичної норми.

З'ясування специфіки вживання ампліфікації у мові сучасної української преси. Особливості вживання ампліфікації журналістами та визначення її основних функцій у газетній періодиці. Поглиблення явищ експресії та оцінності з допомогою ампліфікації.

Аналіз проблематики наукового стилю сучасної української мови. Висвітлення специфіки формування структурно-композиційних параметрів тексту, організації його концептуально-змістового наповнення. Розгляд ролі з’ясувальних конструкцій, тенденцій їх розвитку.

Використання порівняльних конструкцій, які дають можливість більш детально розкрити певні образи та явища - особливість поезії Василя Стуса. Ознаки категорії порівняльної модальності як ядра монопредикативних та поліпредикативних синтаксичних одиницю.

Аналіз основних особливостей у функціонально-стильовому використанні сполучників хоч (і), хоча (й). Властивість сполучників виражати різні типи семантико-синтаксичних відношень у складному та простому ускладненому реченнях у мові української прози.

З’ясування ролі різних класів онімної та апелятивної лексики у формуванні прізвищ. Визначення складу слов’янських імен, наявних в антропоосновах. Встановлення можливих кореляцій між мотиваційною прізвищевою семантикою й етнокультурними константами.

Аналіз семантико-словотвірних тенденцій віддієслівних іменників у мовній практиці і прескриптивних працях кінця ХІХ — початку ХХ ст. Динаміка семантичного перерозподілу в мові, розподібнення розвитку словотвірних варіантів та їх стилістичні можливості.

Английский язык как важнейший международный язык. Полный параллелизм структуры и лексического наполнения исходного текста и текста перевода в случае дословного перевода. Основные семантико-содержательные трансформации: конверсия, генерализация и другие.

Проведение исследования семантики и частотности употребления наименований мифических существ германского происхождения в английском языке. Анализ возможных взаимосвязей между смысловыми, частотными и дискурсивными характеристиками изученных мифолексем.

Анализ процесса неологизации лексико-фразеологического состава русского языка, его отражение в появлении значительного числа неологизмов в Интернет-пространстве. Специфика функционирования разных типов неологизмов в информационном портале NoNaMe.

Теоретические основы лингвистики текста. Анализ текстовых единиц. Основные семантические категории текста. Прагматическая установка текста и прагматическая установка автора. Функции и жанрово-стилистические особенности рецензии как особого типа текста.

Определение семантических и стилистических особенностей имён собственных, а также их роли в выражении авторского замысла и идиостиля каждого писателя. Описание основных антропонимов в драматургических произведениях Николая Гоголя и Антона Чехова.

В статье рассматриваются некоторые семантико-стилистические особенности стихотворения А. Вертинского "Аллилуйя". Выстраивается его "вертикальный контекст", раскрываются как декоративные, художественные детали, так и символические образы, текст и подтекст.

Синтаксис как один из важнейших объектов внимания лингвистов. Анализ проблемы изучения сложных многочленных предложений. Знакомство с семантико-стилистическими особенностями функционирования сложных многочленных конструкций в идиостиле И. Тургенева.

Контрастивное описание корреляций русских и венгерских префиксальных глаголов, называющих разновидности типового самостоятельного перемещения, осуществляемого как живыми, так и неживыми объектами. Концептуально-полевая интерпретация языкового отражения.

Контрастивное описание корреляций русских и венгерских префиксальных глаголов, называющих разновидности типового самостоятельного перемещения, осуществляемого живыми субъектами и неживыми объектами. Интерпретация их языкового отражения в русском языке.

Формування словотвірних типів складних прикметників з основами много- і багато-, виявлених у пам’ятках української мови XI-XX ст. Походження дериватів такої структури, їх семантичні та стилістичні особливості в різні хронологічні періоди розвитку мови.

Дослідження історії формування словотвірних типів складних прикметників з першими основами много- і багато-, виявлених у пам’ятках української мови XI-XX століття. Визначення походження дериватів такої структури. Їх семантичні та стилістичні особливості.

Прислів’я та приказки - одне з головних мовних надбань народу. Паремії - стійкі афористичні вислови, що у стислій, точній формі висловлюють думку про певні життєві явища, реалії дійсності, людські риси, вчинки у їх характерних і специфічних ознаках.

Прислів’я та приказки - мовне багатство народу, у якому міститься багатовіковий досвід його суспільного розуму. Паремії - афористичні вислови, що у стислій, точній формі висловлюють думку про життєві явища, реалії дійсності, людські риси та вчинки.

Вивчення явищ семантико-стилістичної транспозиції прикметників у мові ЗМІ на прикладі зміни значення, сфер поширення і сполучуваності слів "вірусний" і "віральний". Зміни в семантиці слів "вірусний", "віральний" у тлумачних і спеціалізованих словниках.

Місце і роль застарілої лексики в українській історичній прозі. Систематизація застарілої лексики, розробка критеріїв її класифікації відповідно до сучасних вимог лінгвостилістики. Аналіз семантичних зв’язків у середині тематичних груп і їх специфіка.

Семантико-стилістичний аналіз хронологічно маркованої (застарілої) лексики, засвідченої в українських історичних романах другої половини ХХ століття. Основні семантичні групи архаїзмів та історизмів. Аналіз прийомів введення їх у тканину художніх творів.

Аналіз місця паронімічної атракції в словотворчій практиці І. Павлюка. Стилістичні особливості функціювання новотворів-атрактантів. Опис семантики складних слів, утворених за допомогою компонентів-атрактантів. Прийоми слововживання в українській поезії.