Субстратный подход - процесс выявления этнокультурных императивов, которые привели к актуализации значения и внутренней формы диалектного слова. Моделирование общерусского концепта - процесс, базирующийся на языковых данных художественной литературы.

Частотність використання метафори політичного тексту в субсфері "Природа" та її розподіл на концепти й фрейми. Порівняльний аналіз субсфери "Природа" фундаментальної вихідної понятійної сфери "Навколишній світ" в українській та англійській мовах.

Вивчення субсфери "Природа" (“Nature”) як концептуального поля складника понятійної сфери "Навколишній світ" концептосфери "Політика" на базі української та англійської мов. Визначення конотативних відтінків цієї субфери на матеріалі мов дослідження.

Дослідження субтактики позитивного оцінювання, виділеної в межах основної тактики маніпулятивної стратегії позитиву - тактики підвищення значимості співрозмовника. Способи вираження позитивної оцінки адресата. Вили мовних засобів репрезентації субтактики.

Проблема накладання українських субтитрів низької якості на російськомовні серіали. Дослідження україномовних субтитрів до серіалів з російською мовою оригіналу. Доведення необхідності більш детального та грамотного редагування українських субтитрів.

Аналіз зафіксованих в українських субтитрах помилок, допущених під час опрацювання російськомовних серіалів. Сприйняття неправильно написаних слів або невідредагованих виразів. Зв'язок між невербальними та вербальними елементами оригіналу та перекладу.

Результаты лингвокогнитивного и дискурсивного анализа языковой реализации субфрейма "Погода" в языковом сознании А.П. Чехова по письмам крымского периода. Облигаторные компоненты субфрейма "Погода", их характеристика: субъект, объект и предикат.

Параметры исследования субъекта коммуникативной оценки рассматриваются в контексте сравнения последней с системно-языковой разновидностью оценки. Субъект коммуникативной оценки рассматривается как система разноструктурных и разноуровневых составляющих.

Анализ лингвистических средств выражения субъекта восприятия, его роль в семантическом пространстве поздних рассказов А.П. Чехова. Субъект перцепции рассматривается как ключевой фактор текстообразования. Выделены идиостилевые особенности повествования.

Исследование категории субъективной модальности в современном политическом дискурсе. Выявление и описание закономерностей реализации субъективной модальности в политических дискурсах с учетом алломорфных и изоморфных характеристик газетных статей.

Лексические репрезентанты понятия "обычай" в русских народных говорах и общенародном языке. Определение троих вариантов субъективно-оценочных смыслов, актуализированных во внутренней форме слов: мотивы специфичности, выдуманности, причудливости.

Субъективное содержание знакового образа, его инвариантная составляющая и индивидуально-психологические характеристики. Описание и анализ процедуры моделирования субъективного содержания ядерных оценочных единиц языкового сознания школьников 7–10 лет.

Рассмотрение фундаментальных понятий течения внутри лингвистического структурализма на уровне эпистемологии. Создание новой языковой политики представителями "протоструктуралистского" движения в раннесоветский период. Эпистема раннего структурализма.

Анализ прагматического смысла субъективной оценки, выражаемой с помощью диминутивных суффиксов, которые присоединяются к наименованиям точных отрезков времени в русском, болгарском и польском языках. Анализ вариантов субъективно-оценочных смыслов.

Исследование языка как средства общения в динамическом аспекте, реальном функционировании, требующем учёта проблемы человеческого фактора. Описание связи языка с местом и временем произнесения высказывания, обнаружение соотношения с моментом речи.

Проблема связи семантических актантов и семантики глаголов перемещения, ориентированного относительно промежуточного пункта в конструкциях современного русского языка. Описание валентностей семантических групп глагола. Разные таксономические классы имен.

Особенности текстового пространства, созданного инициатором коммуникативного акта (адресантом). Коммуникативные помехи, относящиеся к ошибкам инициации в политической газетной коммуникации. Маркеры реализации субъектности в тексте и средства диалогизации.

З’ясовано специфіку морфологічного вираження суб’єктної синтаксеми в пасивних конструкціях адміністративно-канцелярського мовлення. Описано асинкретизм та синкретизм семантики орудного відмінка субстантива та прийменниково-іменникового словосполучення.

Історико-філософське дослідження дискурсивних стратегій розуміння суб’єкта. Дискурс суб’єкта як лінгвістичний ресурс та ресурс ідеологічної боротьби. Аналіз сучасних епістемологічних стратегій дослідження суб’єкта у класичній і посткласичній філософії.

Описано випадки суттєвих змін експресивного потенціалу сленгу як стилістичного інваріанта роману Селінджера у художніх перекладах. Доведено, що накопичення нівелювань тематичної єдності в перекладі призводить до деформації її стилістичного реєстру.

Загальна характеристика та модель функціонування драматургічного дискурсу. Принципи диференціації монологічного, діалогічного та полілогічного мовлення в реплікованих дискурсах. Закономірності смислової, структурної, синтаксичної організації драми.

Позамовні чинники: комунікативна компетенція і контекст, як визначальні при виборі засобу вираження суб’єктивної модальності. Нові слова із суб’єктивно модальним значенням. Семантичні типи засобів, які набувають певного конотативного значення у контексті.

Аналіз лексико-семантичної структури слова "storm" на матеріалі англомовних словників. Форми лексикографічного відображення суб’єктивності та об’єктивності у структурі лексеми "storm". Структура полісемантичного слова та загальні семи для всіх семем.

Характеристика суб’єктивних лексичних ознак функціонального стилю Карного й Цивільного кодексів Франції. Уточнення змісту та дефініції концептів мовленнєвої суб’єктивності: оцінка, аксіологія, афект, емоція, опінія, емотивність та експресивність.

Становлення та історичний розвиток концепцій предметного поля фольклористики. Дослідження системних категорій фольклору та його функціонально-процесуальних і текстових характеристик – суб’єктності індивіду, семіотичності, трансмісійності, наративності.

З’ясування лінгвістичної природи суб’єктно-об’єктних детермінантів. Дослідження суб’єктно-об’єктних детермінантів в структурному, семантичному та функціональному аспектах. Порівняння суб’єктно-об’єктних детермінантів у російській та українській мовах.

Рассмотрение древних уникальных жанров "бата-пожеланий" и "проклятий" казахского традиционного народного творчества с точки зрения суггестивной лингвистики. Формы коллективной психологии и национального восприятия мира. Представление древних артефактов.

Аналіз сугестивного потенціалу політичних промов лідерів держав. Змістовна політична промова, побудована з урахуванням сугестивних технік як ефективний інструмент реалізації владного впливу на цільову аудиторію, засіб створення настрою в соціумі.

Мовленнєві жанри, що виконують агітаційну функцію як основну, проте мають достатньо великий обсяг, більший за одне висловлення. Усні та письмові форми реалізації власне агітаційних текстів - політичні листівки. Мовний показник агітаційності в листівках.

Дослідження головних засобів реалізації сугестивного впливу на читачів у текстах англомовних ЗМІ. Аналіз, сутність вербальних сугестем, що використовуються у медіатекстах англомовних ЗМІ для впливу на реципієнта. Вивчення особливостей механізму сугестії.