Литературный анализ художественного произведения Федора Михайловича Достоевского - "Преступление и наказание". Краткое рассмотрение общей динамики сюжетных линий и развития взаимоотношений между персонажами Родиона Раскольникова и Сони Мармеладовой.

Традиции акмеизма и неоакмеизма, трансформация и художественное "преломление" романтической эстетики неоакмеизма в творчестве поэта "фронтового поколения" (Ю. Левитанского) и представителей "эстрадной поэзии". Анализ проблемы пространства и времени.

Розгляд особливостей творчої трансформації у прозі сучасного українського письменника В. Шевчука принципів барокової поетики. Простеження специфіки рецепції письменником ідей, тем, образів, зображально-виражальних засобів стилю бароко, їх модифікації.

Необароковий дискурс у контексті модернізації української літератури. Бароко як художнє явище на зламі історичних епох. Необарокові риси прози 20-х років. Необароковий дискурс у прозі В. Шевчука. Необарокові тенденції у творчості "шістдесятників".

Характеристика разновидностей поэзии, современных направлений прозы. Описание особенностей центона, фигурных стихов, вакуумной поэзии, заумного языка. Анализ изопов, видеом Андрея Вознесенского, минимализма Ивана Ахметьева, листовертней Д. Авалиани.

Аналіз повісті В. Ярошенка "Гробовище" як найбільш яскравого репрезентанту української готичної прози 20-30-х років ХХ століття. Трансформація традиційного для готичного роману хронотопу в повісті в образ кладовища на горі, де проживає потворний сторож.

Побудова уроку літератури із застосуванням технології зустрічних зусиль. Визначення причин неоднозначності образу Гобсека, "філософа і скнари" у повісті Оноре де Бальзака. Особливості поєднання в образі головного героя елементів романтизму й реалізму.

Исследование неозаглавленной лирики И. Бунина. Значение заглавия и первой строки стихотворения в творчестве автора. Доминирование зрительной образности в начале текста, расширение художественного ракурса и выстраивание вертикали художественный мира.

Розгляд неопублікованої німецькомовної антології "Поезія приречених", упорядкованої Юрієм Кленом, до якої ввійшли поезії київських неокласиків у перекладах упорядника. Аналіз контексту МУРівських дискусій з питання неокласицизму та участі у них Клена.

Особливості творчості неокласиків у період модерністичних новацій вітчизняної словесності та впровадження панівної ідеології соцреалізму. Урбаністичні студії поезії М. Рильського. Ревізія минулого, пам’яті та культури, романтичної інтерпретації дійсності.

Знайомство з головними особливостями теоретичного осмислення історії українського літературознавства. Аналіз культурних парадигм, у контексті яких еволюціонували українські студії над письменством. Загальна характеристика творчої спадщини М. Зерова.

Категория стиля в трактовках российских литературоведов. Стилевое своеобразие поэтической картины мира Ходасевича. Обретение полноты и всеединства в сюжете "Путем зерна", "Европейская ночь" и "Тяжелая лира". Концепция адресата в лирических циклах поэта.

Особенности применения неологизмов в произведении Р. Кено "Zazie dans le metro". Эксперименты в литературном построении и письме, использование различных, нестандартных для классической литературы, стилистических приемов, нарушение законов синтаксиса.

Аналіз художньої реалізації революційної ситуації у світоформаторському циклі британського фантаста М'євіля у романі "Залізна рада". Зображення дієвої моделі виключення спільноти з капіталістичного соціуму, руйнування традиційної структури суспільства.

Особенности солярного начала в интерпретациях легенды о Тристане и Изольде современных авторов. Рассмотрение природных символов в произведениях. Исследование элементов солярного мифа в историческом аспекте на примере легенды о Тристане и Изольде.

Філософське осмислення фікційності просторових моделей, що пропонуються в постмодерністських текстах. Висвітлення симулякровної природи, нереференційності культури та мистецтва сучасного споживацького суспільства. Специфіка та елементи стилю кіберпанк.

Аналіз особливостей функціонування міфопоетичних елементів у структурі прозових творів Т. Новака. Дослідження міфотворчості письменника у контексті неоміфологізму польської літератури XX століття. Вплив найважливіших чинників на свідомість митця.

Аналіз орієнтації Гільди Дуліттл на культуру Давньої Греції як на естетичне, тематичне і формальне джерело її поезії та прози. Аналіз свідомого вибору поеткою пост-гомерівського варіанту міфу, за яким Зевс чи Гера підмінили справжню Єлену її фантомом.

Аналіз художньої інтенції Гільди Дуліттл у звертанні саме до пост-гомерівської версії відомого міфу та особистісних векторів неоміфологізму в історії про міфічну Єлену. Опис жанрового змісту епіки і драми через переважання модальності лірики в поемі.

Аналіз твору І. Семесюка "Щоденник україножера" як зразка неофіційної культури, у середовищі якої руйнуються колоніальні структури свідомості українців. Виділення елементів та інструментів, що творять неоміфологічний простір тексту твору Семесюка.

Аналіз особливостей неоміфологізації, виявлених в американській літературі та масовій культурі другої половини ХХ – початку ХХI століть. Дослідження світоглядної та творчої еволюції Дж. Апдайка як романіста, форм міфологізації в романах письменника.

Аналіз структури та змістового наповнення рукописів і біобібліографічних посібників, присвячених П. Тичині. Дослідження літературної та наукової спадщини українського поета. Створення достовірної бібліографічно-повнотекстової бази даних письменника.

Специфика культуры ХХ века, состоящая в нелинейности ее развития, смене эстетических ориентиров, многовариантности художественных решений, поиске промежуточных форм. Анализ особенностей и судьбы неореализма, совмещающего черты реализма и модернизма.

Аналіз літературно-критичної праці Ф. Достоєвського та І. Франка, специфіка вияву неореалістичних тенденцій у творчості реалістів епохи декадансу. Зародження неореалістичного дискурсу в статтях, рецензіях, виступах українських та російських критиків.

Сучасна рецепція Лесі Українки: між неоромантизмом і модернізмом. "Лісова пісня" як неоромантична модель світу. Суверенна особистість як неоромантичний ідеал людини. Міфологія "пізнього літа". Людина і природа в системі міфопоетичного світосприйняття.

Романтизм як літературна течія, його загальна характеристика та відмінні особливості, історія становлення та розвитку, значення в світовій культурі. Творчість О. Теліги серед творчості інших представників "Празької школи", значення в ній неоромантизму.

Українська література у першій третині ХХ століття. Художній світ М. Хвильового. Поняття неоромантизму. Хвильовий як основоположник активного романтизму, його філософсько-естетичні погляди. Неоромантична, лірико-імпресіоністична проза збірки "Сині етюди".

Характер мислетворення Лесі Українки. З'ясування філософських та морально-духовних передумов феномену творчості Лесі Українки, її естетичної орієнтації на вільний всебічний духовний розвиток. Художні особливості пейзажної та інтимної лірики поетеси.

Курс лекций русского богослова первой эмиграции А. Шмемана "Основы русской культуры", который опирается на суждения интеллектуалов и критиков парижской русской диаспоры. Приверженность стилистике литературной критики, ее потенциал при анализе культуры.

Світ Л. Костенко та значення її творчості для української культури. Провідні мотиви лірики письменниці. Художня особливість та цінність історичного роману у віршах "Маруся Чурай". Місце неповторної поезії Л. Костенко в український та світовій літературі.