Визначення логіки розгортання хорової драматургії опери-балету "Вій" В. Губаренка. Дослідження опозиції та єдності двох світів - реального і фантастичного. Принципи організації хорового чинника в опері-балеті. Символічне значення хорових сцен в опері.

Виявлення рукописних джерел з зразками партесної творчості, їх археографічний опис. Розшифрування партесних творів та дослідження перехідних процесів у їх музичній стилістиці. Розвиток класицизму в українській музичній культурі середини ХVІІІ століття.

Оценка художественных достижений и музыкального наследия Р. Шумана на разных этапах эволюции композитора. Концепция возрастных аспектов творчества немецкого романтика. Формирование художественно-эстетического сознания и романтических тенденций автора.

Методи й принципи, що діють у часопросторі музично-сценічних творів українських митців другої половини ХХ ст. Метод оперно-хорового симфонізму, принцип оперно-хорової сюїтності. Драматургічні функції хорового чинника, актуалізація хорової опери a cappell.

Дослідження історії створення опери "Елісса" Р. Цехлін. Короткий зміст твору, простежено зв’язок з композицією Г. Перселла "Дідона та Еней". Індивідуалізація персонажів і хору. Вокальні тембри і цитування арії. Режисерська складова оперного замислу.

Класифікація постатей діячів української музичної культури у доробку В. Качкана за напрямками їх діяльності. Записи українських народних пісень письменниками, діячами української культури. Розгляд діячів музичної культури крізь призму персоналізму.

Феномен музичного семіозу у музикознавстві ХХ ст. Методологічні особливості когнітивної нейробіології, когнітивної психології, музичної акустики та психоакустики. Розвиток семіотичного підходу до музики в діахронічному та синхронічному аспектах.

Музыкальные способности и их роль в развитии навыков игры по слуху музыканта-инструменталиста. Развитие музыкальных слухо-двигательных представлений. Выбор тональности игры на инструментах. Специфика развития навыков подбора по слуху аккордеониста.

Розгляд музичного виконавства із позицій концепції культурної прагматики Джефрі Александера. Визначення особливостей сучасного музичного перформансу та специфіки його складових. Аналіз українського досвіду музичного виконавства, флешмобів та артмобів.

Історичні етапи дослідження штучного інтелекту. Аналіз першої опери на тему штучного інтелекту чеського композитора Мирослава Срнка в жанрі Science-Fiction-Opera. Рефлексія музиканта на проблему ґіпотетичного майбутнього людства ери трансгуманізму.

Життя і творчість великого німецького композитора середнього періоду музичного романтизму. Розвиток ним жанру фортепіанної сонати разом з Ф. Шопеном. Принцип побудови циклу сонати fis–moll, пісенна тема середнього розділу. Головна партія та тональність.

Характеристика цілісності циклу Йоганнеса Брамса "Балади" ор. 10. Висвітлення програмності циклу "Балади" ор. 10 Йоганнеса Брамса та єдності п’єс цього циклу. Звернення до особливості жанру балад у циклі та до значення жанру інтермецо в циклі "Балад".

Аналіз стильових закономірностей та інтонаційної драматургії композиції І. Карабіца в контексті концертного жанру в Україні в 60-ті роки XX ст. доводить, що твір виявляє внутрішню лірико-драматичну конфліктність завдяки природній ігровій специфіці жанру.

Історія створення українського хору імені О. Кошиця, що діє в сучасний період в Канаді. Відзначення Шевченківською премією республіканської капели. Популяризація українського хорового мистецтва. Концертова подорож колективу до Західної Європи та Америки.

Розгляд фортепіанного концерту Едварда МакДауелла як початку історії американської гілки розвитку концертного жанру. Виникнення твору під впливом європейських традицій, засвоєних молодим композитором в роки його перебування у Франції та Німеччині.

Реконструирование традиционной обрядовой системы в рамках "внесемейного и семейного функционирования". Исследование поэтической организации песенного творчества с характеристикой особенностей текстов, поэтического стиля и композиционного строения.

Анализ становления и развития отечественной эстрадной песни вне границ Советской России в 1920–1930-е годы, ее жанры. Вклад представителей отечественного вокального искусства в ее развитие: Ф.И. Шаляпина, Н.В. Плевицкой, А.Н. Вертинского, П.К. Лещенко.

Биографические сведения из жизни В. Соловьева-Седого, роль и значение народных песен в музыкальном развитии будущего композитора. Характеристика и специфика образования Соловьева, написание песен для кинофильмов. Премии и награды советского композитора.

Основные причины неувядающей популярности творчества В.П. Соловьева-Седого. Анализ песенного наследия композитора, как культурно-исторического феномена. Характеристика особой творческой психологии автора. Особенность создания песен в военные годы.

Характеристика традиционной песенной культуры и процесса освоения и трансляции песенных традиций Яковлевского района любительскими коллективами, а также способы приобщения к ней всех возрастных категорий населения. Народная культура и ее синкретизм.

Впервые характеризуются архивные и опубликованные источники для этномузыковедческого изучения песенного фольклора коряков. Актуальность поиска архивных аудиозаписей, их нотной расшифровки. Песни из коллекций В. Стешенко-Куфтиной и Фонограммархива.

Анализ правильности чередования сильных и слабых слогов в стихе. Перенесение в музыке ритмических ударений на метрически слабые места. Особенность изменения характера мелодико-тематического движения на границе строф в "Песне студентов-археологов".

Отклик советских композиторов на трагические и героические события Великой Отечественной войны. Песня А.В. Александрова "Священная война" как "музыкальная эмблема Отечественной войны". Популярность в народе песен "Прощай, любимый город" и "Катюша".

Изучение традиционной культуры сибирского казачества в историко-культурном наследии Кемеровской области и перспективы ее использования в туризме. Воинские песни сибирских казаков: тематика, образы и мотивы. Общерусское песенное наследие Кузбасса.

Анализ хоровых произведений С. Чеботарева, для которого русский фольклорный мелос стал неисчерпаемым источником вдохновения. Характерные черты претворения песен свадебного "повивального" обряда, получившие в композиторской музыке свободное истолкование.

Творческое наследие мантуанского музыканта XVI века Россино, работавшего в жанре итальянской полифонической песни. Характеристика стилистических особенности фроттол, отражение показательных видовых черт поэтики, формообразования, музыкального языка.

Необрядовая лирика - произведения устно-поэтического творчества. Проблемы фольклористики, выяснение специфики различных фольклорных жанров. Жанровая разновидность необрядовой лирики. Распространение в устно-поэтическом творчестве кумыков и лезгин.

Рассмотрение текстов песен российских рок-музыкантов, адресованных группе "Гражданская оборона" и её безвременно ушедшему лидеру Егору Летову. Основные прижизненные и посмертные посвящения певцу. Посмертная "Канонизация" Егора Летова в рок-среде России.

Развитие жанра инструментальной песни в творчестве отечественных композиторов, посвятивших свою жизнь созданию детского репертуара, среди которых А.Ф. Гедике, Д.Б. Кабалевский и Н.П. Раков. Роль музыкальной семантики в Сонате для фортепианного ансамбля.

Влияние няни Арины Родионовны на становление личности А.С. Пушкина. Значение Чайковского в истории развития мирового симфонизма как создателя лирико-драматических и лирико-трагедийных симфоний. Оперы, балеты, концерты и концертные пьесы Чайковского.