Аналіз проблеми індоєвропейських та індоіранських паралелей образу козака Мамая та пов’язаної з ним атрибутики (дерево, чаша, козак і музичний інструмент). Ознаки давньоіранського обряду перехідного циклу, що побутував колись на теренах Давньої України.
Специфічні особливості музично-звукового компонента екранного образу. Загальні закономірності взаємовідносин людини з музичним мистецтвом. Механізм сприйняття глядачем екранного образу. Основні музично-звукові структури в контексті екранного образу.
Єдність технічних та художніх навичок техніки гри на інструменті. Механічне тренування і багаторазове повторення технічних елементів. Механічність вправ, збільшення годин, проведених за інструментом. Психотехнічний метод навчання техніці гри на гітарі.
Комплексный подход при изучении художественного творчества, при котором учитываются объективные факторы, такие как события в жизни композитора и их влияние на внутреннюю жизнь человека. Образы бессознательного как специфические, характерные черты стиля.
Співвідношення камерно-вокальних творів і симфоній в творчості автора на інтонаційному та драматургічному рівні. Роль в трактуванні камерно-вокальних творів інтерпретації драматургії романсів в рамках одного опусу. Взаємозв’язок в межах циклічного твору.
Місце колискової у російському фольклорі та її репрезентація у професійній музичній традиції. Ключові критерії класифікації народної колискової пісні: функція, емоційний тонус та жанрова "чистота". Визначення її основних типів. Принципи роботи з жанром.
Розробка класифікації жанру колискової пісні, яка ґрунтується на музичній складовій жанру. Колискова у російському фольклорі та її репрезентація у російській професійній музичній традиції. Ключові критерії класифікації народної колискової пісні.
Исследование творческой дружбы С.В. Рахманинова и В.С. Горовица в контексте теории коммуникации. Актуализации личностной значимости для культурного достояния общества. Анализ коммуникативных проблем в общении музыкантов как социокультурное явление.
Рассмотрение творческой дружбы Сергея Рахманинова и Владимира Горовица в контексте теории коммуникации. Анализ коммуникационных проблем в общении музыкантов как социокультурного явления. Особенности совместного музицирования Рахманинова и Горовица.
Огляд проблеми національного стилю як актуального предмету сучасного музикознавчого вивчення, з урахуванням історичної логіки та системних властивостей процесу загального стилеутворення у музиці. Національний стиль як важлива якість музичної поетики.
Проаналізовано різні стадії сценічного хвилювання. Констатовано, що сценічне хвилювання може як покращити, так і погіршити виконання музичного твору в процесі виконавської діяльності студентів-піаністів. Охарактеризовано складники сценічного хвилювання.
Рассмотрение взаимодействия стилевых тенденций, результативности стилевого синтеза в "Сонате-воспоминании" Н. Матнера как выражения важнейших стилевых процессов периода рубежа XIX-XX вв. Отражение идеи воспоминания и реминисценции в сонате Матнера.
Висвітлення важливих здобутків педагогів-музикантів XVI-XIX століть в теорії та методиці музичного виконавства. Ретроспективний аналіз питань формування виконавської майстерності. Характерні ознаки періоду класицизму в музичному мистецтві того часу.
Розглянуто проблематику особливостей гри на гітарі, зокрема мова йде про труднощі пов’язані із опануванням прийому "баре". Визначено окремі види гри на гітарі, зокрема "слайд", як штучне ковзання уздовж струн вгору та вниз по грифу пальцями лівої руки.
Активна взаємодія жанрів в музичній творчості. Визначення музики та її різновиди. Масові жанри як стильовий напрямок в радянському мистецтві. Життєве призначення музики й умови її виконання. Романс епічний та ліричний, частівка швидка та "страждання".
Розгляд проблем внутрішньоансамблевої комунікації в оригінальному творі для домри та фортепіано В. Івка "Щедрівка" та пошук шляхів їх подолання. Академізація та популяризація домри, поява віртуозних виконавців, збагачення нотного репертуару домристів.
Виконавська інтерпретація музичного твору як індивідуальний вияв художнього та драматургічного чуття артиста. Розуміння та художня інтерпретація камерно вокальних творів світової та української класики. Художньо-педагогічна інтерпретація музичного твору.
Головна особливість дослідження проблем формування музичного мислення як основи творчого процесу композитора. Характеристика образів різних видів людської діяльності, що стали результатом художньо-образного мислення як основи світу музичних образів.
Аналіз питання якісної інтерпретації музичного твору при здійсненні перекладу. Визначення виконавців, які беруть участь в інтерпретації камерно-вокальних творів. Роль розуміння структури музичних творів та рис композиторського стилю при їх перекладі.
Зниження показників якості життя, які характеризують фізичний та психологічний компонент здоров’я, більш високий рівень тривожності та поширеність ознак вегетативної дисфункції у студенток першого курсу факультету здоров’я людини порівняно з юнаками.
Розкриття музично-історіографічного значення проблеми комунікації. Визначення напрямів та понятійних принципів вивчення явища комунікації у дослідженнях українських музикознавців. Характеристика категорій діалогу, дискурсу, розуміння, тексту, символу.
Этапы формирования автоматизированных вокальных навыков и их вариативного применения. Пути повышения эффективности процесса певческо-технической подготовки учителей музыки как основы достижения ими вокально-исполнительского и педагогического мастерства.
Особенности концертной деятельности исполнителя – неповторимость, уникальность творческого процесса. Изменение качества восприятия музыки при количественном увеличении слушателей. Соотношение концертного исполнения и звукозаписи в практике музыканта.
Понятие, сущность и значение импровизации в музыкальном творчестве. Роль вступления и маленьких фантазий перед началом исполняемого произведения. Характеристика и особенности каденции, приобретение навыка в разработке музыкального произведения экспромтом.
В статье рассматриваются вопросы интерпретации джаза в произведении Н. Капустина Прелюдия № 2. Проводится анализ формы и стиля. Рассматриваются исполнительские приемы и трудности. Мотивная разработка, вариации, контрасты и ритмическая трансформация.
Анализ приёмов и методов использования струнных инструментов в творчестве Дмитрия Шостаковича. Выработка скрипичного стиля композитора. Истолкование музыки и раскрытие многогранности содержания скрипичных произведений новыми исполнительскими средствами.
Приобретение навыков исполнительской выдержки и освоения верхнего регистра при освоении игры на медных духовых инструментах. Процесс звукообразования при игре на медных духовых инструментах. Рассмотрение роли языка в процессе создания "опоры дыхания".
Анализ особенностей развития памяти в процессе преподавания музыки как в системе высшего, так и в системе дополнительного музыкального образования. Изучение основных методов развития памяти: ассоциативного, творческого марафона, метода фотографии.
Особенности проявления онтологизированности музыкального мышления Софии Губайдулиной. Ощущение логики смыслообразований композитора в парадигме космогонических мифов и природного начала. Использование шумов Губайдулиной в "Посвящении Марине Цветаевой".
Анализ проблем, связанных с центральной теоретической категорией "жанр". Рассмотрение исследовательских направлений, которые можно отнести к музыкальной генологии. Определение в поле музыкальной генологии границ и специфики собственно теории жанров.
