Развитие и становление вокально-хоровой культуры России в XVIII – начале XIX вв. Обучение церковному и светскому пению в Иркутске. Роль Девичьего института, учительской семинарии, частной музыкальной школы в профессиональном музыкальном образовании.

Психолого–педагогические аспекты музыкальности, цель, функции и задачи ритмики. Описание методик и методов, используемых в педагогической работе, обучение чувству ритма в детском саду на музыкальных занятиях. Разработка технологической карты работы.

Психофизиологические особенности младшего школьного возраста. Методика музыкального воспитания в школе. Изучение особенностей исполнительской деятельности детей начальных классов обучения. Выявление уровня сформированности метроритмической способности.

Психофизиологические особенности младших школьников. Изучение сущности понятия "эмоциональная отзывчивость" и "содержание школьной песни". Технологии и методика обучения музыке в общеобразовательной школе. Интонационная форма музыки: исследование.

Сущность, генезис и бытование феномена раннего многоголосия, сформировавшегося в Римско-католической певческой традиции Западноевропейского Средневековья. Создание типологии органумной практики как методологической основы учения о раннем многоголосии.

Изучается становление фортепианного стиля выдающегося композитора Китая, который одним из первых применил в китайской фортепианной музыке современные техники композиторского письма на основе национальных элементов; ранний период творчества (1950-60-е г.).

Рассмотрение стилевых особенностей ранних фортепианных сочинений выдающегося композитора ХХ века Мечислава Вайнберга с точки зрения влияния на него польской музыкальной культуры. Определение мультикультурного феномена в музыке Мечислава Вайнберга.

Аналіз вокальних та інструментальних творів рукописного зошиту "Сочинения 1951–1955 гг. ХМУ" Віталія Губаренка, створених у період навчання в Харківському музичному училищі. Характерні риси композиторського письма раннього періоду становлення митця.

Визначення ролі дитячо-юнацької вікової фази онтогенезу в проекції на творчу діяльність. Розгляд сутності процесу соціалізації у межах раннього вікового етапу професійного становлення. Аналіз завершення еволюційного поступу композиторського таланту.

Аналіз мотетів, створених в XVI–XVIII ст. провідними німецькими композиторами лютеранського віросповідання. Ознаки мотетів даного жанрового різновиду. Реформація, як релігійний та громадянсько-політичний рух, охопивший у XVI–XVII ст. країни Європи.

Рапсодия для скрипки с оркестром М. Скорика на темы из оперы "Кыз-Жибек" Е. Брусиловского. Взаимодействие элементов и форм традиционного казахского искусства. Использование песенно-инструментальных сочинений народных композиторов-профессионалов.

Проведение исследования истории создания и дальнейшей судьбы единственного саксофонного опуса К. Дебюсси. Основная характеристика изучения сочинения, которое корреспондирует с "окружающими" его опусами на образном, интонационно-тематическом уровнях.

Стильова якість Рапсодії А. Вайнена в руслі музично-інструментальної специфіки "нового академізму" пост-поставангардного етапу музики. Відродження пафосного початку класичного мистецва, що висуває музичний шар для пафос-акцентуації вираження у творі.

Пост-поставангардний етап розвитку мистецтва від 2000-х до 2010-х рр. Огляд стильової якості Рапсодії А. Вайнена в руслі музично-інструментальної специфіки пост-поставангардного етапу музики ("нового академізму") в межах поставангардного пласта творчості.

Перспективы симфонической и хоровой музыки России. Настоящее и будущее российской музыки. Исследование творчества сибирских композиторов. Академические музыкальные жанры, исчерпанность жанра симфонии. Духовная музыка, паралитургические сочинения.

Исследование семантики музыкальных цитат и оригинальных внутрикадровых музыкальных номеров. Рассмотрение песенного саундтрека двух безусловных шедевров Леонида Гайдая — фильмов "Бриллиантовая рука" (1968) и "Иван Васильевич меняет профессию" (1973).

Возможности музыкального искусства в формировании эстетической культуры молодежи. Педагогические условия руководства развитием эстетического вкуса участников художественной самодеятельности вузов. Профессиональное обучение студентов игре на фортепиано.

Характеристика вокальних теорій голосоутворення (міоеластичної, нейрохронаксичної та резонансної), які надали змогу висвітлити сутність поняття "виконавсько-технічні уміння вокаліста". Визначення основних видів виконавсько-технічних умінь вокаліста.

Специфічні режисерські підходи в реалізації дитячого мюзиклу О. Спіліоті "Жаба Маша". Синтез поліжанрової музичної структури мюзиклу з характеристиками персонажів. Композиційне поєднання реального світу з віртуальним у сценографічному вирішенні вистави.

Культурная арена Варанаси как новый центр восточного штата Уттар-Прадеш. Особенности вокального жанра "полуклассической" музыки тхумри, получившего широкое распространение в течение прошлого века. Рассмотрение важнейших исполнительских школ тхумри.

Выделение общих факторов, влияющих на формирование музыкальной жизни в отдаленных от центра территориях Сибири. Определение основных условий, необходимых для развития композиторского творчества и появления профессионального образования в данной сфере.

Исследуется процесс деятельности региональных отделений Союза композиторов по развитию музыкального искусства Урала. Тематическое многообразие созданных уральскими композиторами музыкальных произведений. Выявлены проблемы в работе уральских отделений.

Характеристика трехчленной структуры казахского кюя и музыкального инструмента домбра. Уровни "тенгрианского пространства". Понятие термина "буын", его роль и значение в в звукоряде традиционной домбровой музыки. Сущность регистровых зон и элементов кюя.

Аналіз редакції скрипкових творів для чотириструнної домри крізь призму концепції перекладу у відповідності з комунікативною специфікою даної форми художньої практики музиканта. Порівняння звукоутворення на скрипці і домрі, їх артикуляційна специфіка.

Реалізація мистецького проекту за оперою Б. Бартока "Замок герцога Синя Борода" в контексті режисерського задуму. Інтерпретація опери доби модерну в умовах постмодерністської театральної естетики. Аналіз факторів, що викликають аб’юз у відносинах людей.

Розгляд режисерських векторів сучасної інтерпретацій опери Б. Бартока, які спираються на різні методологічні підходи. Основні положення та концепції музичної режисури, розроблені в ХХ столітті й доповнені у процесі сучасного розвитку музичного театру.

Этюд и идейно-художественный замысел. Формулировка темы, идеи, художественно-педагогической цели и жанра, а также композиционное построение произведения. Действующие лица выступления и структура постановочного плана: мизансцена, музыкальное оформление.

Музыкальные инструменты как резонаторы. Виды духовых музыкальных инструментов. "Командная роль" резонатора как генератора музыкального тона. Структурные элементы резонатора и принцип его воспроизводства. Строение голосового аппарата певца, его резонанс.

Рассмотрение проблемы резонанса гласных звуков при пении. Использование в пении гласных звуков, которые применяются в разговорном произношении, помогающее быстрее и точнее сформировать оперный певческий звук. Поиск профессионального певческого звука.

Розгляд актуальних експериментів та наукових досліджень фортепіанного звуку. Визначення художнього потенціалу таких акустичних явищ як деструктивна інтерференція та резонанс, доцільності і потреби їх використання у процесі створення художнього образу.