Напрями вдосконалення вищої педагогічної освіти. Реалізація гуманістичної особово-розвиваючої парадигми в освіті. Формування гуманітарної культури повинно спиратися на глибокі знання народного, духовного, морального та культурного надбання нації.

Гуманізація як перспективний напрям у сучасному навчальному процесі. Дидактичні можливості гуманітарного матеріалу в навчальному процесі з фізики. Основні умови забезпечення ефективності навчального процесу із застосуванням гуманітарного матеріалу.

Модернізація й реформування системи вищої освіти як необхідна умова для подальшого функціонування суспільства. Здійснення розгляду певних аспектів проблеми модернізації освіти в сучасному технічному університеті через посилення її гуманітарної складової.

Дослідження питання про гуманітарну експертизу технологій, спрямованих на толерантизацію молодіжного середовища, на прикладі комплексної педагогічної технології "Міжнародний фестиваль "Змінимо світ на краще!", яка проходить у дитячому центрі"Артек".

Суть гуманітарної освіти, її роль та місце у підготовці майбутнього учителя. Проблеми підвищення якості гуманітарної освіти, механізм її взаємозв'язку із професійною освітою. Значущість гуманістичної парадигми у становленні особистості учителя.

Поступова втрата історичних та культурно-гуманітарних пріоритетів і цінностей як характерна особливість сучасного українського суспільства. Сучасний стан проблеми у теорії і практиці педагогічної освіти. Навчання у вищому технічному навчальному закладі.

Дослідження проблеми розробки гуманітарної моделі освіти, як важливої частини державної політики. Роль гуманітарності у громадянському і демократичному суспільстві. Значущість гуманітарної освіти як найважливішої передумови духовної безпеки суспільства.

Стаття присвячена одній з актуальних проблем підготовки майбутніх медичних та фармацевтичних фахівців – гуманітарній парадигмі освіти, яка відіграє одну з провідних ролей у подальшому формуванні особистості медика. Розкривається сутність поняття освіта.

Місце та роль гуманітарної освіти у підготовці та вихованні інженерних кадрів. Суперечності викладання філософських, психологічних, соціологічних та культурологічних дисциплін в системі підготовки інженерів. Модернізація комплексу гуманітарних предметів.

Філософські аспекти гуманітарної підготовки студентів-медиків і гуманізації вищої медичної освіти. Історична довідка щодо гуманного ставлення до людини в працях філософів і релігійних джерелах. Моральні якості, які є визначальними в діяльності лікаря.

Підходи до гуманітарної підготовки майбутніх авіаційних фахівців у льотних закладах вищої освіти. Професійне спілкування пілотів у процесі виконання професійної діяльності. Аналіз сучасних підходів до професійного спілкування іноземною мовою у ВНЗ.

Аналіз сутнісних ознак гуманізації і гуманітаризації освіти. Процес інтернаціоналізації університетів. Ризик стандартизації і уніфікації академічних оцінок. Актуальність аксіологічної методології в гуманітарних науках. Гуманістичний вектор філософії.

Характеристика сутнісних ознак гуманізації і гуманітаризації сучасної освіти. Дослідження зв’язку між глобалізацією й університетами. Ознайомлення з основним критерієм розмежування природничих та гуманітарних наук. Розгляд головного завдання гуманізації.

Аргументація необхідності збільшення гуманітарної компоненти сучасної вищої освіти загалом та медичної освіти зокрема. Важливість заміни традиційної системи освіти на антропоцентричну, для якої характерні принципово нові змістовні та організаційні вимоги.

Обґрунтування потреби вивчення гуманітарних дисциплін під час підготовки майбутніх медичних працівників у медичних вищих навчальних закладах; процеси гуманізації освіти. Формування гуманітарно-орієнтованої свідомості студентів, розвиток їх особистості.

Симбіоз принципів професійної спрямованості навчання й освіти протягом життя, останній з яких неможливо реалізувати без розвитку гуманітарних компетенций. Значення використання у процесі фахового навчання засобів і методів гуманітарного спрямування.

Сутнісні ознаки гуманізації і гуманітаризації сучасної освіти. Розвиток евристичних і креативних знань, досвід творчої діяльності. Основні проблеми реалізації ідеалу творчої особистості в процесі навчання і виховання, її значення для філософії освіти.

Аналіз питань щодо ролі гуманітарного знання згідно з вимогами освіти. Особливості виявлення специфіки гуманітарного знання з точки зору його системоутворюючої ролі в освітньому процесі. Розгляд проблем розвитку інноваційної креативності особистості.

Аналіз специфіки гуманітарної складової модернізації системи освіти. Передумови реформування та модернізації гуманітарної освіти майбутніх фахівців у сучасних соціокультурних контекстах. Характеристика основні компоненти гуманізації системи освіти.

Дослідження головних завдань освітньої політики. Обґрунтування ролі та значення вивчення гуманітарних наук для національно-патріотичного виховання та формування у молоді національної ідентичності в контексті модернізації освітньої системи в Україні.

Необхідність врахування гуманітарних цінностей у навчальному процесі. Вивчення та практичне впровадження гуманітарних цінностей у систему освіти. Ефективне використання гуманітарних цінностей для формування цілісної, гармонійно розвиненої особистості.

У роботі досліджено особливості професійної підготовки майбутніх офіцерів у закладах вищої військової освіти України. Обґрунтовано методологічні засади гуманітарно-педагогічного моделювання розвитку професійної компетентності майбутніх офіцерів.

Основные целевые ориентации гуманно-личностной технологии Ш.А. Амонашвили. Положения личностного подхода педагогики сотрудничества. Установки учителя гуманного педагогического процесса. Урок как ведущая форма жизни детей. Основные правила учителя.

Аналіз концепції Вільгельма фон Гумбольдта як системи філософсько-педагогічних та політичних поглядів. Визначення принципів мислителя щодо організації закладів освіти, змісту і наслідків реформаторської діяльності педагога у галузі освіти Пруссії.

Аналіз концепції дослідницького університету представника європейської культури кінця ХVІІІ - початку ХІХ століття Вільгельма фон Гумбольдта як системи філософсько-педагогічних та політичних поглядів ученого. Наслідки реформаторської діяльності педагога.

Гумор як невід’ємна частина безпосередньої поведінки, що у свою чергу може сприяти більш ефективному навчанню студентів. Вплив гумору на емоційний стан студентів. Визначення типів і форм гумору, які є найбільш прийнятними для використання в аудиторії.

Розгляд основних функцій гумору в педагогічній діяльності. Дослідження гумору,як педагогічного засобу, необхідного для створення комфортної психологічної атмосфери в аудиторії, запобігання колізій, підвищення ефективності засвоєння іноземної мови.

Виокремлення аспектів підбору гумористичних творів та методичних рекомендацій для ефективної організації гумористичного театралізованого дійства у закладах дошкільної та початкової освіти. Доведення ефективності гумористичної театралізованої діяльності.

Розкриття сутності поняття "гумор", "почуття гумору" у філософській та психолого-педагогічній науці, його основні форми. Виділення чотирьох основних функцій гумору у педагогічній діяльності. Дослідження гумористичного потенціалу народної хореографії.

Значення позаурочної роботи учнів як важливого компоненту навчально-виховного процесу в професійних ліцеях. Особливості організації і проведення гуртка "Я - учасник дорожнього руху. Навчально-тематичний план гуртка, його матеріально-технічне забезпечення.