Сутнісні характеристики буття віртуального простору у контексті становлення та розвитку інформаційної культури. Характеристики інформаційної культури віртуального простору, її недоліки та переваги. Філософське розуміння феномену "інформаційна культура".

Акцентовано увагу на характерних рисах суспільних явищ і соціальних трансформацій, що виникли внаслідок якісної зміни темпів науково-технічного розвитку. Визначення впливу технологічного розвитку і впровадження цифрових технологій на розвиток суспільства.

Дослідження еволюції змісту поняття інформаційне суспільство; аналіз його евристичних можливостей як пояснювального засобу щодо розуміння характеру і тенденцій розвитку сучасної цивілізації. Принцип компліментарності та розгляд основних підходів.

Відношення людини до світу завжди опосередковане відношенням людини до людини. Показано, що вивчення буття людини у світі неможливе без дослідження комунікації між людьми. З огляду на цю обставину говорять також про комунікативний поворот у філософії.

Концептуальні основи теорій інформаційного суспільства. Аналіз основних моделей його становлення - "західної" і "азійської" та дослідження систем індикаторів та критеріїв його визначення. Шляхи прискореної побудови інформаційного суспільства в Україні.

Наголошено, що впровадження інформаційних освітніх технологій ґрунтується на особистісно орієнтованому підході до процесу навчання, відмові від науко- і раціоцентризму, розвиткові творчого потенціалу особистості, вільному вираженні нею власних поглядів.

Корелятивність розвитку інформаційної культури та становлення інформаційної безпеки України в умовах "гібридної війни". Узагальнення основних підходів до розуміння інформаційної зброї та особливостей її застосування проти нашої держави у сучасних умовах.

Концептуалізація інформаціоналізму як складової компоненти, головного модусу і тренду інформаційного суспільства (ІС). Формування інформаційної культури особистості засобами інформаційного впливу з опорою на закономірності становлення і розвитку ІС.

Увага приділяється аналізу сутності інформаційного суспільства і дослідженню основних його проблем. Аналізується вплив інформаційно-комунікаційних технологій на трансформацію соціальної системи, наслідки якого можуть бути як позитивні, так і негативні.

Аналіз концепту "інформація" як категорії науки. Доведення багатовимірність цього поняття. Розмежування реальності на суб’єктивну та об’єктивну, що, безумовно, є основою для пізнання та інтерпретації інформації та перетворення її на якісні знання.

Дослідження цілісної концепції інфраструктурного забезпечення соціальної роботи в умовах формування та розбудови соціально-орієнтованої держави. Вивчення процесу управління розвитком інфраструктури соціальної роботи в країнах Європи та в Україні.

Аналіз проблеми інфраструктурного забезпечення системи соціальної роботи через розгляд останньої як виду продуктивної діяльності людини. Філософські характеристики даної роботи. Процес формування інфраструктури, аналіз проблем та шляхи їх вирішення.

Проблема ставлення до Іншого в структурі екзистенції крізь ідеї екстраординарної постаті, навіть серед некласичної традиції, С. К’єркегора. Суть дотичних точок у розумінні істинної природи суб’єкта і його буття, нагромадженого загальнолюдським сенсом.

Значення раціоналістичної та екзистенціальної критики для подальшого становлення філософського змісту культурної універсалії. Обґрунтування закономірності виникнення модерністського іронізму у процесі заперечення класичного ідеалу раціональності.

Дослідження позасвідомого й ірраціоналістичного в мистецтві, семіотики та мімезису в контексті опозиції Порядок-Хаос. Критика розуму та понятійного мислення в інтуїтивізмі А. Бергсона та в раціовіталізмі X. Гассета. Принцип стохастичності у культурі.

Ірраціоналізм С. Керкегора і його критика раціоналізму. Концепція моралі Керкегора і її рівні. Волюнтаризм (залежність від долі) А. Шопенгауера. Виникнення нового типу відношення особи і суспільства (індивідуалізму). "Філософія життя" від Ніцше і Фрейда.

Обґрунтування евристичного потенціалу ірраціонального пізнання науки. Оцінка шляхів актуалізації його методологічних можливостей в сучасному соціально-гуманітарному дискурсі. Естетичні виміри й образно-синтетичні потенції свідомості з цього питання.

Підходи до проблеми ірраціонального пізнання та самопізнання в європейській філософській традиції. Аналіз особливостей ірраціонального пізнання, виявлення специфіки його ролі та проявів в процесі становлення й розвитку української філософської думки.

Виявлення мотивів та значення появи філософії ірраціоналізму. Зміна підходу до предметної сфери, принципів пізнання і визначення критеріїв істинності. Виявлення специфіки і значення ірраціоналістичного підходу в осмисленні можливостей мислення.

Дослідження ґенези ірраціонального досвіду в українській філософській думці XVI-XIX ст. Актуалізація тем про значущість духовної сутності людини та пошуки шляхів наближення до Бога в загальному контексті творів І. Вишенського, П. Могили, К. Саковича.

Відображення неоплатоністичних, ісихастських традицій, у "Книжиці" Василя Суразького. Полеміка між православними й католиками. Оцінка автором Діонісія Аеропагіта. Розгляд ним Єрусалиму як основи християнства. Церковно-політичні аспекти його вчення.

Соціально-філософський аналіз становища жінки в суспільстві на прикладі фундаментальних засад ісламу. Вплив появи Корану та поширення вчення Магомета на становище жінок в арабському регіоні. Утвердження цінностей любові та взаємної поваги в родині.

Заперечення можливості пізнання світу філософами. Істина у філософії як достовірне, правильне знання. Критерії та об'єктивність істини. Основні способи і методи наукового пізнання. Наукове мислення і сучасна людина. Роль гіпотези в науковому пізнанні.

Виявлення антропологічної, епістемологічної, гносеологічної і методологічної ролі категорії істини у розвитку гуманітарного знання. Специфіка функціонування істини в правовому і соціокультурному просторі. Пізнання людини як особлива гуманітарна проблема.

Сутність некласичного осмислення поняття "істини", його парадоксально-неоднозначного варіанту, який пропонує постмодернізм. Акцент на невкоріненості, релятивності всього, що стосується істини. Дослідження поверхневих постмодерністських концепцій істини.

Спроба реконструкції зацікавлень отця Миколи Конрада у галузях історії філософії на основі його рецензій. Розглянуті рецензії отця Миколи Конрада вказують на його зацікавлення у межах новітньої історії філософії першою чергою розвитком неотомізму.

Дослідження розвитку людини, її духовного світу в суспільствах перехідного типу як одна із актуальних проблем, що постала перед вітчизняним суспільствознавством. Особливості пошуків подібності історичного знання та природничо-наукового пізнання.

Історико-філософський процес та сучасний філософський дискурс у контексті проблеми аргументації. Сучасний філософський дискурс використовує у якості "доводів" категоріальну та символічну "мову" культури певної епохи, світогляд людини, ментальність.

Вивчення паскалівської філософської спадщини. Розгляд проблем методології філософії Б. Паскаля. Історико-філософська реконструкція герменевтико-семологічного методу. Розкриття христоцентризму і глибокого символізму. Вивчення понять традиція і авторитет.

Засади принципово антикартезіанської позиції Паскаля з точки зору можливості християнської апологетики. Поняття та головний зміст, роль риторики в паскалівській герменевтиці. Оцінка кінцевої мети герменевтики Паскаля, історико-філософська експлікація.