Виявлення основних філософських стратегій розвитку інтелекту, мислення в процесах когнітивності. Актуальність питання про філософський і освітній статус концепції когнітивності, в контексті якої визначають можливості інтелекту і діяльності мислення.

Акцентування уваги на інтелектуальному пізнанні як взаємодії енергій, здатних до різноманітних перетворень, з точки зору філософського енергетизму. Аналіз енергійного символізму в. Лосєва. Феномен енергійності і категорії духу, душі і духовності людини.

Виявлення базових системотворчих ідей, покладених Е. Жільсоном в осердя його концепції християнської філософії. Потенціал томізму як парадигмальної системи метафізичного та епістемологічного реалізму. Його переосмислення як діалогічної системи ідей.

Феноменологічно-екзистенціальна філософія інтенцій візуальної культури мислення від уяви, споглядання до погляду. Розгляд сутності речей у реальному, живому світі, сприйняття факту необхідної присутності самої речі, реального досвіду, об’єкта в образі.

Розкриваються Августинові інтенції синхронізації індивідуального і колективного в царині політичного. Він радив, незважаючи на природу державної влади, навчитися використовувати її в спільній справі наближення до Граду Божого. Ідеї історичного прогресу.

Виявлення засадничої для трансцендентальної феноменології онтологічної структури. Феноменологія Е. Гусерля, поєднання онтології з досвідом, відкриття універсальних структур свідомості. Розкриття сутності світу з огляду на виокремлення ідеальних структур.

Суть поняття інтерпасивності і його зв’язку із інтерактивністю у постмодерних інтерпретаційних практиках. Аналіз теоретичних напрацювань Жана Бодріяра, Славоя Жижека, Жака Дерріди та Сюзен Зонтаґ. Інтерпасивність як зворотна сторона інтерактивності.

Дослідження проблеми виправдання необхідності філософії у сучасному суспільстві та культурі. Аналіз питання інтеркультурних і транскультурних перспектив філософування. Характеристика взаємовідносин між культурно-специфічним та універсальним у філософії.

Обґрунтування інтернетики як творчого інструменту розуміння техногенного суспільства. Інтернетика - наука про творчість людини, яка можлива в нових умовах, про виявлення та розвиток здібностей, які особистість не мала раніше або не знала про них.

Розглядається інтернетика як творчий інструмент розуміння техногенного суспільства. Прагнення до науково-технічного прогресу останні роки привело суспільство до стану, коли сутність соціального буття набула великої кількості принципово нових акциденцій.

Розгляд природи метафори як когнітивної форми і способу пізнання. Аналіз її участі у релігійних та художніх практиках. Виявлення епістемологічного статусу метафор. Гносеологічні аспекти метафоризації. Місце і роль метафор у соціально-гуманітарному знанні.

Розвиток німецької політико-правової думки кінця XVIII - початку XIX ст. Історіософський аналіз зв’язку права і влади в німецькій класичній філософії. Розкриття змісту ідеї владної зумовленості права на основі аналізу доробку Канта, Гегеля та Фіхте.

Суть смислового потенціалу інтерпретації культурної події в українському суспільстві в умовах соціальних змін з урахуванням здатності соціокультурних наративів конструювати різні варіанти сприйняття дійсності. Конструювання сценаріїв поведінки суб’єктів.

Нігілізм як вимога конституювання людиною самобуття через заперечення традиційної системи цінностей. Деструктивні компоненти нігілізму М. Штірнера та Ф. Ніцше як історія девальвації платоно-християнської системи. Екзистенційне самозаглиблення індивіда.

На основі філософсько-освітніх досліджень висвітлено поняття "академічна свобода" як головної ідеї сучасного університету. Аналіз європейських документів, законодавчих актів, програмних документів, міжнародних декларацій, що розкривають зміст феномену.

Характеристика інтонування як осереддя функціонування культури, екзистенційно-буттєвої передумови духовної активності індивіда. Обґрунтування необхідності залучення відповідної методологічної рефлексії та культурологічного осмислення цього феномена.

Віра як реальність духовного життя людини, продуктивний її аспект. Знайомство з головними структурними формами мислення. Загальна характеристика підстав обґрунтування релігійної віри як інтуїції розумного духу людини, предмет пізнання якої є суще.

Пізнання як основний предмет науки гносеології (теорії пізнання). Форми наукового пізнання. Інтуїція як форма наукового пізнання. Тлумачення інтуїтивного творчого акту. Ключові етапи інтуїції згідно сучасної психології творчості та нейрофізіології.

Розглянуто проблему інформаційної безпеки особистості в сучасному соціумі. Здійснено аналіз нормативно-правового забезпечення інформаційної безпеки суспільства, концептуальних підходів до дослідження сутності і змісту інформаційної безпеки особистості.

Досліджено фактори, що впливають на стан і тенденції інформаційної безпеки особистості. Визначено фактори гомеостазису інформаційної безпеки. Обґрунтовано шляхи діяльності щодо забезпечення гомеостазису в сучасних умовах буття українського суспільства.

Аналіз проблеми гомеостазису інформаційної безпеки особистості в сучасному суспільстві. Аналіз факторів, що впливають на стан і тенденції інформаційної безпеки особистості. Забезпечення гомеостазису інформаційної безпеки особистості в умовах суспільства.

Розгляд проблеми гомеостазису інформаційної безпеки особистості в сучасному суспільстві. Фактори, що впливають на стан і тенденції інформаційної безпеки особистості. Шляхи діяльності щодо забезпечення гомеостазису інформаційної безпеки особистості.

Проблеми гомеостазису інформаційної безпеки особистості. Фактори, що впливають на стан інформаційної безпеки особистості. Шляхи діяльності щодо забезпечення гомеостазису інформаційної безпеки особистості в сучасних умовах буття українського суспільства.

Інформаційна безпека України як динамічна, цілісна система, компонентами якої є підсистеми безпеки особи, держави і суспільства. Етичні проблеми розвитку інфосфери як соціокультурного феномена, аналіз глобальних проблем інформаційно-комп’ютерної етики.

Спроба уточнення деяких ключових аспектів розуміння інформаційної безпеки як ключової складової системи національної безпеки. Особливості забезпечення інформаційної безпеки на сучасному етапі розвитку суспільства. Духовна сфера сучасного суспільства.

Розгляд та аналіз значення знання й інформації, які стали найважливішими ресурсами влади, що дозволяють досягти бажаних цілей, мінімально витрачаючи ресурси влади. Характеристика потреби створення розвиненого інформаційного середовища суспільства.

Визначення безпеки як соціально-політичного феномену. Аналіз змісту інформаційної безпеки з точки зору міждисциплінарного підходу. Аналіз соціотехнічної парадигми інформаційної безпеки. Структуризація інформаційної безпеки за складовими і рівнями.

Філософське дослідження проблеми інформаційної війни в медіапросторі. Аналіз інформаційного контексту російської агресії проти України і обґрунтування його безпрецедентності за масштабом протистояння. Способи поширення дестабілізуючої інформації.

Аналіз сутності інформаційних війн і їхнього впливу на політичну свідомість, відбиття цього впливу на суспільному бутті. Залежність суспільного буття та суспільної свідомості від таких впливів. Інформаційна війна та її здійснення з використанням ЗМІ.

Дослідження сутності і змісту інформаційної культури в інформаційному суспільстві. Філософський аналіз інформаційної культури в контексті прогресивного техногенного розвитку соціального буття. Характеристика особливостей культури реальної віртуальності.