Загальна характеристика філософії права XX ст. Неокантіанська філософія права. Філософія права неогегельянства. Особливості новітньої філософії права Німеччини в контексті світової філософії права. Права людини в контексті західноєвропейського права.

Співвідношення герменевтики М. Гайдеггера періоду "Буття і часу" і герменевтики після "повороту" середини 30-х років. Принципи інтерпретації культурних феноменів в філософії та культури, літературознавстві та різноманітних прикордонних дисциплінах.

Звернення до порівняльного аналізу позицій політичних мислителів епохи італійського Відродження. Підхід та оцінки Віролі. порівняльний аналіз поглядів та оцінок Макіавеллі та Гвіччардіні. Акцент на справедливості, моральних якостях, людяності.

Суть понять народ, нація та модерна нація, історичні умови їх формування та розвитку. Основні підходи до визначення консерватизму як одного з основних чинників збереження національної ідентичності. Причини закономірної "неісторичності" української нації.

Аналіз інтерпретації історичного факту в межах міжкультурної комунікації на матеріалі історичної прози, що показує часову тяглість з минулого через теперішнє у майбутнє й засвідчує застосування лінійної, циклічної та спіральної моделей комунікації.

Системний соціально-філософський аналіз відображених у книжній культурі Київської Русі історіософських ідей в межах категоріальної структури мислення цієї доби. Визначення етапів і особливостей процесу становлення філософії в давньоруському суспільстві.

Соціально-філософський аналіз відображених у книжній культурі Київської Русі історіософських ідей в межах категоріальної структури мислення цієї доби. Етапи і особливості процесу становлення філософсько-історичного мислення в давньоруському суспільстві.

Зародження та еволюція ідейно-теоретичного потенціалу Римського клубу. Наукова, суспільна, екологічна діяльність, футурологічні доповіді міжнародної неурядової організації. Дослідницькі проекти Римського клубу у контексті виходу Росії з кризової ситуації.

Розгляд феномену та особливостей історії та генези поліконфесійності у контексті мультикультурного синтезу з точки зору соціалізації. Перехід суспільства від традиційного до сучасного в умовах глобалізаційних, макроісторичних, конвергентних процесів.

Історія виникнення та існування кафедри філософії Київського університету св. Володимира за період 1834-1919 рр. Інтелектуальна традиція "філософського кола". Аналіз наявності філософів-фахівців, завдяки яким зберігався високий рівень філософської освіти.

Логіка як наука о формах, методах та законах інтелектуальної пізнавальної діяльності, яка формалізує з допомогою логічної мови. Особливості вивчення логіки в традиційний період. Розвиток логіки в Стародавньому Китаї, Індії, Греції та в сучасному світі.

Загальний характер середньовічної логіки, періоди її розвитку: старе мистецтво, нове мистецтво, логіка сучасних. Логіка Боеція та Абеляра. Тенденції до математизації філософії, рух до схоластики та формалізації. Особливості течій реалізму та номіналізму.

Поняття логіки як науки про закони і форми мислення, методи пізнання та умови істинності знань і суджень. Історичні періоди виникнення логіки: традиційний та математичний (символічний). Логічна система Аристотеля, особливості середньовічної логіки.

Передумови початку епохи Просвітництва. Характеристика головного труду Монтеск'є "О духе законов". Поняття Просвітництво по І. Канту. Розвиток раціоналізму завдяки "Школі Вольфа", представники якої працювали майже в усіх німецьких університетах.

Проблема поняття та визначення витоків історії повсякденності. Конструювання повсякденності через об’єктивізацію життя в речах та символах. Історіографічні погляди на історію повсякденності. Повсякденність в контексті дискусій про кризу історичної науки.

Культурні та історичні передумови виникнення ранньохристиянської дискусії. Дослідження змістовних і стильових особливостей творів перших християнських апологетів та зміцнення позицій нового світосприйняття. Вивчення міжрелігійних комунікативних актів.

Філософія, її джерела та особливості. Проблема "Схід-Захід" в сучасній філософії і культурології. Етапи розвитку античної філософії та її загальні особливості. Ідеї середньовічної патристики. Філософія Нового часу. Німецька класична філософія, ідеї Канта.

Особливості історичного виникнення філософії. Канонічні джерела та напрями філософської думки Стародавньої Індії. Вихідні ідеї середньовічної патристики. Діяльність та екзистенціали людського буття. Рішення проблеми онтологічного статусу свідомості.

Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення. Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії. Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах. Істина та якісні характеристики знання.

Розгляд особливостей історії соціально-філософського вчення антитринітаріїв, історичний процес розвитку богословського вчення соцініан та його поширення на території Речі Посполитої. Характеристика ставлення В.-К. Острозького до антитринітарного руху.

Історичні чинники формування української ментальності, розвиток уявлень про героїзм в працях Д. Донцова і В. Липинського. Становлення уявлень про українського героя в працях О. Кульчицького. Проблематика героїчного у класичній грецькій філософії.

Вивчення культурних, політичних, економічних детермінант, що спричиняють негативні прояви глобальних трансформацій. Дослідження особливостей соціальної філософії Франкфуртської школи як оригінального напрямку соціальних теоретико-прикладних досліджень.

Форми пізнання всезагальних основ буття: універсалізм і субстанціоналізм. Основні ідеї позитивізму та герменевтики. Неокантіантво: концепції методів наукового пізнання. Методологічні концепції прагматизму. Проблеми пізнання у контексті феноменології.

Духовне відродження сучасної України як одна з найважливіших передумов розв’язання суспільно-політичних та економічних проблем. Специфічні особливості філософської думки часів Київської Русі. Характеристика основних світоглядних ідей Т.Г. Шевченка.

Головні риси та особливості філософії ХVII століття. Філософія Просвітництва і її особливості. Німецька класична філософія як втілення класичного типу філософування та її характеристика. Філософія марксизму як втілення соціальної раціональності.

Проблема внутрішньої тяглости національної філософії як один із найпопулярніших топосів розмірковувань про ідентичність та оригінальність національних філософій у Центрально-Східній Європі. Особливість становлення української національної традиції.

Основні причини вивчення історії філософії в пострадянській Україні. Визначення предмету історії філософії, становлення и періодизація. Її підпорядкування у СРСР відповідно до марксистсько-ленінської методології. Особливості національної філософії.

Соціологічні й естетичні погляди і орієнтири Л. Українки. Світоглядна позиція М. Коцюбинського. Основа літературно-критичної діяльності П. Грабовського. Філософсько-соціальні витоки історіософії М. Грушевського. Філософський світ ідей В. Вернадського.

Історія як природно-цивілізаційний процес, який стає предметом соціально-філософського дослідження на прикладі України ХХ-ХХІ ст. з урахуванням попередніх етапів історичного розвитку. Визначення пріоритетних напрямів модернізації українського суспільства.

Концепція історичного процесу як органічного розвитку людства, спрямованого на досягнення духовної єдності згідно історіософії Соловйова. Людство як його суб’єкт. Активний божественний Логос і Софія як сили, що рухають історичний процес до єдності.