Особливості трансформації змістовного навантаження поняття "культура" у історико-філософському процесі. Етимологічні витоки слова "культура", виявлення змістовного осердя поняття крізь призму історико-філософської ретроспекції змістовного навантаження.
Витоки концепції прав людини як провідної політико-правової доктрини, формування філософського знання. Розгляд ідей мислителів античності, середньовіччя та Нового часу щодо людської гідності, що становлять принципи та цінності концепції прав людини.
Огляд життєвого та творчого шляху П. Кудрявцева, його роль у розвитку київської духовно-академічної традиції та релігійно-філософських процесах початку ХХ ст. Аналіз теоретичних і методологічних засад історико-філософської концепції П. Кудрявцева.
Персоналізація англійської гуманістики, починаючи від межі ХVII-ХVIII століття. Проведено систематизацію найбільших досягнень гуманітарного знання, які зумовили його беззастережний естетико-мистецтвознавчий злет в умовах другої половини ХІХ століття.
Особливості історії української філософії, домінуючу тенденцію якої утворювала екзистенціально-антропологічна редукція філософського знання, що розвивалася навколо обговорення проблем людини та людської історії. Прогресивна роль Християнізація Русі.
Ознайомлення з філософсько-гносеологічною візією поглядів П. Єфремова на православну картину світу. Дослідження та характеристика предметного поля онто-гносеологічних, методологічних та антропологічних складових світоглядної позиції П. Євдокимова.
Аналіз політики як способу людського буття, принципово важливих на сьогодні критеріїв легітимності державного устрою і сутність політичної моралі через послідовну реконструкцію взаємин моралі та політики в сучасних історико-філософських дискурсах.
Аналіз творчих установ Олександра Аксініна у широкому історичному, соціально-психологічному та філософському дискурсі. Дослідження історичних реалій та психологічних рефлексій суспільства, пов’язаних із екзистенційною кризою індивіда в епоху "застою".
Дослідження історико-філософських ідей українського романтизму. Вивчення духовної спорідненості між західноєвропейським та українським романтизмом. Сутність філософії хуторянства П. Куліша. Аналіз головних засад історіософської концепції М. Костомарова.
Дискурси ідентичності як взаємодоповнюючі один одного в рольовому описі ідентифікаційні механізми, що формуються на різних структурних рівнях особистості. Історичний аналіз "ідентичності" в філософському знанні. Співвідношення особистості і суспільства.
Реалізація історичної антропології у генетичному, геокультурному, типологічному та прогностичному зрізах. Аналіз когнітивного діалогу історичної антропології як сучасного філософсько-історичного пізнання із сoціальнo-гуманiтарними дисциплінами.
Базові поняття філософії історичного пізнання — історичної дійсності та історичного факту — у світлі філософсько-методологічних ідей Л. Вітгенштейна. Проект "некласичної історіографії" польського історика В. Вжосека як ціннісний вимір історичної оповіді.
Осмислення проблеми ідентичності в період трансформаційних змін сучасного суспільства. Аналіз зв'язку історичної ідентичності та історичної пам'яті. Аналіз процесів самоідентифікації особистості або соціальної групи в сучасному культурному просторі.
Обґрунтування потреби філософії історії у використанні феномену комунікації для обґрунтування соціальних процесів з точки зору їх ретроспективи. Віртуальна модель соцмережевої спільноти, поєднування історичного наративу й інших гуманітарних дисциплін.
Обґрунтування та важливі функції історичної пам'яті для зміцнення національної самосвідомості і формування державної політики пам'яті. значення і роль історичної пам'яті в системі суспільних цінностей, її вплив на критичне сприйняття власного минулого.
Дослідження специфіки історичної пам’яті та сучасного соціального міфу як важливих форм інтерпретацій минулого. Аналіз проблеми взаємодії та взаємозв’язку історичної пам’яті та сучасного соціального міфу та їх вплив на систему цінностей суспільства.
Розкриття змісту концепту "історична пам’ять" з застосуванням постулатів теорії ментальних просторів Ж. Фоконьє. Три аспекти конструювання позицій у середовищі історичної пам’яті - епістемічний, афективний та інтеракційний; їх зміст та особливості.
Дослідження подієвої природи історії. Обґрунтування доцільності розробки в сучасному філософсько-історичному дискурсі способу ейдетичного осмислення подій, що створює можливість розгортання некласичного розуміння історії. Структура і елементи події.
Філософський зміст політичної думки України. Осягнення українського минулого у його повноті, суперечливості, специфічності. Вивчення особливостей українського національного буття і специфіки української історії. Формування історичної свідомості індивіда.
Аналіз феномену історичної свідомості сучасної молоді. Огляд проблеми формування та розвитку історичної свідомості української молоді в період утвердження України як незалежної держави, входження її в европейський і світовий культурно-історичний простір.
Загальне поняття про мультикультуралізм та глобалізацію. Міфологічний характер теорії Зигмунда Фрейда. Філософський погляд на універсум. Цілісність, спрямованість, гуманістичний зміст історії. Спорідненість філософського та історичного знання за Б. Кроче.
Онтологічні та гносеологічні підходи до історичного мислення та еволюції цивілізації. Пошук нового тлумачення сучасних соціально-політичних явищ та динаміки їх розвитку. Дослідження структури суспільного життя. Теорії прогресу та регресу суспільства.
Дослідження цінностей у філософських та загальнометодологічних концепціях. Соціологічне трактування ціннісних орієнтацій у працях І. Кона. Визначення позитивної якості особистісного духовного буття. Розроблення І. Кантом теорії "практичного розуму".
Місце та значення питання про місце людини в світі в філософській думці. Сучасні антропоцентристські настанови та спроби всебічного переосмислення людиномірності філософської думки. Основні принципи позиціонування людини в вимірі змін картини світу.
Аналіз тенденції до інтеграції різних сфер людського буття – науки, бізнесу, політики, ін. Процес розмежування різних областей людської діяльності. Комплекс наук про складність як корінь сучасного дискурсу про інтегральний підхід до наукового знання.
Визначення специфічних рис епохи Нового часу та Просвітництва. Перетворення науки на відносно самостійну сферу суспільного життя, зростання її авторитету. Формування емпіризму та раціоналізму. Емпіристсько-номіналістська традиція англійської філософії.
Дослідження правосвідомості як філософсько-правового феномену, що сягає давніх часів, охоплюючи міфологічний та релігійний світогляди, згідно з якими суспільний порядок повинен породжувати космічний і природний. Історичні пам'ятки філософії і права.
Дослідження історичних витоків езотеричних ідей в Європі кінця ХІХ - поч. ХХ ст., з'ясування причин їх становлення і поширення. Активне формування езотеричних доктрин і товариств в ХІХ ст. Визначення загальних умов, що сприяли поширенню езотеричних ідей.
Основні парадигми культурної та філософської легітимації етичних систем у європейській традиції, сутнісна єдність деонтології та аретології. Потреби утвердження людяності в часи постмодерну. Парадигми культурної та філософської легітимації етичних систем.
Виникнення і розвиток філософсько-правових поглядів в епоху античності. Особливості філософсько-правової тематики середньовіччя. Філософсько-правова думка в епоху Відродження, Реформації, Нового часу. Філософсько-правові концепції просвітництва ХVІІІ ст.
