Пантеизм - одна из мировоззренческих концепций культуры общества, истоками уходящая в духовную культуру Востока и Запада. Анализ вклада французского просветителя-энциклопедиста Ж.Ж. Руссо в развитие компаративистского направления философской науки.
Характерные черты западной и русской цивилизации. Особенности апологии земного бытия, рационалистический взгляд на мир. Ценностные приоритеты и доминанты: мессианизм, примат абсолютных ценностей Красоты, Добро и Истина, первенство горней сферы бытия.
Истоки философской буддологии в контексте становления сравнительной философии. Сравнительный подход Ф.И. Щербатского и методология О.О. Розенберга. Проблема аутентичного буддизма, необходимость совмещения внешнего и внутреннего подходов к его изучению.
Розгляд постаті святого Франциска Ассізького у філософії та літературознавстві представників Київської школи. Дослідження загальноєвропейського контексту, здійснення текстологічного аналізу філософії Франциска Ассізького в компаративному контексті.
Питання ґендерної рівності в ісламському Сході, що не є достатньо висвітленим у західних і вітчизняних соціально–філософських працях. Визначення соціального домінування в усвідомленні й функціонуванні статі. Досвід Тунісу в аспекті ґендерної соціалізації.
Обзор ключевых концепций, методов и проблем исследования и анализа сравнительного мистицизма. Исследование специфики ориентализма и природы мистических опытов. Анализ дискуссии между эссенциалистами и контекстуалистами по вопросам феминизма, телесности.
Сопоставительный анализ гносеологических традиций: бенгальского вайшнавизма и феноменологии познания Э. Гуссерля. Исследование смыслообразующих структур сознания трансцендентального субъекта в философии. Уровни познавательной деятельности человека.
Изучение системы ценностных ориентиров в современном обществе в условиях глобализации и межкультурной коммуникации, открытого, информационного мира. Применение экзистенциально-аксиологического подхода для изучения традиционных и либеральных ценностей.
Изучение первого издания полного перевода на русский язык анонимного латинского схоластического компендия, озаглавленного "Заключается ли блаженство в активном интеллекте". Обзор основных теорий активного интеллекта от Платона до Дитриха Фрайбергского.
Дослідження спонтанної втрати незначного, неважливого, мілких думок і суєти, що є в природі людини. Аналіз демонстрації важливості і значимості компенсаторного осяяння на прикладі зв’язку з трансценденцією філософської та релігійно-містичної культур.
Функції, що виконує компетентність у процесі застосування індивідуального досвіду особистості. Інтеграція властивостей особистості, що придбані в ході застосування досвіду. Процес формування адекватної моделі ситуації. Регуляція активності суб’єкта.
Знакомство с основными особенностями формирования и развития информационного общества, анализ проблем. Общая характеристика новых подходов к философскому осмыслению образования. Сущность понятия "достаточная жизненная и социальная компетентность".
Понятие "интересное", его значение. Интересное как важнейшая категория, охватывающая практически все явления культуры. Эпитет "интересный", как самый частый среди оценочных эпитетов, применяемых к различным произведениям искусства, науки и философии.
Эксплицирование представления о комплексной реальности, заложенное в русской культуре. Понятие реальности и действительности. Математическую модель "русской" реальности, демонстрация её связи с онтологией. Проявление топики русской культуры в языке.
Определение роли индивидуального начала как преобразующей и динамической субстанции. Новые перспективы при выборе стратегий цивилизационного развития человечества. Взаимозависимость индивидуального и социального. Понимание смысла жизни человека.
Аналіз експланології (теорії пояснення) як розділу філософії науки. Змістова і формальна можливість міркування. Опис трьох шляхів дослідження. Загальна змінникова теорія систем і її парадигма. Різниця між поясненням і розумінням в науці та педагогіці.
Корелятивний взаємозв’язок між поясненням і розумінням. Змістова і формальна можливість міркування. Загальна змінникова теорія систем. Структурна фіксація і демаркація феноменів комплементарности і контраверсивности процедур пояснення і розуміння.
Онтологические характеристики и методологическая значимость композиционного принципа мышления. Изучение структуры реального познавательного процесса. Адекватность познавательного инструментария объекту познания. Гносеологический аспект композиционности.
Характеристика композиції твору в контексті її риторичної реконструкції. Поструктуалістське зацікавлення риторикою, яке актуалізується в різних мовних осередках і поступово призводить до утворення неориторики як міждисциплінарного комплексного синтезу.
Философские основания классификации насилия в отношении женщин как социокультурного феномена. Экспликация, систематизация понятий, ориентированных на проблему гендерного насилия. Анализ социальных технологий в сфере трансформации гендерных взаимодействий.
Изучение истории развития электронных вычислительных машин и их интеграция в жизнь человеческого социума. Прогресс в сфере компьютерной техники. Обозначение социальных перспектив компьютерной революции. Оценка последствий компьютерной революции.
Феномен компьютерного творчества, его специфические признаки, этапы развития и предпосылки широкого распространения. Создание образа "Я" в процессе виртуального общения. Компьютерная реальность как часть обыденного мира, анализ персональной активности.
Потеря онтологической релевантности вследствие замещения подлинных вещей, действий, процессов электронными практиками и симуляцией - один из основных признаков виртуализации культуры. Компьютерные социальные сети – виртуальный модус бытия человека.
Світоглядні засади домінуючих моделей етнополітики. Застосування комунікативної методології як найбільш оптимальної для дослідження сучасного стану сфери міжнаціональних відносин та впровадження на її основі неконфронтаційної моделі етнополітики.
Аналіз понять теорії комунікативної дії Габермаса, зумовленої лінгвістичним поворотом у філософії. Суть песимістичної настанови раннього вчення. Синтез обмеженості та суперечності критичної концепції на основі нового поняттєво-категоріального апарату.
Продуктивна уява як засіб комунікації. Розгляд продуктивної уяви у контексті дійсної породжувальної основи людського буття, суцільних звернень людської суб’єктивності до суб’єктивності інших у пошуках спорідненості, злагоди, співчуття, співрозуміння.
Обґрунтування комунікативної природи смислу, оцінка перспектив формування оптимальної методології його дослідження. Порівняльний аналіз основних підходів до вивчення смислу в логічній і лінгвістичній семантиці, філософії мови, міждисциплінарних сферах.
У статті акцентовано увагу на базисі комунікативної організації суспільства, який передбачає логіко-філософську основу аналізу та зумовлюється загальнолюдськими цінностями, що мають визначати суспільно-природну основу нормативної побудови та регуляції.
Суперечка, яка виникла між формальною прагматикою з її домаганням універсальної валідності і сучасною теорією аргументації. В "Теорії комунікативної дії" Габермас уводить ідею універсальних вимог валідності в контексті дискусії зі Стівеном Тулміним.
Правова ідентичнисть як вираз комунікативно-раціональніх початків. Набір сучасних ключових компетенцій в інтелектуальній, соціально-правовій, комунікативній, інформаційній сферах. Глибоке переосмислення комунікативної природи соціальної реальності.
