Культурний код міста як спосіб самоорганізації. Він носить універсальний характер у тому сенсі, що працює в будь-якому культурному типі та історичному часі, а потім виступає самодостатньою характеристикою для формування і збереження людської культури.

Культурна парадигма як зразок актуалізації способів вирішення життєвих проблем, що є соціально-філософським концептом. Кардинальні зміни культурного життя - процес, що веде до необхідності вирішення завдань адаптації людини до нових життєвих реалій.

Виявлення основних епістемологічних тенденцій дослідження європейського цивілізаційного культурного спадку. Компаративний аналіз соціокультурних цивілізаційних цінностей за теоріями М. Данилевського, О. Шпенглера, А. Тойнбі, Ф. Броделя, І. Валлерстайна.

Розгляд трансформації цінностей у масовій культурі та засобів культивації споживання цінностей культури в туризмі кін. ХХ - поч. ХХІ ст. Культурний туризм у просторі субкультур масової культури як поле, де в процесі споживання виникають нові значення.

Аналіз процесів інформатизації, орієнтованих на формування інформаційного суспільства, які породили культуру, якісно відмінну від культури попередньої епохи. Визначення та характеристика специфіки єдності культурних форм інформаційного суспільства.

Дослідження основних проявів явища культури інформаційного суспільства. Аналіз загальнокультурних основ та соціальних меж, в яких відбувається процес становлення "нового культурного ландшафту", який адекватно відбиває "новоцивілізаційний менталітет".

Освітлено зустріч О. Монжена з українськими філософами на презентації книги "Виклики скептицизму" в рамках III Міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал". Розглянуті питання ґлобалізації і загальнокультурних журналів, історичної пам'яті і ролі майданів.

Роль освіти у забезпеченні соціальних технологій національного будівництва та виховання людини модерного зразка. Формування ціннісних орієнтацій на основі універсального культу розуму як єдності та протилежності культурних практик дисципліни та дискурсу.

З’ясування специфіки актуалізації "культурних смислів" в контексті філософсько-естетичного дискурсу. Роль медіапростору в процесі функціонування, трансляції та трансформації культурних смислів. Посередництво в процесі трансформації культурних смислів.

Комплексний аналіз феномена культурних стереотипів та їх функцій на базі філософсько-антропологічного осмислення текстів народних казок як специфічних наративних структур з певною організацією. Формування національно-етнічного менталітету й ідентичності.

Теоретичний аналіз філософської проблеми розмежування внутрішніх і зовнішніх чинників культурних трансформацій. Квалітативізм як особливий підхід до проблеми культурних змін. Відмінні риси погляду еволюціонізму та диффузіонізму на культурні трансформації.

Аналіз соціальних, політичних і культурних змін в ХХ ст. Розмежування внутрішніх і зовнішніх чинників міжкультурних комунікацій. Боротьба між еволюціоністами й ідеалістами. Принципи синергетичного квалітативізму. Трансформація субстрату і акциденцій.

Місце алармізму у свідомості представників українського соціуму. Опис його структури на етимологічному та базовому рівнях. Аналіз особливостей функціонування культурно маркованих проявів алармістичного світосприйняття в соціально-політичному дискурсі.

Определение истоков и изучение основных принципов немецкой классической философии. Оценка степени влияния экономического и политического развития страны на философские мысли. Анализ культурно-антропологических идей представителей немецкой философии.

Практично-діяльнісні засади реалізації екологічного імперативу у світогляді людини традиційного суспільства. Значення вивчення екологічного досвіду для формування сучасної екологічної культури. Визначення адаптивних вимірів життєдіяльності людини.

Дослідження суспільних естетичних ідеалів і уявлень, які сформувалися на основі естетичного досвіду українського народу. Аналіз шляхів формування культурно-естетичної домінанти національного світогляду з метою забезпечення гуманітарної безпеки нації.

Сущность культурно-идентификационной роли языка. Определение роли языка в самоопределении нации и осознании национальной идентичности. Значение языка в распространении культуры. Условия антропологической, социальной и культурной идентичности индивида.

Статья представляет собой рецензию на книгу: M. Dafermos. Rethinking Cultural-Historical Theory. A Dialectical Perspective to Vygotsky. Книга посвящена особенностям становления культурно-исторического подхода в психологии в трудах Л.С. Выготского.

Типы рациональности как господствующего мировоззрения соответствующих эпох: космоцентризм, теоцентризм, антропоцентризм. Классическая, неклассическая, постнеклассическая научная рациональность. Наука и философия как формы рационального понимания бытия.

Знакомство с основными культурно-историческими формами агональности. Общая характеристика работы "Homo Ludens" нидерландского философа Й. Хейзинга, которая появилась в 1938 году. Рассмотрение особенностей культура Средневековья, анализ символизма.

Общая характеристика концепции "линии сопряженности" Д.С. Лихачева. Особенности формулирования наиболее адекватных подходов к осмыслению трансформационных процессов современной культуры. Знакомство с методологией культурно-исторического мышления.

Концептуалізація власності як культурно-історичного феномену. Демонстрація співіснування різних власницьких практик в одному і тому ж місці в один і той же час. Практичне визначення ступеня й форм впливу власницьких відносин на соціокультурне середовище.

Визначення ступеню й форм впливу власницьких відносин на соціокультурне середовище. Розгляд філософського аналізу динаміки власницьких відносин. Характеристика специфіки культурно-історичних відносин власності, з огляду на привласнювані об'єкти.

Визначення культурно-історичної пам’яті як практики відтворення всезагальної, родової сутності людини та її викривлених форм, що обумовлюють "приватизацію" історичної спадщини. Діалектика суспільного та індивідуального у феномені історичної пам’яті.

Анализ социальных институтов и морально-этических норм лживой структуры. Исследования лжи укоренившейся в мировоззрении индивида. Изучение нормы приличия, как одного из главных атрибутов морали. Философское виденье вопроса образования мировоззрения.

Культуроантропогенні основи досвіду та рефлексії як категоріальних елементів системи соціальної практики і метафізичного пізнання. Сакральні та раціональні орієнтації середньовічної метафізики. Метафізичний дискурс культури як екзистенціального цілого.

Осмислення метафізичної рефлексії "надії" і визначення її культурно-антропологічної, онтологічної та історико-філософської ролі. Порівняльний аналіз метафізики надії мислителів античності Сенеки та апостола Павла, як представників різних світоглядів.

Культурно-философское осмысление роли художественно-образного компонента в структуре исторического сознания. Фольклор как важный источник информации о жизни прошлых поколений и как средство воспитательного и эстетического воздействия на современников.

Дослідження особливостей формування філософського вчення Ф. Джеймісона і аналіз головних ідей його філософської концепції. Розкриття змісту неомарксистської складової вчення мислителя і визначення його вкладу в сучасній російській і українській філософії.

Розкриття філософських засад постмодерністського вчення Ф. Джеймісона у контексті неомарксистської спрямованості. З’ясування значення поняття інтерпретації у концепції філософа. Особливості формування постмодернізму в американській філософській традиції.