Реклама как аналог классического нарратива, который формирует мировоззрение потребителя и управляет его социальными потребностями. Культурная среда - метод управления совокупностью социальных потребностей в системе координат философии постмодерна.

В центре внимания в статье находится "культурный поворот" в философии науки. Если позитивизм полностью отрицал влияние культуры на развитие науки, то постпозитивизм его прямо признаёт. "Третий мир" в учение К. Поппера рассматривается как культура в целом.

Философское понятие культуры и определение соотношения материальной и духовной культуры цивилизации. Традиции и новаторство в развитии культуры, её строение, функции. Проблема классового начала культуры и её взаимодействие с общечеловеческими ценностями.

Анализ многоконфессиональности государства как объективного препятствия для утверждения религиозной основы общенациональной идеи, несмотря на возрождение интереса к духовным традициям. Духовная, материальная и физическая культура как национальная идея.

Аналіз історичних форм моральних практик щодо ставлення до соціального збройного насильства на основі протиставлення концепцій "озброєного миру", яка передбачає збройну боротьбу хоча б на мінімальному рівні, та "культури миру", де домінує толерантність.

Прилучення сучасного освітоздобувача до крос-культурного діалогу концепцій миру і воздаяння. Обґрунтування педагогічної моделі реалізації сотеріологічної концепції миротворчої освіти як чинника розбудови культури миру заради осмислення цінності.

Тенденції розвитку сучасної соціокультурної реальності як умови ствердження нових методів, правил і норм суспільної системи цінностей. Очевидність соціоепістемологічного виміру мислення, що відображає соціальну реальність і визначає спосіб її сприйняття.

Определенный уровень развития способности человека к адекватному отражению в понятиях и других мыслительных формах объективной логики бытия и своего собственного существования. Диалектическая и формальная логика. Анализ свойств и законов логики.

Роль наукового знання у різних сферах життєдіяльності людини. Підходи до визначення специфіки наукового мислення. Характеристики культури наукового мислення як важливої передумови успішності дослідницької діяльності молодих науковців педагогічної галузі.

Исследование и анализ понятия здорового образа жизни, как целесообразной деятельности человека, направленной на сохранение и улучшение его здоровья. Ознакомление со структурой программы персонифицированного биохакинга. Изучение взглядов трансгуманистов.

Анализ ситуации зарождения культуры, которая связана с формированием идеальных мотивов в поведении человека. Изучение трансформации представлений о культуре и цивилизации, начиная с античного образа жизни и философии. Характеристика позиции просветителей.

Культура личностного самоуправления как неотъемлемая характеристика развития личности. Положение об обусловленности разных архетипов культуры личностного самоуправления духовными ценностями. Представления о свободе как высшей ценности человеческого бытия.

Описание: Рассматривается культура личностного самоуправления. Раскрытие сущности и генезиса феномена культуры личностного самоуправления в условиях неуклонно растущей политической, культурно-идеологической и макроэкономической неопределенности и нестаб

Основные черты "культуры справедливости" в философии Платона и Аристотеля. Роль культурных предпосылок в становлении концепта справедливости в философии Платона. Особенности диалогического способа Сократа. Отличия подхода Аристотеля от взглядов Платона.

Визначення сутності та особливостей історичної трансформації в суспільній і науковій думці понять "цивілізація" та "культура". Виявлення та аналіз уявлення про культуру та цивілізацію в українській філософській думці кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Перспективы возникновения качественно новой образовательной среды, центрирующей парадигму самопознания и нравственного совершенствования личности, включенной в контекст общегосударственного строительства, выходящего на уровень национальной идеи.

Рассмотрение специальной военной операции как вынужденной меры борьбы со странами, реализующими принципы и правила культуры эгоизма. Сознательное создание человеком постоянно совершенствующихся способов реализации эгоистических природных инстинктов.

Методологічне і світоглядне значення категорії "цінність" у пізнанні сутності і феноменології культури. Філософсько-історичний аналіз основних підходів до проблеми розуміння культури як ціннісного феномену з метою виявлення інваріантів, її зміст.

Аксіологічний і феноменологічний аналіз культури як ціннісного феномену буття. Виявлення евристичних можливостей категорії "цінність" в тлумаченні культури. Аргументація ідеї автентичності аксиології як філософського способу збагнення суті культури.

Головне положення конструктивізму - припущення, що об’єктивна реальність є результатом людського спілкування, а дійсність, з якою ми маємо справу, є дійсністю другого порядку. Історія культури яка сприймається як безперервна послідовність реальних подій.

Дослідження культур антропологічної концепції Р. Бенедикта. Формування концепції акцентуації культури як фактору формування особистості. Дослідження взаємодії між культурою та особистістю. Аналіз ролі культурної інтеграції у формування особистості.

Рассмотрение когнитивных механизмов, воплощающихся в различных культурных практиках и структурах, которые складываются на основе человеческого опыта. Общая характеристика когнитивной теории культуры. Анализ проблем взаимодействия языка и культуры.

Аналіз теорій Л. Гаррісона, М. Грондони, М. Портера, Дж. Сакса щодо впливу культури, цінностей на розвиток економіки. Культура як система установок, що впливають на всі аспекти особистої та колективної поведінки. Зв'язок культурних і економічних чинників.

Розгляд сутності культури та кризових духовних явищ, що проявляються в культурі в умовах глобалізації. Вивчення особливостей культури, як вираження антропологічних, онтологічних і аксіологічних засад, та як умови реалізації багатовимірності людини.

Философское определение культуры, несовпадение культурных процессов с процессами образования и просвещения. Характер исторического наследования культуры. Культурно-исторические формы, их место в социуме, философии, искусстве, нравственности и науке.

Выявление различных подходов к изучению понятия "культура" и характеристика каждого из них. Взгляд на культуру античных философов, И. Канта, З. Фрейда, Г. Гегеля. Рассмотрение обыденного и научного понимания культуры, а также марксистской концепции.

Розгляд ортегівської філософії як життєвої необхідності для певного типу людей, яка допомагає їм справлятися з життєвими труднощами, зберігати душевну рівновагу, спробувати "заговорити" ірраціональний страх смерті з допомогою своєрідного катарсису.

Соціальні умови та теоретичні передумови виникнення поняття культурної пам’яті в історико-філософській спадщині. Аналіз динаміки структурного ізоморфізму шляхом виявлення специфіки суспільного спричинення, як циклічної форми нелінійного детермінізму.

Принципи, суб'єкти та засоби регулювання культурної політики, аналіз її впливу на розвиток сучасного людства. Формування національної самосвідомості поліетнічного соціуму. Імплементація міжнародно-правових стандартів у внутрішнє законодавство України.

Культурно-исторический тип как культурно-цивилизационное образование. Любой феномен культурно-исторического типа как единство цивилизационного и культурного при детерминирующей роли культурного аспекта. Цивилизационная окраска софистической философии.