Обращение к истокам герменевтики как деятельность, позволяющая обозначить круг проблем, которые выходят за пределы философии, но при этом находятся в ее компетенции. Характеристика границ когнитивной герменевтики и ее эпистемологических перспектив.

Характеристика работы И. Канта "К вечному миру". Сущность понятия "гарантия вечного мира". Знакомство с факторами разъединения человечества. Анализ стратегий преодоления борьбы ценностных систем. Особенности мирового эгалитарно-либерального процесса.

Рассматривается вопрос о понимании основных теоретических направлений в когнитивной науке, включая классический вычислительный когнитивизм, коннекционизм, умеренную разновидность воплощенного познания и группу теорий и моделей предсказывающей обработки.

Телесное познание - живой опыт познающего существа, являющийся способом его тонкой подстройки к миру. Синергизм когнитивного агента и окружающей среды как один из базисных принципов телесно ориентированного подхода в современной философской науке.

Исследование проблемы деконструкции бинарной гендерной схемы в теории Сандры Липсиц Бем, где основные когнитивные установки традиционного "знания о поле" ("линзы гендера") рассматриваются как источник конструирования социального неравенства общества.

Когнитивные основания риторических методов и приемов убеждения. Рассмотрение аристотелевского понимания примера в "Риторике" автора. Обеспечение осмысления феноменологической идеи аппрезентации ситуации-стимула на основании риторического примера-образца.

Проблемы понимания времени, как теоретико-познавательной категории. Взгляды на хронологическую проблематику в рамках онтологии, теории познания и философской антропологии. Историко-философские особенности становления круга проблем категории "время".

Общий анализ понятия "частного языка" как когнитивного феномена. Осмысление этого понятия как частной формы языковых структур или как своего референта. Понятие "частного языка" как философской абстракции, воссозданной в условиях мысленного эксперимента.

Понятие феномена сложности. Сложность - характеристика объективных свойств систем и фиксация когнитивных аспектов взаимосвязи субъекта и среды. Субъект сложностного познания как субъект, рефлексирующий над собственной познавательной деятельностью.

Очерчены философские предпосылки абсолютизации конструктивистских установок в современной теории познания. Феноменологический конструктивизм заложил глубокий философский фундамент усиления антиреалистических тенденций когнитивного "бегства от реальности".

Рецензия на монографию В.А. Бажанова "Мозг—культура—социум. Кантианская программа в когнитивных исследованиях". Основной задачей является переосмысление ряда фундаментальных положений эпистемологии и философии науки в свете новейших достижений нейронаук.

Эволюция философского образа науки. Фундаментальные сдвиги универсалий современной культуры. Воздействие идеалов и норм физико-математического естествознания на становление самосознания новоевропейской науки. Изучение объективности научного знания.

Принципы, согласно которым функционирует процесс познания. Анализ перспективности исследования роли метафор в системе коммуникации как средства описания опыта. Преимущества способности различать системы репрезентации. Роль метафоры в репрезентации знаний.

Исследование когнитивных функций дилеммы с целью показать содержательный характер мышления и пределы формализации, лежащие в основании программ искусственного интеллекта (ИИ). Основные ограничения программирования морально квалифицированных систем ИИ.

Истина как критерий применения форм познания. "Правдоподобность" как критерий оценки мнений. Нахождение и обоснование регулятива когнитивной деятельности, позволяющего произвести оценку и выбор из двух и более мнений, посвященных общему для них предмету.

Связь истории философии и методологии науки с аксиологической тематикой. Роль социальных ценностей в период принятия стратегии. синтез бесспорных достижений научных исследований, которые проводятся в духе материалистических, с элементами других стратегий.

Изучение факторов, вызвавших в середине XX века когнитивный поворот в науке и в философии, сущность которого состоит в смещении акцента внимания к познанию знания как в сфере конкретных наук. Переход от классической к неклассической эпистемологии.

Ретроспективный анализ определения "социальный капитал" с позиции парадигмального похода. Определение базовых знаний осмысления понятия "когнитивный социальный капитал" личности, содержания термина и его компоненты. Совокупность групповых норм, ценностей.

Характеристика явления когнитологии. Исторические формы познавательного моделирования мира: онтология, гносеология, эпистемология, когнитология. Трансцендентализм Канта и Гуссерля как его философское основание. Трансцендентализм - философия когнитивности.

Понятия концепта и когниции. Философско-методологический анализ когниции и концепта. Разработка схемы преобразования концептов в рамках когниции. Динамика рационального и иррационального в режиме их самопреобразования. Проблема смысловой относительности.

Осмислення проблеми взаємовпливів філософії науки та історичної антропології. Аналіз когнітивних особливостей концептуальної парадигми синергетики, принципів розвитку природних і соціальних систем. Застосування діалогового підходу в наукових дослідженнях.

Вивчення інтелектуальних взаємовпливів напрямків філософських пошуків та методологій соціально-гуманітарних наук. Дослідження когнітивного діалогу історичного пізнання із концепціями філософії, основами етнічної психології, теоріями філософії культури.

Розгляд віри, як форми ірраціонального відношення людини до світу, світосприйняття. Визначальні елементи релігійного світогляду. Віра як ознака людини незалежно від ставлення до релігії. Психологічна установка на сприйняття уявної реальності як дійсності.

Розвиток філософського, психологічного, соціологічного знання про когнітивні засади соціальних дій. Когнітивні механізми формування уявлень суб'єкта. Роль окремих структурних елементів уявлень у конституюванні конкретних соціокультурних феноменів.

Опис кореляцій між трансцендентальною філософією І. Канта та проектом військової теорії К. фон Клаузевиця. Відображення складності зв’язків теорії війни Клаузевиця та трансцендентальної філософії Канта. Формування школи мілітарної науки в Німеччині.

Дослідження особливостей впливу представників німецької філософської школи на світогляд К. фон Клаузевиця. Контроверсійна оцінка ролі військової історії для Клаузевицької теорії війни. Сутність Кантового розуміння місця емпіричного досвіду в пізнанні.

Дослідження динаміки становлення науки, її сутності та сучасних тенденцій розвитку. Аналіз дискурсу з становлення концепту раціональності. Суть науки як соціального інституту. Розгляд класичного, некласичного та постнекласичного етапів еволюції науки.

Переосмислення біологічної ролі людства як частини природи в аксіологічному просторі постсучасності, обтяженому економічними, соціальними та політичними кризами глобалізації. Виникнення нової інвайронментальної парадигми, яке орієнтується на екоцентризм.

Виявлення основних тенденцій історичного розвитку соціального та культурного стану в’єтнамського суспільства. Етапи поширення католицизму у В’єтнамі. Значення Католицької Церкви в процесі становлення духовної культури на протязі декількох століть.

Аналіз механізмів колективної дії, які призводять до згуртовування членів формальних груп та організацій з огляду на уявлення про спільні цілі та спільне благо. Дослідження механізмів підкорення авторитету, лояльності, розщеплення моральної свідомості.