Аналіз системи осмислення і трактування даних містичного досвіду та специфіки шляхів його досягнення. Розгляд містицизму як духовно-релігійного феномену. Обумовленість філософського підходу до вивчення його проблем. Дослідження сучасного стану розвитку.

Основні причини тлумачення культури в якості основи людського способу буття та провідного людиноутворюючого чинника. Специфічні особливості визначення типу цивілізації у філософських та культурологічних дослідженнях. Сутність концепції О. Шпенглера.

Платон - віртуозний давньогрецький конструктор базових ідей майбутнього тоталітаризму. Спільність, рівність, колективізм - одні з основних принципів людського співжиття у платонівській філософській утопії. Тиранія - найгірший тип державного правління.

Обґрунтування необхідності формування духовної картини світу, зокрема антропокосмічної у молодого покоління на сучасному етапі розвитку багатокризового світового і українського суспільства. Шляхи вирішення проблеми вибору життєвих стратегій людства.

Методика викладання історії, що містить у собі національно-історичний та світоглядно-виховний потенціал. Визначення М.В. Гоголем педагогічної лекційної майстерності професора. Дотримання принципів географічного детермінізму в поясненні історичних подій.

Вивчення особливостей процесу інформатизації освіти. Аналіз проблем функціонування соціальних інститутів в Україні. Підвищення ефективності навчання на основі індивідуалізації та інтенсифікації. Оволодіння засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Вплив християнської етики на духовно-світоглядні орієнтації, на соціальне функціонування суспільства. Православні морально-етичні засади побутового рівня, вищої моральності. Співвідношення офіційної християнської культури і народного християнства.

Анализ смысла понятий "творчество", "самосовершенствование", "творчество жизни", "культура себя" и "самоактуализация". Концепция Пифагора как одна из первых попыток философствования в Античности. Классификация духовных упражнений П. Адо и Э. Шюре.

Філософські погляди галицьких ідеалістів, на тлі яких формувався світогляд О. Терлецького. Визначення місця О. Терлецького в історії української філософії і національно-визвольного руху. Його роль в ідейній боротьбі в Галичині 70-х років XIX століття.

Аналіз ідей Аристотеля про людське призначення. Кінцеві цілі людини у баченні Канта. Концепція сюрнатуралізму Метса. Критичне переосмислення вічності матеріалістами. Відтворення історичного розвитку етики западними філософами. Метафізика сенсу в житті.

Книга Стивена Рейны "Звездные ночи: критический структурный реализм в антропологии" как критика модных точек зрения в социальных науках. Метод критического структурного реализма. Понимание антропологии как науки о всех сторонах человеческого бытия.

Вплив святоотецької традиції на формування філософських поглядів острозьких книжників. Культурницька роль острозьких книжників як продовжувачів святоотцівської традиції. Морально-релігійні імперативи Віталія з Дубна. Пристрасна полемічна література.

Вплив святоотцівської традиції на формування філософських поглядів острозьких книжників. Тексти філософів-традиціоналістів, а саме: Р. Смотрицького, Ст. Суразького, В. Вишенського та ін. Візантійські та патристичні джерела як основа їх творчості.

Интерпретация остроумия в исторической ретроспективе философско-культурологических исследований. Определение существенных и несущественных признаков остроумия, его структура. Исследование роли образного остроумия в творчестве, его основные функции.

Анализ процесса осуждения взглядов Оригена относительно идеи реинкарнации и предсуществования души в IV-VI веках. Рассмотрение воззрений оппонентов оригеновского учения - Памфила Мученика, Епифания Кипрского и епископа Александрийского Феофила.

Дослідження та аналіз особливостей нового переосмислення проблеми світогляду людини. Визначення важливості розуміння людиною себе й свого призначення у світі. Розгляд та характеристика сутності людини, як цілісної триєдності: духу, душі та тіла.

Анализ исторического опыта как условия возможности конструирования исторической реальности. Понятие "исторический опыт" в исторической эпистемологии как поиск новых путей выхода за пределы текстуальности. Характеристика типологии исторических нарративов.

Анализ концепции "закон природы" в философских работах Ф. Бэкона. Особенности понимания и использования термина "закон природы" до Бэкона. Теологические и правовые истоки понятия "закон природы". Истоки бэконианского понимания концепции "закон природы".

Воспроизведение нарратива о постепенной гуманизации советской системы. Изучение истории советской паспортной системы. Определение базовых эпистемологических критериев нового паспортного режима. Функционирование паспорта как управленческого документа.

Философии жизни как новая линия в развитии философской мысли XX века. Пути оценки понятия "биофилософия" в работах ученых-философов. Этапы развития биофилософии. Анализ направлений исследований в современной науке, имеющих отношение к философии жизни.

Исследование социального, политического, правового, трудового, культурного и антропологического статуса человека в современных условиях информатизации, экономического либерализма, ограниценной занятости, постдемократии, визуальной культуры и пандемии.

Философское исследование социального, политического, правового, трудового, культурного и антропологического статуса человека в современных условиях информатизации. Катализаторы деятельности власти и перформативного акционизма политических субъектов.

Информационно-коммуникационный универсум как медиум между внешним и внутренним мирами человека. Понимание внешнего мира как некой внеличностной реальности, используемой в качестве ресурса для развития человека. Антропологическое понимание текста.

Анализ эволюции взглядов представителей "школы Сантьяго" на взаимосвязь познания и биологических процессов в контексте неокибернетического движения. Формулировка теории аутопоэзиса. Описание кибернетической диалектики и недуалистического мышления.

Анализ текстов А.А. Зиновьева, А.В. Рубанова, которые меняют фокус представления современной автору действительности. Литературная парадигма абстрактного представления человека от гомо советикуса до гомо флоруса, помогает осознать миропонимание автора.

История возникновения манипулятивных форм управления обществом. Взаимосвязь манипуляции с диалогическими формами взаимодействия индивидов. Сущность манипуляции как деструктивного явления. Социум в качестве объекта приложения манипулятивных коммуникаций.

Рассмотрение проблем, связанных с переходом социума от предопределенных закономерностей человеческой жизни к парадоксальной человекомерности самих законов. Анализ структуры социально-гуманитарных знаний, обремененных нарастающей универсализацией.

Анализ проблем, связанных с переходом социума от предопределенных закономерностей человеческой жизни к парадоксальной человекомерности самих законов. Философский поиск практических возможностей решения проблем современного общественного развития.

Обращение к тематике, связанной с интеллигенцией и интеллектуальной элитой России в ХХ столетии. Обострившиеся противоречия бытия рубежа XIX-ХХ вв. Примеры духовной и интеллектуальной эволюции в России. Нравственные основы современного общества.

Анализ актуальности проблемы визуализированного образа как сознательно созданного зрительного представления определенной идеи. Изучение особенностей создания теоретических конструктов исследуемого пространства при помощи абстрагирования или идеализации.